Постанова № 33793733, 18.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2013 року Справа № 812/7398/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Запорожцевій І.В.,

за участю представників сторін:

позивач - не прибув,

відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до держаного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Луганськвантажтранс" про стягнення податкового боргу в сумі 34101,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до держаного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Луганськвантажтранс" про стягнення податкового боргу в сумі 41314,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державне підприємство «Луганськвугілля», ідентифікаційний код 32473323 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року. Позивачем зазначено, що ДП «Луганськвугілля» знаходиться на обліку як основний платник податків у СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську з 06.06.2003, у ДПІ в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області знаходиться на обліку як платник окремих податків, а саме з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне) та з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ). Відокремлений підрозділ «Луганськвантажтранс» державного підприємства «Луганськвугілля» є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля» та не є юридичною особою.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» станом на 15.07.2013 утворився податковий борг перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне) у сумі 38139,21 грн. та з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ) у сумі 3175,33 грн. у загальному розмірі 41314 грн. 54 коп. згідно поданих підприємством податкових декларацій з плати за землю. У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки податкових зобов'язань податковим органом ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» було направлено податкову вимогу №63 від 05.02.2013, яку отримано відповідачем 13.02.2013. Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, вищевказану суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 41314,54 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 18.09.2013 надав заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.41), а також письмові уточнення позовних вимог (а.с.42). Відповідно до змісту уточнень до адміністративного позову 12.09.2013 між ДПІ в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області та ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» було проведено акти звірок №2256-20 від 12.09.2013 та №2254-20 від 12.09.2013, у зв'язку з чим були зменшені суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне) та з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ). На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити уточнений адміністративний позов, а саме стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне) у сумі 30926,85 грн. та з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ) у сумі 3175,03 грн., що у загальному розмірі станом на 12.09.2013 складає 34101,88 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, 18.09.2013 надав до суду заяву про розгляд справи без участі (а.с.47), а також письмовий відзив на адміністративний позов (а.с.49-50), у якому ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Луганськвантажтранс» визнає адміністративний позов у сумі 34101,88 грн. станом на 12.09.2013 згідно актів звірення від 12.09.2013 №2256-20, 2254-20. Також відповідач у відзиві зазначив, що за результатами роботи у І півріччі 2013 року ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» були понесені збитки у розмірі 1730 тис. грн. у зв'язку з невиконанням плану вантажообігу. Дані обставини склались у зв'язку зі спадом виробництва, що призвело до недоотримання в повному обсязі доходів необхідних для сплати всіх видатків, тому вважав, що заборгованість з земельного податку утворилась з об'єктивних причин, однак вказував на те, що ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» не має можливості здійснити погашення податкового боргу одним платежем. Тому відповідач також надав до суду заяву про встановлення порядку і способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду, у якому, крім зазначеного вище також посилався на те, що ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» з червня 2013 року по теперішній час здійснює своєчасну поточну оплату земельного податку з юридичних осіб, що підтверджується платіжними дорученнями за цей період. На підставі викладеного відповідач просив встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом розстрочення сплати заборгованості з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне, м.Олександрівськ) у загальній сумі 34101,88 грн. строком на 6 (шість місяців) з оплатою згідно графіку розстрочення заборгованості, а саме з жовтня 2013 року по лютий 2014 року включно - у розмірі по 5680,00 грн., а у березні 2014 року - у розмірі 5701,88 грн.

З урахуванням заяв про розгляд справи без участі представників, що надійшли від сторін по справі, та згідно з ч.6 ст.71 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, державне підприємство «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року (а.с.10,11,12). Відокремлений підрозділ «Луганськвантажтранс» є відокремленим підрозділом державного підприємства «Луганськвугілля» без права юридичної особи, як платник окремих видів податків, зокрема земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне, м.Олександрівськ) державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Луганськвантажтранс» перебуває на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с.13).

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня та не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України підприємством відповідача подано до податкового органу податкові декларації з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне):

- від 20 січня 2012 року № 49, термін сплати 30.01.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7211,79 грн. (а.с.15-17); з урахуванням переплати за минулі періоди за основним платежем у розмірі 5131,68 грн. сума нарахованого зобов'язання була зменшена до суми 2080,11 грн. (а.с.14).

- від 31 січня 2013 року № 9003442904, термін сплати 02.03.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7211,82 грн. (а.с.18-20);

- від 31 січня 2013 року № 9003442904 термін сплати 30.03.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7211,82 грн. (а.с.18-20);

- від 31 січня 2013 року № 9003442904 термін сплати 30.04.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7211,82 грн. (а.с.18-20);

- від 31 січня 2013 року № 9003442904 термін сплати 30.05.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7211,82 грн. (а.с.18-20);

- від 31 січня 2013 року № 9003442904 термін сплати 30.06.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7211,82 грн. (а.с.18-20);

Всього податковий борг перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне) станом на 15.07.2013 становить 41314,54 грн.

Також відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ):

- від 31 січня 2012 року № 9003443678, термін сплати 30.05.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 1063,85 грн. (а.с.21-23); з урахуванням переплати за минулі періоди за основним платежем у розмірі 16,22 грн. сума нарахованого зобов'язання була зменшена до суми 1047,63 грн. (а.с.14).

- від 31 січня 2013 року № 9003443678, термін сплати 30.06.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 1063,85 грн. (а.с.21-23);

- від 31 січня 2013 року № 9003443678, термін сплати 30.07.2013, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 1063,85 грн. (а.с.21-23);

Всього податковий борг перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ) станом на 15.07.2013 становить 3175,33 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Луганськвантажтранс» було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб шляхом надання до податкової інспекції податкових декларацій. Сума податкового зобов'язання відповідача з земельного податку, яке підлягає сплаті відповідно до поданих декларацій складає у загальному розмірі 41314,54 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 15.07.2013 та довідкою про суму податкового боргу платника податків (а.с.13,14). В установлений законодавством строк податкове зобов'язання відповідачем не сплачено.

Враховуючи уточнення до позовної заяви, які надав позивач до суду 18.09.2013 (а.с.41, 42), встановлено, що між ДПІ в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області та ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» було укладено акти звірок №2256-20 від 12.09.2013 (а.с.43) та №2254-20 від 12.09.2013 (а.с.44), у зв'язку з чим були зменшені суми податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб. Таким чином, станом на 12.09.2013 за відповідачем залишається непогашеним податковий борг з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне) у сумі 30926,85 грн. та з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ) у сумі 3175,03 грн., що у загальному розмірі становить 34101,88 грн.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська відповідачу було направлено податкову вимогу від 05 лютого 2013 року № 63, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 13.02.2013, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.24).

Однак, усі вжиті податковим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем існуючого податкового боргу, не дали належних результатів.

Оскільки податкова вимога є чинною (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд дійшов до висновку, що податковим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Оскільки відповідач на час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб у сумі 34101,88 грн. не сплатив, визнав його наявність у повному обсязі в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що податковим органом при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Луганськвантажтранс» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розглядаючи заяву представника відповідача щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду шляхом надання розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідач на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення - тяжкий фінансовий стан, зазначив, що за результатами роботи у І півріччі 2013 року ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» були понесені збитки у розмірі 1730 тис. грн. у зв'язку з невиконанням плану вантажообігу. Дані обставини склались у зв'язку зі спадом виробництва, що призвело до недоотримання в повному обсязі доходів необхідних для сплати всіх видатків, тому заборгованість з земельного податку утворилась з об'єктивних причин, і ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» не має можливості здійснити погашення податкового боргу одним платежем.

Суд вважає зазначені обставини такими, що ускладнюють виконання судового рішення.

З урахуванням заяви відповідача, враховуючи матеріальні інтереси сторін та фінансовий стан відповідача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у сумі 34101,88 грн. на 6 (шість) календарних місяців, починаючи з жовтня 2013 року по лютий 2014 року включно - з оплатою щомісячно рівними частинами у розмірі по 5680,00 грн., а у березні 2014 року - у розмірі 5701,88 грн. згідно наданого до суду графіку погашення заборгованості (а.с.64).

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 вересня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до держаного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Луганськвантажтранс» про стягнення податкового боргу в сумі 34101,88 грн. задовольнити.

Стягнути з держаного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Луганськвантажтранс" (ідентифікаційний код юридичної особи 32473323, місцезнаходження: 91022, м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1-в) кошти на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб (с.Ювілейне) у сумі 30926,85 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень 85 коп.) та з земельного податку з юридичних осіб (м.Олександрівськ) у сумі 3175,03 грн. (три тисячі сто сімдесят п'ять гривень 03 коп.), що у загальному розмірі складає 34101,88 грн. (тридцять чотири тисячі сто одна гривня 88 коп.) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Державне підприємство «Луганськвугілля» в дохід Державного бюджету України.

Встановити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №812/7398/13-а шляхом розстрочення суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у сумі 34101,88 грн. (тридцять чотири тисячі сто одна гривня 88 коп.) строком на 6 (шість) календарних місяців, починаючи з жовтня 2013 року по лютий 2014 року включно - з оплатою щомісячно рівними частинами у розмірі по 5680,00 грн. (п'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.), а у березні 2014 року - у розмірі 5701,88 грн (п'ять тисяч сімсот одна гривня 88 коп.).

Зобов'язати державну податкову інспекцію в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області внести відповідні зміни у картку особового рахунку платника податків - Державного підприємства «Луганськвугілля».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова у повному обсязі складена та підписана 23 вересня 2013 року.

Суддя О.О. Цицюра