Рішення № 33792490, 23.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2649/2013 Головуючий в І інстанції Стамбула Н.В.

Категорія 41 Доповідач: Лісова Г.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Лісової Г.Є.Суддів:Полікарпової О.М. Бугрика В.В.При секретарі:Ващенко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_5 до управління житлового господарства Херсонської міської ради, ОСОБА_6 про визнання договору найму жилого приміщення недійсним

В С Т А Н О В И Л А:

2.07.2012 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до управління житлового господарства Херсонської міської ради про визнання недійсним договору найму жилого приміщення за №543, укладеного 5.11.2010 року управлінням житлового господарства Херсонської міської ради з ОСОБА_6 про надання їй у користування безстроково житла, кімнати АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 19.04.2004 року на підставі ордера вона була вселена в кімнату гуртожитку АДРЕСА_1, зареєстрована в ній і постійно проживає, що підтверджується наданими нею доказами. Відповідач, уклавши з ОСОБА_6 договір найму на зайняте нею приміщення, порушив її конституційне право на житло, оскільки договір є підставою для виселення її з жилого приміщення, вона також позбавлена можливості приватизувати житло у гуртожитку, в якому постійно проживає з 2001 року.

Оскільки договір найму жилого приміщення укладений з порушенням вимог закону, просила визнати недійсним договір найму жилого приміщення №543 від 5.11. 2010 року, укладений з ОСОБА_6.

Визнати її ОСОБА_5, наймачем кімнати АДРЕСА_1.

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 16 серпня 2012 року ОСОБА_5 залучено до участі в справі як співвідповідача.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до управління житлового господарства Херсонської міської ради, ОСОБА_6 про визнання договору найму недійсним відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.

Додатковим рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 червня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання наймачем кімнати АДРЕСА_1 за необґрунтованістю позовних вимог.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати її наймачем кімнати АДРЕСА_1. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених у ній, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору найму жилого приміщення недійсним скасувати і закрити провадження у справі в цій частині ухвалою суду, а рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_5 наймачем кімнати АДРЕСА_1 скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання її наймачем кімнати АДРЕСА_1 суд виходив з того, що ордер ОСОБА_5 на право зайняття жилого приміщення, кімнати АДРЕСА_1 видано на зайняте жиле приміщення, оскільки відповідач ОСОБА_6 з 25.02.1987 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1. Реєстрація не скасована і питання про її скасування в суді не ставилося.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися.

Як вбачається з матеріалів справи 16.04.2004 року ОСОБА_5 звернулася із заявою до директора державного комунального підприємства «Херсонелектротранс», на балансі якого на той час знаходився гуртожиток АДРЕСА_1, із заявою про переселення її із кімнат №506-507 в кімнату №505 звільнену ОСОБА_7 (а.с.8). У квітні 2004 року ОСОБА_5 видано ордер на право зайняття кімнати АДРЕСА_1. Проте, що ОСОБА_5 з 2001 року проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1 та що у 2004 році їй виділено кімнату №505 в гуртожитку, де вона і проживає підтверджується довідкою виданою міським комунальним підприємством «Херсонелектротранс» від 3.12.2010 року (а.с.12).

Факт проживання ОСОБА_5 в кімнаті АДРЕСА_1 підтверджується також актом перевірки паспортного режиму від 10.02.2011 року (а.с.11), довідкою відділу по обліку та розподілу житлової площі від 21.11.2011 року (а.с.13), копією паспорта та форми №16, з яких вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована в АДРЕСА_1 )а.с.14-15).

ОСОБА_6 визнала в судовому засіданні, що в кімнаті №505 проживала до 2001 року та що на час переселення ОСОБА_5 в кімнату АДРЕСА_1 вона в зазначеній кімнаті не проживала, так як проживала в кімнаті №330 гуртожитку.

Зазначені обставини були встановлені також рішенням апеляційного суду Херсонської області від 5 вересня 2012 року в справі за позовом управління житлового господарства Херсонської міської ради до ОСОБА_6, треті особи - житлово-комунальне підприємство ЖЕК №11, ОСОБА_5 про визнання договору найму житлового приміщення недійсним, що набрало законної сили, а тому відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказування у цій справі.

Та обставина, що ОСОБА_6 згідно з паспортом залишається зареєстрованою в кімнаті АДРЕСА_1 не свідчить про те, що саме ця кімната була постійним місцем її проживання в гуртожитку. Як було встановлено судом під час розгляду справи про визнання договору найму жилого приміщення недійсним ОСОБА_6 проживала у різних кімнатах гуртожитку, до 2001 року в кімнаті №505; кімнаті №330 на підставі договору №110 про проживання в гуртожитку АДРЕСА_1 від 1.02.2003 року, укладеного між ОСОБА_6 та ДКП «Херсонелектротранс». Крім того, по картці форми №16 вона значиться зареєстрованою в кімнаті №303, а на штампі реєстрації місця проживання ОСОБА_6 невідомою особою поставлено номер кімнати 505.

Проте, що ОСОБА_6 не проживає в кімнаті АДРЕСА_1 спростовується також вищенаведеними доказами. Договір найму жилого приміщення №543 від 5 листопада 2010 року, укладений між ОСОБА_6 та управлінням житлового господарства Херсонської міської ради про надання ОСОБА_6 у безстрокове користування житлового приміщення АДРЕСА_1 (ізольована кімната) жилою площею 17,8 кв.м. рішенням апеляційного суду Херсонської області від 5.09.2012 року визнано недійсним.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що ордер ОСОБА_5 у квітні 2004 року на право зайняття кімнати АДРЕСА_1 був виданий на зайняту кімнату ОСОБА_6 не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі як і сумнів суду щодо законності виданого ордера ОСОБА_5, який не визнано недійсним та який не був предметом розгляду даної справи та з приводу якого відсутній спір. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про визнання ОСОБА_5 наймачем кімнати АДРЕСА_1 слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_5 право на користування спірною кімнатою, яке оспорюється ОСОБА_6, що перешкоджає укладенню з ОСОБА_5 договору найму жилого приміщення, кімнати АДРЕСА_1.

Рішенням Херсонської міської ради №310 від 19.06.2007 року гуртожиток АДРЕСА_1 переданий на баланс управління житлового господарства Херсонського міськвиконкому (а.с. 16).

Рішенням Херсонської міської ради №1666 від 8.10.2010 року зобов'язано відділ по обліку та розподілу житлової площі міської ради укласти з громадянами договори найму на жилі приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_1 згідно з реєстрацією (а.с. 20).

Оскільки повноваження щодо укладення договору найму жилого приміщення належать власнику об'єкта права комунальної власності, то колегія суддів приходить до висновку то позовні вимоги слід задовольнити лише в частині визнання за позивачкою права користування спірним жилим приміщенням, яке є похідним до договору найму житла.

Керуючись ст. ст. 303, 307,309 ЦПК України, ст.ст. 127,129 ЖК України, ст.ст.810,811 ЦК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 квітня 2013 року та додаткове рішення від 27 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання наймачем жилого приміщення скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов у цій частині задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право користування жилим приміщенням, кімнатою АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: