Ухвала суду № 33787817, 12.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р.Справа № 820/5512/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представника позивача - Снєжкіна О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 820/5512/13-а

за позовом Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування

до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування (далі по тексту - ДП НДТІП, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (далі по тексту - УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, відповідач), в якому просило суд скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про сплату недоїмки від 06.02.2013 року №Ю-224 на суму 271220,16 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 820/5512/13-а в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про скасування вимоги - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неврахування судом сплати ДП НДТІП в повному обсязі поточних страхових внесків та безпідставності формування оскаржуваної вимоги, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 820/5512/13-а скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Державне підприємство Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування сплачує суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на поточний рахунок відповідача, але всупереч вимогам Закону України "Про банки та банківську діяльність" Пенсійний фонд самовільно і неодноразово змінює призначення платежу, яке вказане в платіжних дорученнях позивача і скеровує грошові кошти на погашення пені та штрафних санкцій, чим порушує законні права і інтереси платника єдиного внеску.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. З огляду на матеріали справи, враховуючи відсутність необхідності заслухати пояснення представника відповідача по справі та з метою дотримання положень ч.1 ст.122 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі картки особового рахунку платника, внаслідок несвоєчасного перерахування позивачем грошових коштів до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, відповідачем складено вимогу про сплату боргу від 06.02.2013 року № Ф 224, якою зобов'язано Державне підприємство Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування сплатити недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 271220,16 грн.

Не погоджуючись з зазначеною вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку послідовно до: начальника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, начальника Пенсійного фонду України.

За результатами розгляду скарг органи пенсійного фонду залишили вимогу про сплату боргу від 06.02.2013 року № Ф 224 без змін, а скарги Державного підприємства Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування - без задоволення, що підтверджується наявними в матеріалах справи рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 20.02.2013 року №921/07/31, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.03.2013 року №4090-07/20 та рішенням Пенсійного фонду України від 26.04.2013 року № 10903/09-10.

Враховуючи незадоволення своїх скарг на спірну вимогу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У відповідності з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як передбачено абзацом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI на платника єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Приписами ст.9 Закону №2464-VI визначено порядок обчислення та сплати єдиного внеску.

Частинами третьою, восьмою та дванадцятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На підставі пункту 6 статті 13 Закону №2464-VI територіальні органи Пенсійного фонду мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день.

Положеннями абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Виходячи зі змісту пункту 6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року N 21-5 органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку "б" та/або "в" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Пунктом 6.4. вказаної Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до картки особового рахунку платника ДП НДТІП станом на 31.01.2013 року мало несплачену недоїмку по єдиному внеску в сумі 27220,16 грн., на яку в подальшому і було виставлено спірну вимогу.

Посилання позивача на те, що відповідачем протиправно перерозподілено суми єдиного внеску, сплачених відповідно до платіжних доручень до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова за спірний період, в яких самостійно позивачем визначено призначення платежу, колегія суддів вважає безпідставними.

Частиною 6 ст.25 Закону №2464-VI встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, маючи несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і сплачуючи при цьому поточні суми страхових внесків, страхувальник не вважається таким, що своєчасно виконав свої зобов'язання за поточний період, оскільки в силу імперативних вимог частини п'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV органи ПФУ зобов'язані направити цей платіж на погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 21.02.2012 року по справі № 21-4а12 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним рішення, прийнятої за заявою управління ПФУ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.11.2011 року.

У відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Підсумовуючи вищенаведене, дослідивши зібранні по справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, зараховуючи сплату поточних сум єдиного внеску, в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій за попередні періоди, діяв на підставі та в межах своїх повноважень, визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з дотриманням ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підстав для скасування спірної вимоги УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова Ю-224 від 06.02.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 271220,16 грн. не вбачається.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ДП Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування про скасування вимоги.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 820/5512/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2013 р.