Ухвала суду № 33787813, 12.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р.Справа № 1670/2а-6633/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Улановського О.Ю., відповідача - Гриценка Ю.В.,

прокурора - Маматова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. по справі № 1670/2а-6633/12

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Державної податкової служби за участю Прокуратури Полтавської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08 липня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Гадяцький елеватор" (далі по тексту - ВАТ «Гадяцький елеватор») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000082301/0/25 від 16.04.2009 року, №0000082301/1/25 від 17.06.2009 року, якими позивачу відповідно до п.п. "б" п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 555 000 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2009 року по справі № 2а-45804/09/1670 в задоволенні позову ВАТ «Гадяцький елеватор» до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 року задоволено апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Гадяцький елеватор».

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2009 року по справі № 2а-45804/09/1670 - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000082301/0/25 від 16.04.2009 року, № 0000082301/1/25 від 17.06.2009 року, винесені Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 року частково задоволено касаційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продаж, тобто, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір купівлі-продажу укладається між платником податку та пов'язаною особою.

Також, судом касаційної інстанції в ухвалі від 20.09.2012 року констатовано, що судами першої та апеляційної інстанції не було досліджено обставин, які впливають на визначення рівня звичайної ціни придбаного позивачем об'єкта нерухомості, та не зобов'язано податковий орган надати докази в обґрунтування своєї позиції щодо визначення звичайної ціни спірного об'єкта.

У зв'язку з чим, зобов'язано суди повно та об'єктивно дослідити обставини справи, надати їм належну оцінку в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року по справі № 2а-1670/6633/12 замінено позивача - Відкрите акціонерне товариство «Гадяцький елеватор» на належного позивача - Товариство з додатковою відповідальністю «Гадяцький елеватор» (далі по тексту - позивач, ТДВ «Гадяцький елеватор»).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі № 2а-1670/6633/12 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи - до одержання результатів останньої.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року провадження у справі по справі № 2а-1670/6633/12 було поновлено після одержання результатів експертизи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року по справі № 2а-1670/6633/12 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року по справі № 2а-1670/6633/12, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що ринкова вартість майнового комплексу, зазначена у договорі міни від 07.08.2007 року, була визначена на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Веданта-експерт», проведеної 10.07.2007 року, замовленої позивачем як покупцем спірного майнового комплексу. Вважає, що ціна відчуження комплексу за попередніми правочинами є заниженою і у позивача відсутні будь-які обов'язки щодо врахування попередніх цін під час придбання майна, оскільки вартість об'єкту пропонує продавець. Вказує на те, що оскільки вказана оцінка майнового комплексу була здійснена з урахуванням Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, ринкова вартість нерухомого майна Гадяцького комбікормового заводу, яка була визначена у звіті суб'єкта оціночної діяльності, може вважатись такою, що відповідає рівню звичайних цін, щодо договору міни від 07.08.2007 року. Відмітив, що обґрунтованість визначення ринкової вартості комплексу в серпні 2007 року на рівні 5000000 грн. (без ПДВ) було підтверджено висновком судової експертизи № 1182 від 15.03.2013 року, проведеної експертом ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса. Зазначив, що відповідач в акті перевірки не оспорює факт проведення повного розрахунку за договором міни із СПД ФО ОСОБА_3 та підтверджує факт відображення зазначених податкових зобов'язань з ПДВ, які виникли у останнього внаслідок такої операції. Враховуючи викладене, стверджує, що позивачем цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту та, як наслідок - до складу заявленого бюджетного відшкодування суму ПДВ за результатами господарської операції з придбання майнового комплексу у СПД ФО ОСОБА_3, а відтак, підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідача відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року по справі № 2а-1670/6633/12 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Гадяцький елеватор» задовольнити.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу ТДВ «Гадяцький елеватор» залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. З посиланням на ст.ст.10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зазначив, що позивач не мав права на укладення договору оцінки спірного майнового комплексу, а відтак, спірна оцінка не може бути взята до уваги при визначенні звичайної ціни даного об'єкта. Послався на порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.7.1, 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме порушення правил формування податкового кредиту у серпні 2007 р. за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ за договором міни від 07.08.2007 р., де рівень договірної ціни вище за звичайні ціни більше ніж на 20%. Вважає, що Гадяцькою МДПІ доведено факт завищення звичайної ціни, а саме: у відповідності до пп.1.20.1, пп.1.20.2, пп.1.20.8 п.1.20, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» досліджено укладені попередні договори продажу спірного майнового комплексу, за останнім 3 місяці у співставних умовах, та встановлено, що за період з 14.05.2007 року по 07.08.2007 року, тобто, за 2 місяці 20 днів продаж зазначеного майнового комплексу було проведено 5 разів, ціна об'єкта змінювалась в межах від 2580000 грн. (у т.ч. ПДВ - 430000 грн.) до 6000000 грн. (у т.ч. ПДВ - 1000000 грн.), двічі проведена оцінка вартості майна: 02.11.2006 року за замовленням законного власника майна - КП «Гадяцький комбікормовий завод» - ПП ОСОБА_4, визначено ринкову вартість цілісного майнового комплексу в розмірі 2225000 грн., та 10.07.2007 року - суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Веданта-експерт», визначено вартість майна в розмірі 5004701 грн. При цьому, будь-яка інформація про поліпшення майнового комплексу за період від проведення від першої оцінки до проведення другої оцінки, що могло б значно вплинути на збільшення оціночної вартості майна, відсутня, що, на думку відповідача, вказує на безпідставне завищення оціночної вартості майнового комплексу. Доказів економічної обґрунтованості такого збільшення ціни (у 2,24 рази) позивач не надав. Враховуючи викладене, вважає, що відповідачем обґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по господарській операції з придбання майнового комплексу у СПД ФО ОСОБА_3 на 555000 грн., та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування на відповідну суму.

Крім того, вважає необґрунтованим висновок проведеної судової будівельно - технічної експертизи №1182 від15.03.2013 року, на який посилається позивач, оскільки експертом при використанні порівняльного підходу визначення вартості майна не було взято до уваги укладені подібні договори щодо попереднього продажу спірного майнового комплексу, копії яких наявні в матеріалах справи: між КП «Гадяцький комбікормовий завод» та ТОВ ТД «Інтер-Агро»; між ТОВ ТД «Інтер-Агро» та ТОВ «Інтер-Агро»; між ТОВ «Інтер-Агро» та ПП «Агротрейд»; між ПП «Агротрейд» та ФОП ОСОБА_3. Відтак, на думку відповідача, оцінка експертом зроблена не об'єктивно, ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки, а тому означений висновок не може бут доказом правомірності дій позивача щодо формування податкового кредиту за рахунок продажу майна за ціною 6 000 000 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 000 000 грн.)

Прокурор в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТДВ «Гадяцький елеватор» залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, з підстав, викладених у запереченнях відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Гадяцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00955650), що зареєстроване суб'єктом господарської діяльності юридичною особою 05.09.1996 р. Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1560120000000008, перебуває на обліку в Гадяцькій МДПІ, є платником ПДВ.

В період з 23.03.2009 р. по 03.04.2009 р. на підставі направлення від 23.03.2009 р. № 100, виданого Гадяцькою МДПІ згідно наказу Гадяцької МДПІ від 23.03.2009 р. № 121 відповідно до п. 3, 5, 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", старшим державним податковим ревізором - інспектором Зубко Л.В. проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Гадяцький елеватор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 485 032 грн. за вересень 2007 р. на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2007 р. по 31.08.2007р.

За результатами перевірки складено акт від 10.04.2009 року № 270/33/00955650, яким зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п. 1.3 та п. 1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"., а саме завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 555000,00 грн. (т.1, а.с.9-15).

На підставі вказаного висновку акту перевірки Гадяцькою МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2009 р. № 0000082301/0/25, яким ВАТ "Гадяцький елеватор" було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 555 000 грн. (т.1, а.с.16).

Позивач, не погодившись із даним рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом направлення первинної скарги від 27.04.2009 р. до Гадяцької МДПІ.

Рішенням Гадяцької МДПІ від 17.06.2009 р. № 2331/10/23-049 скарга була залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін, та винесено податкове повідомлення - рішення від 17.06.2009 р. № 0000082301/1/25 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування на ту ж суму, що й з дріб'ю 0 (т.1, а.с.18-26).

Позивач, скориставшись правом, наданим пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», звернувся до суду з вимогою про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень № 0000082301/0/25 від 16.04.2009 року та № 0000082301/1/25 від 17.06.2009 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, у свою чергу, позивач належних доказів на підтвердження правомірності своїх позовних вимог суду не надав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за серпень 2007 року та бюджетного відшкодування за вересень 2007 року виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування таких показників податкового обліку підлягають положення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок Гадяцької МДПІ про порушення позивачем вимог п. 1.3 та п. 1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР).

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача вірним, з огляду на таке.

Як встановлено пунктом 1.8 статті 1 Закону № 168/977-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 № 168/97-ВР.

Як встановлено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. «а» пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону визначені правила формування податкового кредиту. Так, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.08.2007 року між ФОП ОСОБА_3 (Сторона 1) та ВАТ "Гадяцький елеватор" (Сторона 2) укладено договір міни, згідно якого Сторона 1 передає у власність Сторони 2 комплекс, який складається із адміністративно-побутового комплексу літ. "А" цегляного площею 362, 1 кв.м., виробничого корпусу літ. "Б4"цегляного/з/б блоків площею 983, 4 кв.м., складу сировини літ "В1"цегляного площею 1319, 7 кв.м., складу готовою продукції літ. "Г4"з/блоків/цегляного площею 130,5 кв.м., прохідної з лабораторією літ. "Д1"цегляної площею 48, 7 кв.м., котельні літ. "Ж1"цегляної площею 97,8 кв.м., складу мінеральних добавок літ. "З1"цегляного/з/блоків площею 1508,3 кв.м., складу-ангару літ. "І1"цегляного/шиферу площею 293, 28 кв.м., складу ПММ літ "Й1"з/б блоків площею 7, 2 кв.м., АВД 065 літ. "К1"цегляного площею 185,9 кв.м., цеху АКД літ. "Л1"цегляного площею 60,1 кв.м., складу добавок літ. "М1" цегляного/з/б блоків площею 1778,5 кв.м., вагової літ. "Н1"цегляної площею 26,4 кв.м., лабораторії літ. "О1"цегляної площею 23,1 кв.м., прохідної літ. "П1"цегляної/плитка площею 13,8 кв.м., складу дизельного палива літ. "Р1"цегляного/плитка площею 6,9, матеріального складу літ. "С1"цегляного площею 366,0 кв.м., вбиральні літ. "Т1"цегляної площею 2,6 кв.м., погрібу літ. "У1"цегляного площею 21,0 кв.м., плотні літ. "Ф1"цегляної площею 38,6 кв.м., гаражу літ. "Х1"цегляного площею 255,5 кв.м., сушарки ДСП-50 літ. "Ц2" цегляної площею 115,6 кв.м., зерноочисного комплексу літ. "Ч1" цегляного площею 30, 4 кв.м., сушаркиДСП-32 літ. "Ш2" цегляної площею 69,7 кв. м., складу сировини літ. "Щ16"з/б блоків площею 1407,8 кв.м., огорожі № 1,2 з/б плит/з/б стовпів/металу, розташований в місті Гадяч Гадяцького району Полтавської області по вул. Вокзальній № 28 (т.1, а.с.29-30).

Як визначено абз. 2 п.п.1.1 п.1 "Загальні положення" цього договору комплекс належить Стороні 1 на праві власності, що підтверджується договором міни, посвідченим 02.07.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстр. № 1927, а право власності зареєстровано Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.07.2007 р. за реєстр. № 16799072, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15215801 від 12.07.2007 р., виданого Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор".

ВАТ "Гадяцький елеватор" в обмін на комплекс відповідно до цього договору передає ФОП ОСОБА_3 майно згідно специфікації до договору, яка його є невід'ємною частиною, а саме з'єднувальний міст з приймача (інвентарний номер 250), повітроотоплювач 6,3 м (інвентарний номер 25311818), повітроотоплювач 6,3 м (інвентарний номер 25311819), комп'ютер ПК -586-133 (інвентарний номер 3120), комп'ютер ПК -586-134 (інвентарний номер 3121), біологічна інженерна споруда (інвентарний номер 81) (т.1, а.с.31).

Вартість майна визначена п. 2 Договору міни, відповідно до якого ціна майнового комплексу складає 6000000 грн., в т.ч. ПДВ 1000000 грн. (пп. 2.1), вартість майна ВАТ "Гадяцький елеватор", що належить обміну, складає 47400 грн. Враховуючи різницю між вартістю майнового комплексу та майна, що підлягає обміну, сторони домовились, про те, що Сторона 2 доплачує Стороні 1 різницю у сумі 5952600 грн. на протязі одного банківського дня з моменту укладення договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3

Розрахунки за придбання майнового комплексу проводились ВАТ "Гадяцький елеватор" в період з 14.08.2007 р. по 27.08.2007 р., що підтверджується випискою банку про рух грошових коштів по рахунку 26007100000902 в Гадяцькому відділенні Полтавської обласної дирекції "Райфайзен банк Аваль" (т.1, а.с.127-136).

Водночас, в цей же період, тобто з 14.08.2007 р. по 27.08.2007 р. згідно банківської виписки ВАТ "Гадяцький елеватор" на зазначений розрахунковий рахунок отримував від СПД ФО ОСОБА_3 грошові кошти, які перераховувались в ті ж банківські дні знову СПД ОСОБА_3 в тих же розмірах, що і надходили від нього, але за іншим призначенням платежів.

Решта суми була погашена Угодою від 30.11.2007 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог по Договору № 20/12-06 від 20.12.2006 р., Договору міни б/н від 07.08.2007 р. та Договору № КМ 01/08-07 від 01.08.2007 р. (т.1, а.с.244-247).

Разом з цим, як встановлено перевіркою та не спростовано позивачем по справі, станом на листопад 2007 р. у ВАТ "Гадяцький елеватор" дебіторська заборгованість не обліковувалась.

Відповідно до листа ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в/х № 387/7/17-215 та довідки № 2352/17-218/2865806797 від 24.10.2007 р., СПД ФО ОСОБА_3 податкову накладну № 320 від 07.08.2007 р. на суму 6000000 грн., в т.ч. ПДВ 1000000 грн., включено до реєстру виданих податкових накладних серпня 2007 року. Проте, ним не були виконані податкові зобов'язання по цій декларації, оскільки згідно постанови Господарського суду Харківської області від 15.08.2007 р. (справа № Б-50/108-08) СПД ФО ОСОБА_3 визнано банкрутом (т.1, а.с.145).

Позивачем сума ПДВ в розмірі 1000000 грн. за операцією з придбання майнового комплексу у ФОП ОСОБА_3 була включена до складу податкового кредиту в серпні 2007 р.

Таким чином, фактично руху грошових коштів від набувача - ВАТ «Гадяцький елеватор» до відчужувача - ФОП ОСОБА_3 не відбулося, і ПДВ за спірною господарською операцією з відчуження майнового комплексу за договором міни між вказаними контрагентами до бюджету сплачено не було.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, підтверджено в суді апеляційної інстанції та не спростовано позивачем по справі, що за період з 14.05.2007 р. по 07.08.2007 р. (тобто за 2 місяці 20 днів) продаж спірного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, було проведено 5 разів: 1) 14.05.2007 р. згідно договору купівлі - продажу між КП "Гадяцький комбікормовий завод" (продавець) та ТОВ "Торговий дім "Інтер Агро" (покупець) було реалізовано даний майновий комплекс за 2580000 грн., в т.ч. ПДВ - 430000 грн. (п. 4 договору - загальна вартість майна 2225000 грн.) ; 2) того ж дня 14.05.2007 р. відповідно до договору купівлі - продажу між ТОВ "Торговий дім "Інтер Агро" (продавець) та ТОВ "Інтер Агро" (покупець) - реалізовано за 2586000 грн., в т.ч. ПДВ - 431000 грн. (п. 4 договору - загальна вартість майна 2225000 грн.); 3) 07.06.2007 р. згідно договору купівлі - продажу між ТОВ "Інтер Агро" (продавець) та ПП "Агротрейд" (покупець) - реалізовано за 172500 грн., в т.ч. ПДВ -287500 грн. (п. 4 договору - загальна вартість майна 2225000 грн.); 4) 02.07.2007 р. відповідно до договору міни між ПП "Агротрейд" та ФОП ОСОБА_3 на суму 1725000 грн., в т.ч. ПДВ 287500 грн. та 5) 07.08.2007 р. згідно договору міни між ФОП ОСОБА_3 та ВАТ "Гадяцький елеватор" на суму 6000000 грн., т.ч. ПДВ 1000000 грн. (т.1, а.с.68-70, 75-76, 102-105, 119-123).

За таких обставин, враховуючи неодноразовий перепродаж спірного майнового комплексу за короткий період часу, незначні коливання ціни об'єкта за 4 угодами, укладення яких передувало придбанню позивачем вказаного майнового комплексу, стрімке підвищення ціни даного об'єкта при придбанні його позивачем, колегія суддів вважає, що дана господарська операція не може вважатися реальною з огляду на невідповідність її змісту вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», навіть за наявності документального оформлення.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що податкова накладна, виписана позивачеві ФОП ОСОБА_3 на суму 6000000 грн., у т.ч. ПДВ - 1000000 грн., не є підставою для включення зазначеної суми до складу податкового кредиту в зв'язку з не підтвердженням реальності відповідної господарської операції.

Також, слід зазначити, що підпунктом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статт7 Закону № 168/97-ВР право платника податків на отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати податку до бюджету.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем по справі, фактичної сплати ПДВ за спірною угодою до бюджету ФОП ОСОБА_3 не відбулося, а відтак, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача права на отримання відповідної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено зв'язок між ціною придбаного товару (робіт, послуг), та податковим кредитом, який визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, законодавцем встановлено своєрідний бар'єр, що повинен перешкоджати надмірному збільшенню податкового кредиту та відповідно завищенню сум бюджетного відшкодування. Сенс цієї норми в тому, що покупець при відображенні "вхідного" ПДВ по придбаним товарам (послугам) повинен прослідкувати чи не перевищує договірна ціна звичайну ціну на такий товар більш ніж на 20%. Тобто для визначення суми ПДВ, яка може бути правомірно включена до податкового кредиту може бути розрахована наступним чином: "звичайна ціна + 20%". У випадку перевищення встановленого рівня, до податкового кредиту може бути включена сума ПДВ, розрахована виходячи із "звичайної ціни".

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.20.8 вказаного Закону встановлено обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України "Про оприбуткування прибутку підприємств", покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього Закону.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований п. 1.20.2 зазначеного Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що протягом попередніх 3 місяців продаж спірного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, було проведено 5 разів.

При цьому оцінка його вартості проводилась двічі:

- 02.11.2006 р. за замовленням законного власника майна -КП "Гадяцький комбікормовий завод" суб'єктом оціночної діяльності -ПП ОСОБА_4 проведено оцінку будівель та споруд, що належать КП "Гадяцький комбікормовий завод" з метою визначення їх ринкової вартості. За результатами оцінки, на підставі проведених розрахунків та аналізу кон'юнктури ринку продажу подібних об'єктів визначено ринкову вартість майнового комплексу в розмірі 2 225 000 грн. (в т. ч. ПДВ), про що складено відповідний висновок. Саме ця вартість майна занесена до Реєстру прав власності на нерухоме майно, та була зазначена як вартість комплексу в усіх попередніх договорах його купівлі-продажу та міни (т.1, а.с.65-66, 137-138).

- 10.07.2007 р. суб'єктом оціночної діяльності -ТОВ "Веданта -експерт" експертом ОСОБА_6 на замовлення ВАТ "Гадяцький елеватор" на підставі договору від 20.06.2007 р. № 2/06 складено висновок про вартість того ж майна, що було оцінено 02.11.2006 р. та визначено його вартість в розмірі 5 004 701 грн., що в 2,24 рази перевищує попередню оцінку. При цьому майно на час укладення договору оцінки належало СПД-ФО ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), тобто правових підстав та права на укладення договору оцінки від 20.06.2007 р. № 2/06 в якості замовника "Гадяцький елеватор" взагалі не мав.

Однак, при укладенні договору міни від 07.08.2007 р. була використана саме ця оцінка.

Разом з тим, жодних відомостей про поліпшення майнового комплексу за період від проведення першої оцінки до проведення останньої оцінки, що могло б значно вплинути на збільшення оціночної вартості майна, проведення передпродажних заходів тощо, тобто, доказів економічної обґрунтованості збільшення ціни придбаного об'єкта у 2,24 рази, позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Зазначене, на думку суду апеляційної інстанції, вказує на безпідставне завищення оціночної вартості майнового комплексу, замовником якого було ВАТ "Гадяцький елеватор", яким в послідуючому і заявлено до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок ПДВ, сума якого зросла в 2,24 рази, але фактичної надмірної сплати до бюджету цих коштів не відбулось, оскільки не встановлено фактичної сплати сум ПДВ до бюджету і в усіх вищевказаних операціях по купівлі-продажу та міни цього ж комплексу з травня по серпень 2007 р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ціна, за якою позивачем придбано у ФОП ОСОБА_3 цілісний майновий комплекс, не може вважатися справедливою ринковою ціною, оскільки позивачем не наведено обставин, передбачених пунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР, які б потягли за собою суттєве збільшення ціни придбаного позивачем майна.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача по справі були обґрунтовані підстави ініціювати встановлення рівня звичайної ціни на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул.. Вокзальна, 28.

За результатами проведених зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника Гадяцькою МДПІ встановлено, що за період з травня по серпень 2007 р. націнка при продажу майнового комплексу на кожному етапі становила:

1). КП "Комбікормовий завод" - ТОВ "Торговий дім "Інтер Агро" - 0%;

2). ТОВ "Торговий дім "Інтер Агро"- ТОВ "Інтер Агро"+ 2,3%;

3). ТОВ "Інтер Агро"- ПП "Агротрейд" - 30%;

4). ПП "Агротрейд"- ФОП ОСОБА_3 - 0%;

5). ФОП ОСОБА_3 -ВАТ "Гадяцький елеватор" + 248%.

Тобто, за наявності умов, які можуть вважатися співставними (оскільки будь-яких змін у структурі та якості майна не відбулося), мало місце підвищення продажної ціни більш ніж на 20%.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що ціна, за якою позивачем придбано майновий комплекс у ФОП ОСОБА_3, у розумінні пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не може бути базою для визначення розміру податкового кредиту за спірною угодою між ВАТ «Гадяцький елеватор» та вказаним контрагентом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок Гадяцької МДПІ Полтавської області ДПС про включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ розрахованого із договірної ціни, що значно перевищує 20% від звичайної ціни.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при визначенні рівня ціни, з якої повинен визначатись допустимий розмір податкового кредиту по операції з придбання позивачем у ФОП ОСОБА_3 майнового комплексу в якості звичайної ціни було взято вартість майна, що використовувалась при відчуженні цього ж комплексу попередні чотири рази, а саме 2225000 грн., яка була встановлена попередньою експертною оцінкою від 02.11.2006 р. суб'єктом оціночної діяльності -ПП ОСОБА_4

При цьому, оскільки позивачем на запит податкового органу не було надано доказів існування обставин, що могли б вплинути на рівень звичайної ціни, передбачених пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано взято в якості звичайної ціни вартість майнового комплексу за попередніми угодами.

Податковим органом доведено та підтверджено належними доказами, що вартість майнового комплексу позивачем була безпідставно завищена, внаслідок чого відбулась реалізація товару за договірною ціною, що перевищує звичайну ціну на такий товар більш ніж на 20%. Такими доказами є фактичні дані, викладені в Акті перевірки, угоди про попередні операції з відчуження майнового комплексу елеватору попередніми власниками та відомості про розрахунки за ними, висновок експертної оцінки цілісного майнового комплексу від 02.11.2006 р. суб'єктом оціночної діяльності -ПП ОСОБА_4, довідки № 2352/17-218/2865806797 від 24.10.2007 р. зустрічної перевірки ФОП ОСОБА_3

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірними розрахунки Гадяцької МДПІ щодо належної до включення у склад податкового кредиту по вищевказаній господарській операції суми ПДВ: (звичайна ціна 2 225 000 грн.) + (20% ПДВ 445 000), а позивачем відповідно завищена сума податкового кредиту по даній операції на 555 000 грн. (1 000 000 грн. - 445 000 грн.).

Колегія суддів відхиляє посилання позивача по справі на висновок оцінки майнового комплексу, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул.. Вокзальна, 28, від 12.07.2007 року, проведеної 10.07.2007 р. суб'єктом оціночної діяльності -ТОВ "Веданта -експерт" експертом ОСОБА_6 на замовлення ВАТ "Гадяцький елеватор" на підставі договору від 20.06.2007 р. № 2/06, яким визначено вартість майна на рівні 5004701 грн., з огляду на таке.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, майно на час укладення договору оцінки належало СПД-ФО ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), тобто, позивач, замовляючи оцінку майна шляхом укладення відповідного договору із ТОВ «Веданте-експерт», не був власником об'єкту оцінки, а відтак, не мав достатніх правових підстав для її замовлення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо безпідставності неврахування судом першої інстанції висновку будівельно-технічної експертизи, беручи до уваги наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, об'єктивного визначення звичайної (ринкової) ціни спірного майнового комплексу, що є об'єктом міни за договором від 07.08.2007, станом на липень 2007 року, судом першої інстанції було призначено судову будівельно - технічну експертизу.

На вирішення експертизи було поставлено наступне питання: визначення ринкової вартості, станом на липень 2007 року, майнового комплексу, що є об'єктом міни за договором від 07.08.2007 р., розташованого за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул.. Вокзальна, 28.

Проведення експертизи було доручено експертам ХНДІСЕ ім.Засл. професора М.С. Бокаріуса.

Згідно наявного у матеріалах справи висновку судової будівельно - технічної експертизи №1182 від 15.03.2013 року, ринкова вартість станом на липень 2007 року майнового комплексу, що об'єктом міни за договором від 07.08.2007, розташованого за адресою вул. Вокзальна, 28 , м. Гадяч. Полтавська область, без урахування ПДВ, складає 5 041 693 грн.

Однак, колегія суддів зауважує, що експертиза проводилась в період з 21.12.2012 року по 15.03.2013 року (дата складення висновку), тобто, значно пізніше періоду, за який експерту необхідно було визначити вартість вищевказаного майнового комплексу (липень 2007 року).

З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції виникла необхідність заслухати пояснення експерта з приводу проведеного ним дослідження, у зв'язку з чим, в судове засідання, призначене на 04.09.2013 року Харківським апеляційним адміністративним судом був викликаний експерт, який проводив дослідження - завідувач сектору будівельно-технічних досліджень Полтавського відділення ХНІДСЕ ім. М.С. Бокаріуса Дудник Т.Г.

Однак, на виклик суду остання не з'явилась та не підтвердила висновки експертизи, що позбавило суд апеляційної інстанції можливості пересвідчитись в їх обґрунтованості щодо визначення ціни спірного майнового об'єкта.

Відповідно до п.5.8. Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за №705/3145, для вирішення питання про вартість будівель, споруд, їх частин (приміщення, квартири), а також іншого нерухомого майна експерту необхідно надати правовстановлювальну документацію та матеріали технічної інвентаризації на ці об'єкти, а також правовстановлювальну та технічну документацію на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт оцінки, станом на дату оцінки. У разі виконання ретроспективної оцінки на дослідження необхідно надати матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об'ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об'єкта на дату оцінки.

Однак, експертом в порушення приписів наведеної норми не було використано матеріали з вихідними даними щодо показників майна (функціонального використання, об'ємно - планувального рішення, технічного стану, тощо). При використанні порівняльного підходу визначення вартості майна не було взято до уваги укладені подібні договори щодо попереднього продажу спірного майнового комплексу ТОВ ТД" Інтер - Агро", ПП "Агротрейд", ФОП ОСОБА_3 за цінами, нижчими за ціну останнього продажу більше ніж в два рази. Крім того, не було у повній мірі досліджено всі інформаційні джерела з метою визначення ринкової ціни товару, використані невірні технічні дані майнового комплексу.

З наявного у матеріалах висновку, вбачається, що експертом за допомогою порівняльного підходу для визначення вартості майна брались окремі нежитлові приміщення, будівлі, які взагалі не є однорідними, однотипними об'єктами, які знаходяться інших населених пунктах, мають інші функціональні призначення, не відповідають виду вартості майна в порівнянні зі спірним майновим комплексом.

У відповідності до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вищезазначений висновок будівельно-технічної експертизи не є належним та достатнім доказом того, що ціна майнового комплексу, придбаного ВАТ «Гадяцький елеватор», встановлена обґрунтовано та відповідає рівню звичайних цін, а відтак, не може бути доказом правомірності дій позивача щодо формування податкового кредиту за рахунок операцій щодо продажу спірного майна за ціною 6000000 грн. (в т.ч. ПДВ 1000000 грн.).

Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16.04.2009 р. № 0000082301/0/25 та від 17.06.2009 р. № 0000082301/1/25, якими ВАТ "Гадяцький елеватор" було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 555 000 грн. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2013р. по справі № 1670/2а-6633/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2013 р.