Постанова № 33787060, 25.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

="fs89">ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина» про стягнення коштів з рахунків платника податків, -

T class="fs97">В С Т А Н О В И В:T>

21 серпня 2013 року Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі-ДПІ у Сихівському районі м.Львова) звернулася до суду із позовом до Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина» (надалі по тексту-ЛКП «Муніципальна дружина»), в якому просить стягнути з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти у сумі 43 978,00 грн. для погашення податкового боргу. В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла через несплату податкового зобов’язання по збору за місця для паркування транспортних засобів, що складається із основного платежу. Оскільки вжиті ДПІ у Сихівському районі м.Львова заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся із вказаним вище позовом до суду.

Згідно ухвали судді від 21.08.2013 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Позивач явку представника у судове засідання, призначене на 25.09.2013 року не забезпечив. Однак, 25.09.2013 року через канцелярію суду представник позивача подала заяву (вх. №33786), в якій просила проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач також явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з’ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Таким чином, суд вважає, що вжив усі необхідні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи з метою реалізації останнім права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин, суд приходить до переконання, що справа може бути розглянута по суті за наявними у ній доказами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, а відсутність представника позивача та представника відповідача, відповідно до ст.128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ЛКП «Муніципальна дружина» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Сихівському районі м.Львова.

Окрім цього, судом з’ясовано, що у відповідача наявні відкриті рахунки в банківських установах, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка ДПІ №б/н, б/д.

ЛКП «Муніципальна дружина» має податковий борг перед бюджетом по збору за місця для паркування транспортних засобів, що складається із основного платежу.

Як вбачається із карток особових рахунків та довідки ДПІ у Сихівському районі м.Львова №1294 від 12.08.2013 року, заборгованість Підприємства становить 43 978,00 грн. Вказана основна сума податкового боргу виникла у результаті самостійно задекларованих податкових зобов’язань.

Так, на підставі самостійно поданої 06.11.2012 року податкової декларації №40068 збору за місця паркування транспортних засобів за ІІІ квартали 2012 року, відповідачу належало до сплати 32 983,50 грн. збору.

На підставі самостійно поданої 04.02.2013 року податкової декларації №53882 збору за місця паркування транспортних засобів за 2012 рік, відповідачу належало до сплати 10 994,50 грн. збору.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування; базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.п.266.5.1, п.п.266.5.3 п.266.5 ст.266 ПК України).

В силу п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м.Львова сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 22.05.2012 року №313 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями у розмірі 16 489,00 грн. (основний платіж).

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина» (місцезнаходження: м.Львів, Галицький район, пр.Свободи, буд. №24; код ЄДРПОУ 32126676) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти в сумі 43 978 (сорок три тисячі дев’ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. для погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 вересня 2013 року.