Ухвала суду № 33786507, 30.09.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Семопядного В.О.

суддів Сербіна В.В., Піскун О.П.

з участю прокурора Брусенцової І.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула 26 вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_7 на вирок Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта повна середня, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, не працюючого, раніше не судимого

засуджений за: ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі. У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта повна середня, одруженого, не

__________________

справа № 11/774/1345/13р. головуючий в суді 1 інстанції Лисенко В.А.

категорія ч.2 ст. 28, ч.1 ст.122 КК України доповідач суддя II інстанції Семопядний В.О.

працюючого, раніш не судимого

засуджено за: ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі, ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі. У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки.

23 січня 2012 близько 01:00 години ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на невстановленому автомобілі прибули до будинку АДРЕСА_1, де побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проходили повз автомобіля. Діючи умисно, групою осіб, ОСОБА_6 вступив з ОСОБА_7 в попередню змову на порушення громадського порядку, після чого, діючи погоджено в групі осіб, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, вийшли з автомобіля, голосно виражаючись при цьому нецензурною лайкою, використовуючи нікчемний привід, яким на думку ОСОБА_6 була груба відповідь раніше особисто не знайомого ОСОБА_3 на завдане йому питання щодо належності до охоронної структури, наблизилися до ОСОБА_3 та раніше особисто не знайомого їм ОСОБА_4 та стали нецензурно виражатися на їх адресу. Після цього ОСОБА_7 наблизився до ОСОБА_4 та, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, завдав йому один удару рукою в ділянку обличчя, від чого потерпілий ОСОБА_4 впав на землю. В цей час ОСОБА_6, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, підбіг до ОСОБА_3 та умисно завдав йому один удар рукою в область правого ока та не менше чотирьох ударів рукою в ділянку його обличчя. В свою чергу ОСОБА_7, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, усвідомлюючи факт, що потерпілий ОСОБА_4 не зможе чинити опір, підбіг до потерпілого ОСОБА_3 і, продовжуючи хуліганські дії, одночасно з ОСОБА_6 двома руками умисно нанесли не менше десяти ударів в область голови - обличчя потерпілого ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_6 знаходився з правого боку, а ОСОБА_7 ліворуч по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 Від цих ударів потерпілий ОСОБА_3, втративши рівновагу, впав колінами на землю, прикриваючи при цьому обличчя руками з метою захистити себе хоч якось від ударів з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7. В цей же час ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7, реалізовуючи свої злочинні наміри, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, діючи безпричинно, умисно, групою осіб, виражаючись на адресу вищезгаданих потерпілих нецензурною лайкою, а потім проявляючи особливу зухвалість, кожен знаходячись зі свого боку, а саме: ОСОБА_6 з правого боку від потерпілого ОСОБА_3, а ОСОБА_7 ліворуч від потерпілого ОСОБА_3, схопили останнього за плечі і одночасно ногами нанесли не менше 10 ударів в ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_3 Віддих ударів потерпілий ОСОБА_3 впав животом на землю. Проте ОСОБА_7, продовжуючи хуліганські дії, стрибнув ногами на спину потерпілого ОСОБА_3 і став стрибати на його спині, обпльовуючи потерпілого ОСОБА_3 і виражаючи наміри вчинити акт сечовипускання на потерпілого ОСОБА_3

В результаті умисних дій ОСОБА_7. потерпілому ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3430е від 19.09.2012, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців на спинці носу по середині, навколо обох очей з переходом на обидві повіки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

В результаті умисних спільних дій ОСОБА_6 і ОСОБА_7. потерпілому ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3455е від 21.09.2012, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепної-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому правої виличної кістки, а також нижнього краю правої орбіти, параорбітальних гематом обох очей, посттравматичного невриту, бінокулярної диплопії, часткового паралічу око рухомого нерву правого ока, косого перелому основної фаланги п'ятого пальця правої кисті, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

В апеляціях

-засуджений ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду, а справу направити на додаткове розслідування. В обґрунтування своїх апеляційних вимог засуджений посилається на те, що докази по справі одержані неналежним суб'єктом-порушенні правила підслідності, кількість ударів які повідомляв потерпілий ОСОБА_11 не відповідають медичним даним. Висновок досудового слідства та суду зроблений на припущеннях, що є неприпустимо.

В доповненні до поданої апеляції ОСОБА_7 змінив свої апеляційні вимоги, та просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, а саме застосувати до нього вимоги ст.75 КК України, мотивуючи це тим, що він щиро кається в скоєному, вину свою визнає повністю, прийняв міри до відшкодування шкоди потерпілому.

-захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 просить змінити вирок щодо його підзахисного. Виправдати ОСОБА_6 за ч.2 ст.296 КК України за відсутністю в його діях події злочину, а при призначені покарання за ч.1 ст.122 КК України застосувати до його підзахисного ст.75 КК України. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що конфлікт між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_3 стався на ґрунті особистих неприязних стосунків.

В суді апеляційної інстанції, прокурор та потерпілі підтримали апеляцію засудженого ОСОБА_7 де він просить про застосувати до нього вимог ст.75 КК України, та не підтримали апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та просив вирок стосовно останнього залишити без змін.

Апелянти просили їх апеляції задовольнити в повному обсязі, підтримавши доводи викладені в їх апеляціях.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, та пояснення засуджених їх захисників, потерпілих, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного злочину ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах.

Твердження у апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_6 що конфлікт у нього з потерпілими стався на ґрунті особистих неприязних стосунків внаслідок якого він побив потерпілого ОСОБА_3 є безпідставними

Ці заперечення звинувачення були детально розглянуті судом 1 інстанції і спростовані наведеними у його вироку доказами.

Так, засудженні не заперечують, що раніш не знали потерпілих і між ними не були будь яких стосунків, зазначивши що конфлікт стався через те що потерпілий, а саме ОСОБА_3 біля кафе на питання ОСОБА_6 чи є він працівником охоронної фірми, на його думку грубо відповів. Через деякий час, побачивши потерпілих на вулиці саме за ініціативи ОСОБА_6 вони вийшли з таксі, де сталося побиття потерпілих. При цьому ОСОБА_7 в категоричній формі заперечував свою причетність до побиття потерпілих, та скоєння відносно них хуліганських дій. Так, засуджений ОСОБА_6 на досудовому слідстві (т.1 а.с.35,50-52,97-99 т.2 а.с.144-145) та в суді (т.3 а.с.40. 46 звр.-47звр.) свою провину визнавав частково, а засуджений ОСОБА_7 як на досудовому слідстві так і в суді свою провину не визнавав (т.2 а.с.3536, 153-154 т.3 ас.40 звр. 49-50) і кожний з них наводили з цього приводу свої доводи щодо обставин інкримінованого їм злочину. Перевіряючи доводи підсудних суд дав належну оцінку їхнім показам які вони давали.

Зокрема, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в судовому засіданні дали докладні показання про обставини їх побиття засудженими. Свої показання потерпілі підтвердили і при проваджені за їх участю відтворення обстановки і обставин події, очних ставках з засудженими. Їх покази об'єктивно підтверджуються висновками судово- медичних експертиз про наявність у них тілесних ушкоджень, які могли бути їм заподіяні, саме при обставинах вказаних потерпілими. Суд 1 інстанції також допитав судово-медичного експерта ОСОБА_12, який підтвердив свої висновки та дав обґрунтовані відповіді на доводи засуджених щодо кількості, локалізації та механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим.

Тому, колегія суддів, вважає що, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в скоєні злочину при обставинах, встановлених судом, є правильними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих в судовому засіданні доказами, які дослідженні, належним чином оцінені судом та викладені в вироку. Судом вірно кваліфіковані дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7. за ч. 2 ст. 296 та ч.1 ст.122 КК України.

З матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання вбачається що, досудове та суде слідство по ній проведено з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, порушень закону, що тягли б скасування постановлених у справі судових рішень, не встановлено, а висновок суду про винність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні ними злочину, за які вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та викладеними у вироку доказами.

Виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, метою покарання засудженого є його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 остаточно покарання згідно положень ст. 70 КК України у виді позбавлення волі, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд першої інстанції в повній мірі урахував обставини, що впливають на покарання: ступень тяжкості злочину; особу засуджених, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Разом з тим в суді апеляційної інстанції потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили ОСОБА_7 не позбавляти волі, пояснюючи свою позицію тим, що той вибачився перед ними, прийняв міри до відшкодуванню заподіяної шкоди, що на їх думку є достатнім щоб ОСОБА_7 не позбавляти волі, а вирок стосовно ОСОБА_6 просили залишити без змін.

На думку колегії суддів, визнання своєї вини у вчиненні злочині і каяття можливо в будь-якій стадії кримінального процесу та має враховуватися судом при розгляді кримінальної справи, в зокрема і в апеляційному порядку. Таким чином, визнання засудженим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочину, за яким його визнано виним і щире розкаяння суд відносить до обставин, яка пом'якшує покарання.

За таких обставин, на думку колегії суддів, з урахуванням обставин справи і особи винного, а також з урахуванням думки потерпілих, колегія судів приходить до висновку, що ОСОБА_7 можуть бути застосовані положення ст.75,76 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 України (в редакції 1960 року) та п. 11 Розділу XI «Перехідних положень» КПК України, судова палата,

ухвалила:

Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засуджених за ч. 2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, в частині призначеного ОСОБА_7 покарання змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він в період 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину, і буде виконувати покладені на нього обов'язки

На підставі п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки: повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

В іншій частині вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без змін.

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а засудженого ОСОБА_7 задовольнити .

Судді :

В.О. Семопядний В.В. Сербін О.П.Піскун