Рішення № 33778411, 20.09.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-52/12

РІШЕННЯ

Іменем України

20.09.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нікушина В.В.,

за участю секретаря Фур'яка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про визнання договору поруки неукладеним, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про визнання припиненим договору поруки , -

встановив:

У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», Банк) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 27.12.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (змінило повне найменування юридичної особи на ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 112795050000 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, Позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 262 430 (двісті шістдесят дві тисячі чотириста тридцять) дол. США 00 центів, а особа зобов'язується повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 27.12.2028 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,4 % річних.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом внесення ануїтетних платежів. Днем сплати ануїтетних вважається 27 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний сплатити ануїтет ний платіж. Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору розмір щомісячного ануїтетного платежу складає 2 935 (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) дол. США 00 центів.

Пунктом 8.1. кредитного договору у випадку порушення зобов'язання боржником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено кредитним договором на суму прострочених процентів Позивач має право, починаючи з 32 календарного дня з дати виникнення прострочених процентів нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Сума заборгованості боржника перед Банком становить: кредитна заборгованість 2 046879,14 грн., заборгованість по процентам - 336 535,21 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 38 590,57 грн., пеня за прострочення сплати кредиту - 3 978, 83 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язання боржника за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 170909 від 27.12.2007 року. Також з метою забезпечення виконання кредитного договору між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 170659 від 27.12.2007 року.

Відповідно до умов договору поруки поручителі зобов'язались відповідати перед Банком за виконання боржником його зобов'язань, що виникли із кредитного договору в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитним коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Відповідальність боржника та поручителів є солідарною.

Банк просив суд стягнути з Відповідачів на його користь 2 425 983 (два мільйони чотириста двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 75 коп. та судовий збір.

05.08.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки неукладеним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовував тим, що спірний договір поруки № 170909 від 27.12.2007 року не має жодних ознак індивідуалізації Позивача за зустрічним позовом, окрім його імені та ідентифікаційного номеру платника податків. Вказаний в даному договорі ідентифікаційний код не відповідає імені ОСОБА_2. На думку Позивача, вказаний договір є неукладений з ознак недотримання вимог ст. 638 ЦК України, порушення вимоги щодо належності сторін договору, у зв'язку з відсутністю ознак ідентифікації сторони, а також порушення належної форми, необхідної для даного договору щодо зазначення необхідних реквізитів.

06.07.2011 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22.02.2008 року кредитором було внесено зміну до істотних умов кредитного договору, зокрема було змінено системи нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу. Що в свою чергу означає, що у випадку порушення Позичальником умов кредитної дисципліни, зокрема належного виконання умов кредитного договору, а саме у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме в розмірі збільшення вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу.

Зміни до кредитного договору були внесені шляхом повідомлення в якому вказувалось, що продовження Позичальником користування кредитом за кредитним договором вважається вираженням Позичальником згоди стосовно умов викладених в даному повідомленні щодо порядку нарахування процентів на прострочену суму основного боргу.

Поручителя ніяким чином не було повідомлено про внесення таких змін, про яких він дізнався від Позичальника.

22.02.2008 року Відповідачем по зустрічному позові були внесені істотні зміни до кредитного договору, яким значно збільшився обсяг відповідальності Позивача.

Позивач за зустрічним позовом просив суд визнати припиненим договір поруки № 170659 від 27.12.2007 року, який укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2012 року у якості правонаступника АТ «УкрСиббанк» було залучено ТОВ «Кей-Колект» у зв'язку із укладенням 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу № 1 за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_1 на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11279505000 від 27.02.2007 року та у ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі договорів поруки № 170909 від 27.12.2007 року.

В судовому засіданні за заявою ОСОБА_2 його зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки неукладеним було залишено без розгляду.

Проте, ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки припиненим у зв'язку з тим, що 22.02.2008 року кредитором було внесено зміну до істотних умов кредитного договору, зокрема було змінено системи нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу. Що в свою чергу означає, що у випадку порушення Позичальником умов кредитної дисципліни, зокрема належного виконання умов кредитного договору, а саме у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме в розмірі збільшення вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу.

Зміни до кредитного договору були внесені шляхом повідомлення в якому вказувалось, що продовження Позичальником користування кредитом за кредитним договором вважається вираженням Позичальником згоди стосовно умов викладених в даному повідомленні щодо порядку нарахування процентів на прострочену суму основного боргу.

Поручителя ніяким чином не було повідомлено про внесення таких змін, про яких він дізнався від Позичальника.

22.02.2008 року Відповідачем по зустрічному позові були внесені істотні зміни до кредитного договору, яким значно збільшився обсяг відповідальності Позивача.

Позивач за зустрічним позовом просив суд визнати припиненим договір поруки № 170909 від 27.12.2007 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк».

В судовому засіданні представник Позивача за первісним позовом просила суд задовольнити первісні позовні вимоги у повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовів відмовити.

Представники Відповідача та ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні первісних позовних вимога та задовольнити зустрічні вимоги.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовів з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 27.12.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (змінило повне найменування юридичної особи на ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 112795050000 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, Позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 262 430 (двісті шістдесят дві тисячі чотириста тридцять) дол. США 00 центів, а особа зобов'язується повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 27.12.2028 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,4 % річних.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом внесення ануїтетних платежів. Днем сплати ануїтетних вважається 27 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний сплатити ануїтет ний платіж. Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору розмір щомісячного ануїтетного платежу складає 2 935 (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) дол. США 00 центів.

Пунктом 8.1. кредитного договору у випадку порушення зобов'язання боржником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено кредитним договором на суму прострочених процентів Позивач має право, починаючи з 32 календарного дня з дати виникнення прострочених процентів нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Сума заборгованості боржника перед Банком становить: кредитна заборгованість 2 046879,14 грн., заборгованість по процентам - 336 535,21 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 38 590,57 грн., пеня за прострочення сплати кредиту - 3 978, 83 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

З метою забезпечення виконання зобов'язання боржника за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 170909 від 27.12.2007 року. Також з метою забезпечення виконання кредитного договору між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 170659 від 27.12.2007 року.

Відповідно до умов договору поруки поручителі зобов'язались відповідати перед Банком за виконання боржником його зобов'язань, що виникли із кредитного договору в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитним коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Відповідальність боржника та поручителів є солідарною.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст. 554 ЦК України зазначає, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставинах суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних заяв про визнання договорів поруки припиненими, то слід зазначити, що із конструкції ст.554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч.2 ст.255 ЦК України).

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Тобто, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення процентної ставки навіть за згодою банку й боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком (зазначена позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19.12.2011 року №6-67цс11, винесеній в порядку глави 3 розділу V ЦПК України).

22.02.2008 року банк запровадив нову систему нарахування процентів, відповідно до якої, у випадку прострочення платежу за кредитним договором ПАТ "УкрСиббанк" з дати виникнення простроченої суми основного боргу нараховує на прострочену суму основного боргу підвищені проценти у розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення прострочення.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 ЦК України, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Проте такого способу захисту як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір поруки.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги не ґрунтуються на договорі чи законі, у зв'язку з чим і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладено на Відповідачів.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 549-552, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (проживає: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (проживає: АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ТОВ «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968 м. Київ, вул. Іллінська, 8) суму боргу за договором про надання споживчого кредиту № 112795050000 від 27.12.2007 року в розмірі 2 425 983 (два мільйони чотириста двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 75 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (проживає: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (проживає: АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ТОВ «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968 м. Київ, вул. Іллінська, 8) судовий збір у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ -120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Кей-Колект» про визнання договору поруки припиненим - залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ТОВ «Кей-Колект» про визнання договору поруки припиненим - залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Нікушин В.В.