Ухвала суду № 33775936, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6313/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (на даний час - Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування») на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (на даний час - Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування») до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (на даний час - Красноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач - Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (на даний час - Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (на даний час - Красноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.01.2012 №0000021500, від 12.01.2012 №0000081500, від 12.01.2012 №0000091500, від 12.01.2012 №0000101500, від 12.01.2012 №0000111500, від 12.01.2012 №0000031500, від 12.01.2012 №0000051500, від 12.01.2012 №0000061500, від 12.01.2012 №0000071500, від 12.01.2012 №0000041500.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області було проведено документальну невиїзну перевірку Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з питань несвоєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за видобутий природний газ і газовий конденсат і плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2011 №1211/15-30019775.

На підставі акту перевірки Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

від 12.01.2012 №0000021500, яким позивачу визначено штраф з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 1 379 842,57 грн., що складає 10 % від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000081500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні у сумі 739 326,03 грн., що складає 10% від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000091500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні у сумі 6 344 321,48 грн., що складає 20 % від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000101500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні у сумі 1 447 268,79 грн., що складає 10% від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000111500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за природній газ, що видобувається в Україні у сумі 5 137 895,79 грн., що складає 20% від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000031500, яким позивачу визначено штраф із плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 152 161,05 грн., що складає 10% від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000051500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні у сумі 119 280,12 грн., що складає 10% від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000061500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні у сумі 174 225, 87 грн., що складає 10% від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000071500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в України у сумі 1 463 786, 00 грн., що складає 20% від суми простроченого податкового боргу;

від 12.01.2012 №0000041500, яким позивачу визначено штраф із рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні у сумі 525 601,91 грн., що складає 20% від суми простроченого податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено граничний термін сплати за користування надрами для видобування корисних копалин, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем правомірно, в межах наданих повноважень та на підставі вимог законодавства (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно з пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II Податкового кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до пп. 263.11.3 п. 263.11 ст. 263 ПК України, податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта.

Згідно з п. 263.12 ст. 263 ПК України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби.

Підпунктом 14.1.265 п. 1 ст. 14 ПК України встановлено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, позивачем не заперечувалась та не спростовувалась інформація відповідача, що зазначена в додатках до акту перевірки, в частині дати фактичної сплати податкових зобов'язань, а також даних щодо підстав виникнення заборгованості (даних декларацій, розрахунків, рішень, тощо).

Разом з тим, несвоєчасна сплата відповідних податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, обумовлена, за твердженням позивача, наявністю рішень органу державної податкової служби про розстрочення грошових зобов'язань та відсутністю коштів на рахунках позивача, а відтак, і відсутністю вини позивача зі своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Однак, Податковий кодекс України не ставить обов'язок платника податків щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання у залежність від наявності/відсутності коштів у платника податків для сплати такого зобов'язання.

Більш того, приписами Податкового кодексу України передбачено застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за прострочення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, посилання позивача на відсутність коштів для сплати узгодженого податкового зобов'язання колегією суддів до уваги не приймається.

Що стосується рішень податкового органу стосовно розстрочення грошових зобов'язань, колегія суддів зауважує, що відповідачем були надані суду рішення органів державної податкової служби про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 07.10.2011 №67/с, від 12.10.2011 №20, від 07.10.2011 №37/с, від 07.10.2011 №36/с, від 12.10.2011 №31, від 12.10.2011 №36, якими були скасовані рішення про розстрочення грошових зобов'язань.

Згідно пп. 100.12.2 п. 100.12 статті 100 ПК України, договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Згідно з пунктом 100.13 статті 100 ПК України, порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1036 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1431/18726 (далі - Порядок), з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби.

У такому випадку підрозділ погашення податкового боргу письмово повідомляє підрозділ обліку та звітності та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів по нарахуванню пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби.

При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

Відповідно до положень пунктів 4.6 та 4.7 Порядку, з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити не внесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Пункт 4.9 Порядку передбачає, що рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні рішення органів державної податкової служби про скасування розстрочення грошових зобов'язань, Дочірньою компанією «Укргазвидобування» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не оскаржувались.

Крім того, як вбачається із акту перевірки та додатків до нього, період прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання розраховувався відповідачем з дати, наступної за датою винесення рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань по дату фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Так, грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 3 квартал 2011 року згідно з розрахунками від 19.10.2011 №9008913308 в загальній сумі 1 521 610,46 грн. та від 20.11.2011 №9008419963, №9009369849, №9009369841, №9009369929, №9009369941, №9009369918 та №9009370206 в загальній сумі 13 798 425,57 грн. по строку сплати 19.11.2011 фактично було сплачено 23.11.2011, тобто із затримкою строків сплати на 4 дні.

Згідно з розрахунками від 16.08.2011 №9006668379, №9006668846, №9006674641 грошове зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, за липень 2011 року в загальній сумі 2 156 292,74 грн. по строку сплати 30.08.2011 фактично було сплачено 31.11.2011, тобто з затримкою строків сплати на 92 дні; від 16.09.2011 №9007560661, №9007560653, №9007560916, №9007560671, №9007560666 та №9007562037 та від 13.09.2011 №9007413739 - за серпень 2011 року в сумі 7 476 028,82 грн. по строку сплати 30.09.2011 фактично було сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати на 61 день; від 13.10.2011 №9008477096 та від 17.10.2011 №9008643492, №9008649065, №9006649060, №9008648260, №9008643489 - за вересень 2011 року в загальній сумі 7 403 710,93 грн. по строку сплати 30.10.2011 фактично було сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати на 31 день; від 15.11.2011 №9011043040 та від 17.11.2011 №9011200873, №9011198381, №9011200845, №9011200880 - за жовтень 2011 року в загальній сумі 15 595 489,09 грн. по строку сплати 30.11.2011 фактично було сплачено 21.12.2011, тобто із затримкою строку сплати на 21 день; згідно з рішенням Державної податкової служби України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання від 12.05.2011 №28 у сумі 786 411,28грн та від 30.07.2011 №61 у сумі 5 312 008,00грн. по строку сплати 12.10.2011 фактично було сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати на 49 днів; від 08.10.2011 №17 у сумі 657 675,00 грн., від 29.04.2011 №7 у сумі 463 024,41 грн., та від 08.10.2011 №36 у сумі 130 280,92 грн. по строку сплати 07.10.2011 фактично було сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати на 54 дні.

Згідно з розрахунками від 16.08.2011 №9006668378, №9006668846 та №9006674641 грошове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, за липень 2011 розу в загальній сумі 3 058 259,73грн. по строку сплати 30.08.2011 фактично було сплачено 31.11.2011, тобто з затримкою строку сплати на 92 дні; від 13.09.2011 №9007413739 та від 16.09.2011 №9007560916, №9007560671, №9007560666, №9007562037, №9007560653, №9007562037 - за серпень 2011 року в загальній сумі 9 356 450,85грн. по строку сплати 30.09.2011 фактично було сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати на 61 день; від 13.10.2011 №9008477096 - за вересень 2011 року у сумі 1 714 975,31 грн. по строку сплати 30.10.2011 фактично було сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати в 31 день; від 15.11.2011 №90011043040 та від 17.11.2011 №9011198381, №9011200856, №9011200883, №9011200873, №9011200845, №9011200880 - за жовтень 2011 року в загальній сумі 9 108 235,63 грн. по строку сплати 30.11.2011 фактично було сплачено 14.12.2011 у 1 742 258,65 грн. та 15.12.2011 у сумі 7 393 260, 32 грн., тобто із затримкою строку сплати на 14 та 15 днів; згідно з рішеннями державної податкової служби України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання від 29.04.2011 №28 у сумі 3 860 405,36 грн., від 30.06.2011 №50 у сумі 4 923 680,00грн., від 30.07.2011 №61 у сумі 4 735 752,00 грн. по строку сплати 12.10.2011 фактично було сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати на 49 днів; згідно з рішеннями державної податкової служби України (відстрочення) грошового зобов'язання від 29.04.2011 №37 у сумі 2 029 802,27 грн., від 29.07.2011 №67 у сумі 1 796 781,27 грн. по строку сплати 07.10.2011 фактично сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою строку сплати на 54 дні.

Згідно з даними додатків до акту перевірки, період прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання розраховувався відповідачем з дати, наступної за датою винесення рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань по дату фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 49.20 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Як вбачається з матеріалів справи, останній день подання податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні за звітний період липень 2011 року припадав на 20.08.2011 (суботу), тобто вихідний день. Отже із врахуванням приписів пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України, граничний строк подання податкового розрахунку із рентної плати за липень 2011 року є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем -22.08.2011 (понеділок).

З огляду на приписи пункту 57.1 статті 57 та пункту 260.7 статті 260 ПК України, 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку з рентної плати за липень 2011 року припадають на 01.09.2011.

Таким чином, правильним є визначення строку сплати рентної плати за природний газ та газовий конденсат за липень 2011 року - 01.09.2011.

Під час апеляційної розгляду даної справи представником позивача не було надано належних та допустимих доказів щодо неузгодженості податкових зобов'язань, за якими виникло прострочення вищевказаних платежів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивачем не було надано доказів щодо безпідставності винесених відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень та не спростовано доводи відповідача щодо наявності фактів прострочення платежів, колегія суддів приходить до висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень відповідача в частині нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення останнім пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (на даний час - Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування») - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 16.09.13р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.