Ухвала суду № 33775931, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3220/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Своринь Ю. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування та податкових повідомлень-рішень від 04.04.2013 року № 0000922205, №0000932205.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем помилково зроблено висновок про заниження ТОВ " Київська енергетична будівельна компанія " податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "РІП", так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем не підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентом, відтак, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2013 відповідачем було складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «РІП» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011», відповідно до якого позивачем порушено норм статей 198 та 200 при оподаткуванні ПДВ та норм статей 138 та 139 - при оподаткуванні податком за прибуток підприємств.

На підставі вказаного акту відповідач прийняв оскаржувані рішення, якими було донараховано ПДВ на суму 480 000 грн. та податок на прибуток приватних підприємств на суму 552 000 грн.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «РІП» 27.04.2011 року укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 15/К 06.2 - СП/11, за яким субпідрядник (ТОВ «РІП») зобов'язувався виконати будівельні роботи власними силами на об'єктах підрядника (позивач), а підрядник - прийняти належним виконані роботи та оплати їх.

Умовами договору визначалась види робіт, які мали бути здійснені підрядником, однак - зазначалось, що склад та обсяги робіт за цим договором визначені проектно-кошторисною документацією, яка передається субпідряднику підрядником і є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження дійсності виконання робіт за Договором підряду надано такі документи: договір підряду, податкова накладна №493 від 31.05.2011 на загальну суму 2 880 000 грн., з яких ПДВ складає 480 000 грн., погоджена позивачем та ТОВ «РІП» письмова договірна ціна за Договором підряду у розмірі 2 880 000 грн., локальний кошторис №2-3-1 складений винятково позивачем та без зазначення будь-якого зв'язку цього документа з Договором підряду чи зобов'язаннями ТОВ «РІП» перед позивачем, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року між позивачем та ТОВ «РІП», довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за травень 2011 року, складена між позивачем та ТОВ «РІП», на суму 2 880 000 грн., оплату за Договором підряду позивач здійснював частково на рахунки ТОВ «РІП», а частково (в сумі 1 667 800 грн.) - на користь ТОВ «Будівельне управління 26», який отримав право вимоги за Договором підряду на підставі договору №04/08/2011 про відступлення права вимоги, укладеного 04.08.2011 між ТОВ «РІП» та ТОВ «Будівельне управління 26».

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Аналізуючи подані позивачем документи, колегія суддів прийшла до висновків щодо неможливості фактичного здійснення ТОВ «РІП» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу. Відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Позивачем не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту, в тому числі головних книг, журналів-ордерів та картків рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загально виробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів до них, ВМД, податкових накладних на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, тощо.

За даними декларації з податку на прибуток, основні засоби у ТОВ «РІП» відсутні. У підприємства відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, зокрема відвантаження та перевезення товарів та необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підтверджено реальність здійснених господарських операцій за участю позивача.

Враховуючи вищевикладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24.09.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.