Постанова № 33775845, 03.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" вересня 2013 р. Справа № 906/434/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - не з'явився;

від відповідача 4 - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

від органу прокуратури - Сільвай Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради на рішення господар-ського суду Житомирської області від 21.05.2013р. у справі № 906/434/13

за позовом Прокурора Малинського району Житомирської області в інтересах держави

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача:

Відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради

до 1. Малинської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

3. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради

4. Виконавчого комітету Малинської міської ради

про розірвання договору оренди нерухомого майна №32/ор від 21.12.2012 та приведення приміщення дитячого садка у відповідність шляхом вивільнення,-

Представнику органу прокуратури роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

В березні 2013р. до господарського суду Житомирської області звернувся Прокурор Ма-линського району Житомирської області в інтересах держави про розірвання договору оренди не-рухомого майна №32/ор від 21.12.2012, укладеного Управлінням житлово-комунального госпо-дарства виконавчого комітету Малинської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та приведення приміщення дитячого садка у відповідність шляхом ви-вільнення, Судом було порушено провадження у справі №906/434/13, призначено розгляд на 11.04. 2013р.(арк.справи 1-4).

08.04.2013р. Прокурором була подана заява про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Малинської місь-кої ради від 19.12.2012р. №335 «Про погодження істотних умов договорів оренди комунального майна територіальної громади м.Малина» в частині укладання та погодження істотних умов дого-вору оренди комунального майна з ФОП ОСОБА_2, а саме приміщення загальною площею 135,4 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір оренди майна №32/ор від 21.12.2012р.(арк.справи 49-50).

Проте, ухвалою суду від 25.04.2013р. заяву Прокурора про збільшення та уточнення позов-них вимог залишено без задоволення, оскільки всупереч ст.22 ГПК України заява від 03.04.2013р. передбачає одночасну зміну підставі предмету позову.(арк.справи 82-83).

За наслідками розгляду позовної заяви від 21.03.2013р. рішенням господарського суду Жи-томирської області від 21.05.2013р. у справі №906/434/13 (суддя Маріщенко Л.О.) відмовлено в задоволенні позову Прокурора Малинського району Житомирської області в інтересах держави, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради до Малинської міської ради, Фізичної особи-підп-риємця ОСОБА_2 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_2), Управління жит-лово-комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради (надалі в тексті - Управління) та Виконавчого комітету Малинської міської ради про розірвання договору оренди нерухомого майна №32/ор від 21.12.2012 та приведення приміщення дитячого садка у відповід-ність шляхом вивільнення.

Разом з тим, місцевий суд визнав недійсним договір оренди індивідуально визначеного (не-рухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ма-лина №32/ор від 21.12.2012р., укладеного Управлінням і ФОП ОСОБА_2, а також присудив до стягнення з останніх в доход Державного бюджету України по 573 грн. 50 коп. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачами не були пору-шені умови Договору оренди нерухомого майна №32/ор та вимоги законодавства України щодо користування орендованим майном та згідно його цільового призначення, тому вимоги прокурора про розірвання даного Договору не ґрунтуються на законодавстві, яке регулює спірні правовідно-сини і не є підставою для розірвання даного договору оренди. У той же час зазначений Договір № 32/ор на момент його укладання та виконання суперечив вимогам ч.6 ст.16 Закону Ук-раїни «Про дошкільну освіту», оскільки, майно, придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою, а власник державного чи комунального дошкільного навчального закладу не вправі здавати в оренду дані приміщення (будівлі). Враховуючи що укладена оспорювана угода суперечить діючому законодавству, суд першої інстанції, на підставі п.1 ст.83 ГПК України, дійшов висновку про необхідність визнати не-дійсним Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Малина №32/ор від 21.12.2012р., який укладено між Управлінням та ФОП ОСОБА_2(арк.справи 93-97).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 21.05.2013р. у даній справі, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду пер-шої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухо-мого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Мали-на №32/ор від 21.12.2012р. та в частині стягнення з Відповідачів судового збору.

Скаржник вважає, що судом неповно і необ'єктивно досліджено обставин, що мають зна-чення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки рі-шення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку Скаржни-ка, орендар використовує орендоване майно без зміни його цільового призначення, оскільки освіт-ні послуги у сфері культури прямо передбачені Законом України «Про освіту». Також вказує, що оскільки Позивачеві було відмовлено у задоволенні позову, то стягнення з Відповідачів судового збору не відповідає чинному законодавству.(арк.справи 116-117).

Прокурор надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи Управління че-рез їх необґрунтованість та просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.(арк.справи 132-137).

В судовому засіданні 03.09.2013р. Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі не забезпечили явки своїх представників в призначене на 03.09.2013р. судове засідання суду апеляційної інстанції, хоч про місце та час були повідомлені у встановленому по-рядку. Разом з тим, до початку судового засідання від Скаржника надійшло відправлене електрон-ною поштою клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.(арк.справи 126-131, 139-140).

Клопотання прийняте апеляційним судом до уваги. Крім того, враховуючи, що ухвалою Рів-ненського апеляційного господарського суду у даній справі від 08.07.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає, що відсутність інших учасників судо-вого процесу не перешкоджає розгляду справи, а наявні у справі матеріали дозволяють розгляну-ти скаргу по суті.(арк.справи 114).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника прокуратури, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Дошкільний навчальний заклад «Калинонька», який роз-ташовано у АДРЕСА_1 перебуває на балансі Відділу освіти виконавчого комі-тету Малинської міської ради.(арк.справи 47).

Листом від 19.06.2012р. №472 Відділ освіти виконавчого комітету Малинської міської ради повідомив Управління, що у приміщенні Дошкільного навчального закладу «Калинонька» є вільною його частина, яка не використовується дошкільним навчальним закладом і може бути здана в оренду без зміни його цільового призначення.(арк.справи 52).

Виконавчий комітету Малинської міської ради рішенням від 19.12.2012р. №335 «Про по-годження істотних умов договорів оренди комунального майна територіальної громади м.Малина» погодив істотні умови договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комуна-льної власності територіальної громади м.Малина з орендарем - ФОП ОСОБА_2 (арк. справи 51).

Матеріали справи свідчать, що Управління житлово-комунального господарства Виконав-чого комітету Малинської міської ради-орендодавець та ФОП ОСОБА_2-орендар 21.12.2012р. уклали договір оренди №32/ор (надалі в тексті - Договір), згідно якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно кому-нальної власності територіальної громади м.Малина, а саме: частину приміщення площею 135,4 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і перебуває на балансі Відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.07.2012р. і становить за незалежною оцінкою 486 880 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення організацій та фізичних осіб, які надають послуги осві-ти у сфері культури.(п.1.2 Договору).

Договір укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з моменту його підписання.(п.10.1 Договору). Договір підписано начальником Управління та ФОП ОСОБА_2, скріплено від-битком печатки Управління.(арк.справи 9-13, 23-25).

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2012р. Управління-орендодавець передало, а ФОП ОСОБА_2-орендар - прийняла частину приміщення площею 135,4 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.(арк.справи 13-зворот).

Під час провадження у суді першої інстанції, Прокурор 21.05.2013р. подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №906/646/13 за йо-го позовом про визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Малинської мі-ської ради від 19.12.2012р. №335 «Про погодження істотних умов договорів оренди комунально-го майна територіальної громади» в частині укладання та погодження істотних умов договору оренди комунального майна з ФОП ОСОБА_2, а саме приміщення загальною площею 135,4 м2, роз-ташованого за адресою АДРЕСА_1. До заяви Прокурор додав копію ухвали про порушення провадження у справі №906/646/13 і призначення її до слухання на 20.05.2013р.(арк. справи 86-88).

Проте місцевий суд відхилив заяву Прокурора про зупинення провадження, вважаючи за можливе розглянунути дану справу без вирішення по суті справи №906/646/13р, про що зазначив в описовій частині оскаржуваного рішення.(арк.справи 94-зворот).

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 20.06.2013р. у справі №906/646/13 задоволено позов Прокурора Малинського району Житомир-ської області в інтересах держави, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спо-ру на стороні Позивача - Дошкільний навчальний заклад «Калинонька» до Виконавчого комітету Малинської міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ФОП ОСОБА_2, Управління і Відділ освіти Виконавчого комітету Малинської міської ради - визнано недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Малинської міської ради від 19.12.2012р. №335 «Про погодження істотних умов договорів оренди комунального майна територіальної громади» в частині укладання та погодження істотних умов договору оренди кому-нального майна з ФОП ОСОБА_2, а саме приміщення загальною площею 135,4 м2, розта-шованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, місцевий суд присудив до стягнення з Виконкому Малинської міської ради в до-ход Державного бюджету України 1 147 грн. судового збору.(арк.справи 141-148).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задо-воленню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), госпо-дарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасни-ком (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в си-лу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (вико-нати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пев-них дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобо-в'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарське зобов'язання може виникати, з господар-ського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договору оренди нерухомого ма-йна.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зо-бов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Договір най-му укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні положення містяться у ст.283 ГК України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орен-дою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, чинним законодавством, зокрема ст.651 ЦК України, визначено підстави розі-рвання договору, якими можуть бути як згода сторін, так і рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених дого-вором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналогічні положення містить і ст.291 ГК України.

Частиною 3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вста-новлено, що на вимогу із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушен-ням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодуван-ня збитків.(ст.773 ЦК України).

Підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця визначено у ст.783 ЦК Украї-ни, згідно якої, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок прове-дення капітального ремонту був покладений на наймача.

Зазначений перелік підстав розірвання договору найму на вимогу наймодавця є вичерп-ним.

Крім того, підставою відмови наймодавця від договору найму є невнесення наймачем пла-ти за користуванню річчю протягом трьох місяців поспіль (ст.784 ЦК України), а підставами ро-зірвання на вимогу наймача є - передача наймодавцем у користування речі, якість якої не відпові-дає умовам договору та призначенню речі, а також невиконання наймодавцем свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.(ст.784 ЦК України).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, сторонами при укладанні Договору було досяг-нуто згоди щодо цільового призначення об'єкту оренди, а саме: для розміщення спортивно-оздо-ровчого комплексу без права передачі обов'язків за даним договором іншим організаціям, а також передачі даного майна в суборенду. Матеріалами справи не підтверджується порушення підприєм-цем умов договору оренди, у тому числі щодо використання приміщення відповідно до цільового призначення. Порядок і строки внесення орендної плати встановлено умовами Договору і не пору-шуються орендарем.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законо-давства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів повністю погоджується з місцевим господарським судом, що оскільки матеріалами справи стверджено, що Відповідачами не порушувались умови оспорюваного Договору та вимоги законодавства України щодо користування комунальним май-ном згідно його цільового призначення, то підстави для розірвання Договору - відсутні.

Щодо посилань прокурора на порушення вимог ст.16 Закону України «Про дошкільну ос-віту» при укладенні договору, то закон не встановлює підстав для розірвання договору оренди.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ст.ст. 3, 4, 9 Закону України «Про дошкільну ос-віту» передбачено, що Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Відповідно до ст.11 зазначеного Закону, дошкільний навчальний заклад - навчальний зак-лад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумо-вий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. А згідно ч.ч. 5, 6 ст.16 зазначеного Закону - майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Не знайшли свого підтвердження доводи, що Відповідач-ФОП ОСОБА_2 працює ви-ключно з дітьми, посилаючись на список колективу відвідувачів із зазначеням дат народжень, ос-кільки саме з дат народжень дітей вбачається, що переважна більшість відвідувачів всупереч ч.6 ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту» складають діти, які старші дошкільного віку.

Крім того, Договір не містить умови, що певні освітні послуги надаватимуться виключно дітям дошкільного віку, які відвідують Дошкільний навчальний заклад «Калинонька», а матеріали справи не містять доказів, що такі послуги не вправі (не може) надавати персонал закладу.

За приписами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, ін-шим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Ко-дексу.

З огляду на вищезазачні положення законодавства, колегія суддів погоджується з виснов-ком місцевого суду, що матеріалами справи стверджується, що Договір, на момент його укладен-ня суперечить вимогам ч.6 ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту».

Апеляційна інстанція вважає за потрібне зазначити, що відповідно до ст.54 Закону України «Про освіту», педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостя-ми, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки. Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП ОСОБА_2 має відповідну освіту, як це передбачено законодавством.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р.№9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», статтею 215 ЦК України - недійсність правочинів розмежовується на нікчемні правочини, якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону. Вимога про встанов-лення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, укладений 21.12.2012р. Договір оренди № 32/ор суперечить вимогам ЦК України та ч.6 ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту», що дає підстави вважати його недійсним згідно ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, серед іншого, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, зробленими за наслідками розгляду даної справи, що оскільки укладена Управлінням та ФОП ОСОБА_2 оспорювана угода суперечить діючому законодавству, а вимоги про визнання її недійсною в уста-новленому порядку не заявлено - то суд вправі, з підстав п.1 ст.83 ГПК України, визнати недійс-ним Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Малина №32/ор від 21.12.2012р., поклавши на сторін даної угоди сплату судового збору.

При цьому, колегія суддів вважає, що у даному випадку неможливе приведення Договору у відповідність із законодавством шляхом внесення до нього змін і звертає увагу, що через невід-повідність законодавству судом визнано недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Малинської міської ради від 19.12.2012р. №335, в частині укладання та погодження істотних умов Договору оренди комунального майна з ФОП ОСОБА_2 стосовно приміщення загальною площею 135,4 м2 у ДНЗ «Калинонька», розташованому у АДРЕСА_1. Рішення не було оскаржене і набрало законної сили.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що в порушення ч.2 ст.49 ГПК України, з Відпові-дачів безпідставно стягнуто судовий збір, що за відмови прокуророві у позові не відповідає чин-ному законодавству, при цьому зауважує, що відповідно до частини 3 цієї ж статті ГПК - якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї дер-жавне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, апеляційний суд не вбачає підстав для переоцінки висновків місцевого суду з цього питання.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть згідно ст.104 ГПК України бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому рішення місцевого господарського суду є таким, що прий-няте у відповідності до норм мaтеріального та процесуального права і його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комі-тету Малинської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 21.05. 2013р. у справі №906/434/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3.Справу №906/434/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.