Постанова № 33775805, 11.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 910/9886/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Надьожа В.В.;

від відповідача: представники за довіреністю Дещенко О.М.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації

на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року

у справі №910/9886/13 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»

до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації

про спонукання укласти додаткову угоду, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі №910/9886/13 позов задоволено повністю. Вирішено вважати додаткову угоду від 29.05.2012 року до договору оренди майна №1894/8 від 06.04.2006 року між Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацію та ТОВ «Діамед» укладеною на умовах направленого 29.05.2012 року ТОВ «Діамед» проекту додаткової угоди Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації, щодо терміну дії договору, який встановлюється сторонами до 28.05.2015 року (п. 10. договору).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі №910/9886/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі №910/9886/13 апеляційну скаргу Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 05.08.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

05.08.2013 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення; представник відповідача у судовому засіданні 11.09.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 11.09.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

06.04.2006 року між ТОВ «Діамед» (далі - орендар) та Поліклінікою №1 Дніпровського району міста Києва (далі - орендодавець) було укладено договір оренди приміщення (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київради від 16.03.2006 року №214/3305, передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення для використання під аптечний пункт по вул. Запорожця, 26 у місті Києві, загальною площею 53,0 кв.м., протягом трьох днів з моменту підписання даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 10. договору сторонами встановлено, що цей договір вступає в силу після реєстрації його в Головному управлінні охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, та підписання сторонами тексту договору. Термін дії договору встановлюється сторонами до 05.04.2007 року.

Вказаний договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації 06.04.2006 року за №1894/8.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила відсутність жодних доказів, які підтверджували б внесення будь-яких змін до договору чи доказів які підтверджували б продовження строку дії договору після 05.04.2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

При цьому, слід зазначити, що пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Однак, в матеріалах справи відсутнє рішення міської ради щодо надання згоди про продовження строку дії договору в період з 05.04.2007 року по 2009 року, а також відсутні будь-які докази звернення позивача в цей період до міської ради про бажання продовжити строк дії договору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди приміщення від 06.04.2006 року є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії 05.04.2007 року.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, про те, що вказаний договір було продовжено на той самий строк і на тих же умовах до 05.04.2009 року.

Також, слід враховувати те, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про продовження дії договору, посилався на ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», якою передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак, судом не було враховано те, що даний договір може бути продовжено лише за наявності відповідного рішенням міської ради шляхом укладення відповідного договору (додатку до договору), які в матеріалах справи відсутні.

Так, лише 19.02.2009 року Київською міською радою було прийнято рішення №67/1122 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» про надання дозволу ТОВ «Діамед» переукласти договір оренди нежитлових приміщень з Поліклінікою №1 Дніпровського району міста Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, площа, 53,00 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Запорожця, 26, К4, Дніпровський район міста Києва (а.с. 13).

Проте, як слідує із зазначеного, вказаним рішенням надано лише згоду на переукладення договору оренди між ТОВ «Діамед» та Поліклінікою №1 Дніпровського району міста Києва, а не передбачено автоматичне продовження дії строку договору оренди приміщення від 06.04.2006 року.

При цьому, доказів переукладення договору оренди, на підставі наведеного рішення Київської міської ради, позивачем не надано.

Отже, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції також було невірно встановлено, що строк дії договору було продовжено до 18.02.2012 року на підставі рішення Київської міської ради від 19.02.2009 року №67/1122.

Разом з тим, лише 29.05.2012 року позивач листом №12/1 звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про продовження договору оренди строком до 28.05.2015 року (із редакцією додаткової угоди від 29.05.2012 року). Відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

У зв'язку з наведеним позивач вважає, що договір оренди приміщення від 06.04.2006 року є продовженим до 28.05.2015 року.

З огляду на вказане, позивач звернувся із позовом про вимогу вважати додаткову угоду від 29.05.2012 року до договору оренди майна від 06.04.2006 року між Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацію та ТОВ «Діамед» укладеною на умовах направленого 29.05.2012 року ТОВ «Діамед» проекту додаткової угоди Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації, щодо терміну дії договору, який встановлюється сторонами до 28.05.2015 року (п. 10. договору).

Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині укладання додаткової угоди нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Як уже встановлено апеляційним господарським судом, договір оренди приміщення від 06.04.2006 року припинив свою дію ще 05.04.2007 року, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження продовження у встановленому законом порядку дії вказаного договору до 28.05.2015 року.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких правових підстав для продовження дії вказаного договору до 28.05.2015 року, оскільки він припинив свою дію ще 05.04.2007 року у зв'язку із закінчення строку на який його було укладено.

Крім того, із запропонованої додаткової угоди від 29.05.2012 року до договору вбачається, що сторонами по договору виступають Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та ТОВ «Діамед».

Однак, як слідує із договору оренди приміщення від 06.04.2006 року, сторонами виступають Поліклініка №1 Дніпровського району міста Києва та ТОВ «Діамед».

Таким чином, виходячи із наведеного, слід зробити висновок, що відсутні підстави для продовження строку дії договору на підставі вказаної додаткової угоди також з тих підстав, що стороною по додатковій угоді виступає не Поліклініка №1 Дніпровського району міста Києва, а Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, яка не є стороною по спірному договору, чого не було враховано судом першої інстанції.

Так, 01.12.2011 року рішенням №733/6969 Київської міської ради «Про питання діяльності поліклініки №1 Дніпровського району міста Києва, що входить до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» було вирішено реорганізувати поліклініку №1 шляхом перетворення її в комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району міста Києва» та віднести його до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за виключенням стоматологічного відділення.

Разом з тим, відповідно до п. 11.1. договору (дію якого позивач просить продовжити) передбачено, що у випадку реорганізації або ліквідації одного з учасників цього договору всі права і обов'язки переходять до їх правонаступників. При цьому, зокрема, договір повинен бути переукладений з правонаступником.

Тобто, на підставі рішення Київської міської ради від 01.12.2011 року №733/6969, позивач повинен був переукласти договір з правонаступником Поліклініки №1 Дніпровського району міста Києва, однак ним цього не було зроблено. Доказів на підтвердження переукладення договору позивачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі №910/9886/13 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі №910/9886/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі №910/9886/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №910/9886/13, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5, код 21526737) на користь Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1, код 37203257) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 573,50 грн.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Справу №910/9886/13 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.