Рішення № 33775667, 13.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2005/13 13.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл"

2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

про стягнення 705 073,01 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Галамай А.В. (дов. б/н від 07.12.2012 року)від відповідача -1Маліка Я.П. (дов. б/н від 01.07.2013 року)від відповідача -2Павлюк Г.Г. (дов. б/н від 18.06.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 1 073 311,93 грн., з яких 1 033 050,65 грн. основної заборгованості та 25 261,28 грн. пені, а також просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на послуги адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2005/13, слухання справи призначено на 19.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2012 року розгляд справи відкладено на 12.03.2013 року.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року справу передано судді Бойко Р.В. для розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Джарти В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року, справу прийнято до провадження суддею Бойко Р.В., а розгляд справи призначено на 26.03.2013 року.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року, справу передано судді Джарти В.В., у зв'язку із поверненням з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року, справу прийнято до провадження суддею Джарти В.В., а розгляд справи призначено на 26.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 року розгляд справи відкладено на 02.04.2013 року.

У судове засідання 02.04.2013 року з'явились представники сторін, надали суду пояснення по справі та документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року, суд за власною ініціативою залучив у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус", розгляд справи було відкладено на 16.04.2013 року, у зв'язку необхідністю подання додаткових доказів у справі.

16.04.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло доповнення до відзиву та клопотання про витребування доказів.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року, справу № 910/2005/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Джарти В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/2005/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 17.05.2013 року

У судовому засіданні 17.05.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.05.2013 року також надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 року, розгляд справи було відкладено на 31.05.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.05.2013 року справу № 910/2005/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/2005/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 року справу № 910/2005/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/2005/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2013 року.

У судовому засіданні 16.07.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 13.08.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

13.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та заміну предмету позову у відповідності до якого просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" основну суму заборгованості 679 811, 73 грн., пеню в розмірі 25 261, 28 грн. та судовий збір у розмірі 21 466, 32 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог та заміну предмету позову прийнята судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої в судовому засіданні 13.08.2013 року.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Зважаючи на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" втрачає статус третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача, та набуває статусу відповідача - 2 у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року залучено до участі у справі № 910/2005/13 в якості відповідача - 2 - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус", розгляд справи відкладено на 13.09.2013 року.

У судовому засіданні 13.09.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну зменшення позовних вимог та заміну предмету позову, у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні 13.09.2013 року заперечили проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" (покупець) було укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів № БГ-79 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, у подальшому - "Продукція", по цінам та в кількості відповідно з додатковими угодами до даного Договору, які є його невід'ємною частиною та укладеними сторонами згідно письмових заявок покупця.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що поставка продукції проводиться постачальником на основі відповідних додаткових угод до теперішнього договору на умовах відстрочки платежу, при цьому максимальна дебіторська заборгованість покупця не повинна перевищувати 1 000 000,00 (один мільйон) гривен.

Оплата вартості поставленої продукції має бути виконана покупцем протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати поставки покупцю конкретного об'єму продукції, на основі рахунку-фактури постачальника згідно до окремих додаткових угод до теперішнього договору. Датою здійснення будь-якого платежу по даному договору вважається дата зарахування грошових коштів покупця та розрахунковий рахунок постачальника (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.6 Договору, в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" умов договору по оплаті продукції, покупець до моменту здійснення першої поставки зобов'язаний передати на підставі акту прийому-передачі постачальнику банківську гарантію наступного банку: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" на суму 1 000 000,00 гривень на весь термін дії договору. Форма банківської гарантії викладена в додатку № 1 до Договору. Постачальник до моменту передачі йому належним чином оформленої банківської гарантії не несе відповідальності по поставці продукції покупцю.

06.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" (принципал) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк"Глобус" (банк - гарант) було укладено договір про надання банківської гарантії № 55/ЮГ-12 (надалі по тексту - Договір про надання гарантії), який регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантійного листа на суму 1 000 000,00 грн. (надалі по тексту - основне зобов'язання) з метою забезпечення належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" своїх зобов'язань по оплаті у відповідності до генерального договору № БГ-79 поставки нафтопродуктів від 19.06.2012 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс".

Пунктом 1.2 Договору про надання гарантії встановлено, що гарантійним випадком є невиконання Принципалом зобов'язань по оплаті у відповідності до генерального договору № БГ-79 поставки нафтопродуктів від 19.06.2012 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс".

Строк дії гарантії з 06.09.2012 року по 17.06.2013 року (пункт 2.2. Договору про надання гарантії).

Відповідно до пункту 5.1 Договір про надання гарантії та умов гарантії, викладених в гарантійному листі (гарантія платежу № 55 від 06.09.2012 року) у разі порушення відповідачем-1 зобов'язання щодо своєчасного платежу за поставлений товар, позивач може пред'явити письмову вимогу до відповідача-2 в межах строку дії гарантії та надати оригінали несплачених інвойсів, копії транспортних документів, які підтверджують факт постачання товару на користь відповідача-1, вимога повинна бути надана через банк позивача, який підтверджує підписи представників позивача.

Гарантія платежу № 55 від 06.09.2012 року була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс", що підтверджується актом прийому - передачі від 06.09.2012 року, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками позивача та відповідача -1.

На виконання умов Договору постачальник поставив покупцю нафтопродукти, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 587 від 01.10.2012 року; № 592 від 03.10.2012року; № 596 від 04.10.2012 року; № 597 від 04.10.2012 року; № 601 від 05.10.2012 року; № 607 від 08.10.2012 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач - 1, в порушення умов Договору та чинного законодавства України, здійснив лише часткову оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого, у відповідача -1 утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс", яка станом на момент розгляду даної справи становить 679 811,73 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 основну суму заборгованості в розмірі 679 811,73 грн. та стягнути з відповідача-1 пеню у розмірі 25 261,28 грн., судовий збір у розмірі 21 466,32 грн. та 15 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач - 1 у відзиві на позов та письмових поясненнях по справі заперечив проти задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл", з тих підстав, що оскільки неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" зобов'язань по оплаті поставлених позивачем нафтопродуктів за Договором забезпечене гарантією Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", то позовні вимоги до відповідача - 1 є безпідставними.

Відповідач - 2 також надав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", посилаючись на те, що позивач, в межах строку дії гарантії, тобто до 17.06.2013 року, не пред'явив відповідачу - 2 письмової вимоги, передбаченої пунктом 5.1 Договір про надання гарантії та статтею 563 Цивільного кодексу України, та не надав документів. передбачених умовами гарантії платежу № 55 від 06.09.2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" було укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів № БГ-79 від 19.06.2012 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача - 1, а відповідач - 1 зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, по цінам та в кількості відповідно з додатковими угодами до Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору та які укладаються сторонами згідно письмових заявок відповідача - 1.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач, взяті на себе зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів виконав належним чином, зауважень щодо поставки нафтопродуктів від відповідача - 1 не надходило, тоді як відповідач - 1 у визначений Договором строк оплату за отримані нафтопродукти здійснив не в повному обсязі.

Пунктом 2.6 Договору сторони погодили, що в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" умов Договору по оплаті продукції, покупець до моменту здійснення першої поставки зобов'язаний передати на підставі акту прийому-передачі постачальнику банківську гарантію наступного банку: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" на суму 1 000 000,00 гривень на весь термін дії договору. Форма банківської гарантії викладена в додатку № 1 до Договору. Постачальник до моменту передачі йому належним чином оформленої банківської гарантії не несе відповідальності по поставці продукції покупцю.

06.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк"Глобус" було укладено договір про надання банківської гарантії № 55/ЮГ-12.

Гарантія платежу № 55 на суму 1 000 000,00 грн. була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" 06.09.2012 року, що підтверджується актом прийому - передачі від 06.09.2012 року, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками позивача та відповідача -1.

Частинами 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України встановлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 4 статті 200 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Статтею 563 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Як вбачається зі змісту пункту 5.1 Договору про надання гарантії та умов гарантії, викладених в гарантійному листі (гарантія платежу № 55 від 06.09.2012 року) обов'язок банку - гаранта за наданою гарантією в межах гарантійної суми та в строки, передбачені наданою гарантією виникає після одержання від бенефіціара (Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс") письмової вимоги із зазначенням реквізитів гарантії, гарантійної суми, яка підлягає сплаті банком - гарантом, платіжних реквізитів бенефіціара, та надання доказів (оригінали або належним чином засвідчені копії) невиконання принципалом основного зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" із письмовою вимогою з наданням необхідних документів, які передбачені умовами гарантії щодо зобов'язання відповідача - 2 сплатити гарантійну суму у зв'язку з невиконанням відповідачем - 1 своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до частини 1 статті 568 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Пунктом 2.2. Договору про надання гарантії сторони погодили строк дії гарантії з 06.09.2012 року по 17.06.2013 року.

Заява про зменшення позовних вимог та заміну предмету позову у відповідності до якого позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" 679 811,73 грн. основної заборгованості подано через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 13.08.2013 року, тобто після закінчення строку дії гарантії за Договором про надання гарантії.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача - 1 перед позивачем у розмірі 679 811,73 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем - 1, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, сума основної заборгованості у розмірі 679 811,73 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл".

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" 25 261,28 грн. пені.

Відповідно до пункту 4.2. Договору у випадку прострочення оплати покупцем продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 4.2. Договору, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, в межах зазначених позивачем сум заборгованості, за період з 30.10.2012 року по 25.12.2012 року, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" пені у розмірі 25 261,28 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача - 1 витрат на послуги адвоката на суму 15 000,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Позивачем на підтвердження здійснення витрат на правову допомогу надано суду договір № 9 про ведення справи в суді від 18.12.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" та Приватним підприємством "Юридична компанія "Лєкс".

Відповідно до статей 4, 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до підпункту 6.3. пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази які підтверджують оплату позивачем послуг адвоката у сумі 15 000,00 грн.

Стягнення суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Зважаючи на вищенаведене, у суду відсутні підстави покладення на відповідача - 1 відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року, з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Як вбачається з платіжного доручення № 501 від 26.12.2012 року позивач, керуючись вищевказаними нормами законодавства сплатив судовий збір за подання позову у даній справі на загальну суму 21 446,32 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги те, що 13.08.2013 року позивачем зменшено позовні вимоги до 705 073,01 грн., відповідно до вказаної норми, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 7 064,78 грн. (21 166,24 грн. - 14 101,46 грн.).

Окрім того, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову у даній справі у розмірі 21 446,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 501 від 26.12.2012 року, в той час, як повинен був сплатити судовий збір у розмірі 21 166,24 грн.

Згідно частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, тобто у розмірі 280,08 грн.

Пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України також 7 344,86 грн. надлишково сплаченого судового збору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та на підставі статей 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл" (04053, м. Київ, вул. Смірнова - Ласточкіна, буд 3/5, код ЄДРПОУ 37270318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 17-г, кв. 4, код ЄДРПОУ 37044572) 679 811 (шістсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 73 коп. заборгованості, 25 261 (двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят одну) грн. 28 коп. пені, 14 101 (чотирнадцять тисяч сто одну) грн. 46 коп. судового збору.

3. У позові до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" - відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтовий альянс" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 17-г, кв. 4, код ЄДРПОУ 37044572) з Державного бюджету України 7 344 (сім тисяч триста сорок чотири) грн. 86 коп. судового збору як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № 501 від 26.12.2012 року .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.09.2013 року

Суддя С.В. Стасюк