АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Міцнея В.Ф., Лисака І.Н.
секретаря: Ковальчук Н.О.
за участю: відповідачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Посилалася на те, що ОСОБА_1 з 11 травня 2012 року і по даний час дзвонить їй на мобільний та стаціонарний телефони, вчиняє сварки, під час яких погрожує фізичною розправою та зневажливо ставиться до неї, порушуючи її права. З цього приводу позивачка двічі зверталася до Хотинського РВ УМВС у Чернівецькій області.
Вказала на те, що неправомірними діями відповідачки їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 10 000 грн., враховуючи глибину душевних страждань, ступеня вини відповідачки та приниження її честі та гідності.
Також зазначала, що внаслідок душевних страждань та постійних стресових ситуацій 30 січня 2013 року в 04.55 год. їй стало дуже погано, викликано швидку допомогу. Було зафіксовано стан її здоров»я, як «Астено-невротический синдром АД 140/90» та надана медикаментозна допомога. Розмір понесених витрат на лікування становить 1397,40 грн..
Просила зобов'язати гр. ОСОБА_1 вибачитись через
_______________________
№22ц-1016/13 Головуючий у 1 інстанції: Єфтеньєв О.Г.
Категорія: 32 Доповідач: Литвинюк І.М.
району газету «Хотинські вісті» за приниження честі, гідності та розповсюдження відомостей, які не відповідають дійсності. Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на її користь 10 000 гривень у відшкодуванні моральної шкоди та матеріальну шкоду 1397, 40 гривень . Стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я неправомірними діями в сумі 118 грн. 90 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної (немайнової ) шкоди 6 000 грн..
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2013 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що в основу рішення суду першої інстанції покладено голослівну заяву позивачки та належно не перевірені письмові докази.
Посилається на те, що вона не провокувала сварок під час дзвінків до свого бувшого чоловіка, а лише нагадувала про його обов'язок погасити заборгованість по аліментам в розмірі 7 700 грн.. Додавши до позовної заяви довідки обстеження та перебування на лікуванні, позивачка не підтвердила, що її хвороба пов»язана саме з її телефонними дзвінками.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності викладених в позовній заяві обставин про те, що неправомірними діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 була завдана матеріальна та моральна шкода.
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2013 року в 04.55 год. позивачці ОСОБА_2 було викликано швидку допомогу за адресою - АДРЕСА_1, бригадою якої було зафіксовано стан її здоров'я як «Астено-невротический синдром АД 140/90»,
надана медикаментозна допомога, зроблена кардіограма серця та рекомендовано звернутись до лікаря. 11 лютого 2013 року вона звернулась до лікаря Костюченка Ю.П. ООО «Больница семейной медицини» щодо проведення «Еокардиограхії» серця. 15 лютого 2013 року ОСОБА_2 проходила обстеження в міській лікарні № 2 м. Горловка, також нею було пройдено обстеження в медичній лабораторії «Диагностик пастер». 04 вересня 2012 року після словесних скандалів з відповідачкою вона зверталася за медичною допомогою до Зарожанської ЗПШМ щодо болю в області серця.
Отже, підставою звернення до суду стало те, що після телефонних дзвінків відповідачки ОСОБА_1 позивачка ОСОБА_2 отримує душевну травму, змушена вимикати телефон, що негативно відображається на виконанні нею службових обов»язків. Вартість ліків, які були затрачені на лікування позивачки, саме хвороби, яка виникла внаслідок неправомірних дій відповідачки, становить 118,90 грн.. Звернувшись до суду з позовом про захист честі і гідності, позивачка також зазначає, що неправомірними діями відповідачки щодо порушення її права на повагу честі та гідності їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000 грн. і яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала після сказаних слів.
Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України та роз'яснень, які містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» , фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок порушення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 277 ЦК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач, відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем саме недостовірної інформації, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Виходячи зі змісту ст. 277 ЦК України, сторона позивача повинна довести факт поширення інформації, а також те, що вона є негативною. Сторона відповідача, в свою чергу, повинна довести, що поширена інформація є достовірною.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, використання інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_2 не зазначено, які та яким чином негативні відомості, що не відповідають дійсності, розповсюдила про неї відповідачка ОСОБА_1. Крім посилань на телефонні дзвінки, інших фактів, які б доводили цілеспрямовані дії відповідачки з метою принизити честь чи гідність ОСОБА_2, якої вони стосувались, матеріали справи не містять.
Також необхідно звернути увагу на те, що необхідною складовою для захисту честі і гідності є поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що в ході розгляду справи доведено не було.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок неправомірних дій відповідачки щодо порушення права на повагу честі та гідності позивачці була завдана моральна шкода спростовується матеріалами справи, оскільки жодних доказів на підтвердження даних обставин позивачкою надано не було, не здобуто таких доказів і в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка ОСОБА_2 не підтвердила, що її хвороба та душевні страждання пов»язані з телефонними дзвінками, які здійснювала ОСОБА_1, колегія суддів вважає обгрунтованими, оскільки судом не встановлено наявність вищезазначених складових для захисту порушеного права позивача на захист честі і гідності.
Враховуючи, що судом першої інстанції рішення було постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, дане рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з позивача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати, що складаються з судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 78,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2013 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 78,00 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Судове рішення № 33775313, Апеляційний суд Чернівецької області було прийнято 11.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 724/2-700/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: