Рішення № 33774213, 24.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у І інстанції Васильєв Н.П.

Категорія 55 Доповідач Барков В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бугрим Л.М.,

суддів Зайцевої С.А.,

Баркова В.М.,

при секретарі Стрижак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 липня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Посилався на те, що 30 серпня 2006 року остання за письмовим договором отримала кредит в сумі 3 007 грн. 51 коп. зі сплатою 24% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 30 серпня 2007 року. В зв'язку з тим, що відповідачка своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним не виконувала, станом на 20 березня 2013 року утворилася заборгованість в сумі 45 610 грн. 07 коп. яку просив стягнути на свою користь разом із судовими витратами в сумі 456 грн. 10 коп.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 липня 2013 року в задоволенні позову публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права.

ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена за останнім відомим місцем проживання, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» Петрикіна О.Ю., який просив скаргу задовольнити, дослідивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове про часткове задоволенні вимог з таких підстав.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Як встановлено судом, 30 серпня 2006 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на підставі письмової заяви № DOK2RX23081395 надало ОСОБА_2 кредит в сумі 3 007 грн. 51 коп. зі сплатою 24% річних на суму залишку заборгованості строком до 30 серпня 2007 року (а.с. 3).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В зв'язку з невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, позивач раніше вже звертався до суду із вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, апеляційним судом встановлено, що 27 квітня 2007 року Куйбишевським районним судом м. Донецька видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 30 серпня 2006 року в сумі 4 422 грн. 11 коп. (а.с. 71).

06 листопада 2009 року тим самим судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № DOK2RX23081395 від 30 серпня 2006 року вже у сумі 24 440 грн. 63 коп. (а.с. 72).

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 05 червня 2012 року з ОСОБА_2 за тим самим кредитним договором була стягнута заборгованість станом 30 березня 2012 року в сумі 43 972 грн. 02 коп. (а.с. 66-69).

Таким чином не можна погодитися з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки він суперечить положенням ч. 2 ст. 264 ЦК України в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 своєї постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Оскільки дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішення суду і не виключає стягнення процентів, пені і збитків та інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку), апеляційний суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з урахуванням встановлених обставин справи та наданого позивачем розрахунку (а.с. 76) за період з 30 березня 2012 року по 20 березня 2013 року в межах позовних вимог підлягає стягненню з відповідачки пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 1 560 грн. 42 коп.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 456 грн. 10 коп. (а.с. 24, 25) та за подачу апеляційної скарги в сумі 228 грн. 05 коп. (а.с. 39), а разом - 684 грн. 15 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 липня 2013 року - скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DOK2RX23081395 від 30 серпня 2006 року за період з 30 березня 2012 року по 20 березня 2013 року в сумі 1 560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 42 коп., яка складається із заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 684 грн. 15 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді