Рішення № 33772457, 14.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р.Справа № 922/2500/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про розірвання договору, виселення та стягнення 30826,21 грн. за участю представників сторін:

прокурор - Зливка К.О., посвідчення № 013773 від 06 грудня 2012 року

позивач - Воронова Ю.В., довіреність № 258 від 11 січня 2013 року

відповідач - ОСОБА_3, довіреність від 24 липня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами: розірвати договір оренди від 25 жовтня 2011 року № 4614; стягнути з ФО-П ОСОБА_1, м. Харків, на користь позивача заборгованість з орендної плати у сумі 28000,04 грн. та пеню у сумі 2826,17 грн.; виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 189,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язати відповідача передати позивачу вказані приміщення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2500/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2013 року розгляд справи відкладено на 22 липня 2013 року.

19 липня 2013 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 26366), в якому відповідач повідомляє суд про визнання суми боргу та просить суд реструктуризувати його погашення частками на п'ять місяців, визначивши кінцевим терміном його погашення - грудень 2013 року. Зазначене клопотання долучено судом до матеріалів справи.

22 липня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 26644) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, які долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22 липня 2013 року оголошено перерву до 05 серпня 2013 року.

05 серпня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 28504) з доданими до них документами, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05 серпня 2013 року задоволено усне клопотання відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні з метою досягнення узгодженості з позивачем, оголошено перерву в судовому засіданні до 14 серпня 2013 року.

14 серпня 2013 року після перерви засідання суду було продовжено.

В призначене судове засідання прокурор та представники сторін з'явились.

Позивач в судовому засіданні надав письмові пояснення щодо часткового погашення відповідачем заборгованості по орендній платі у сумі 2500 грн., які долучені судом до матеріалів справи та зареєстровані через канцелярію суду (вх. № 29816).

Відповідача в засіданні суду надав заява про долучення до матеріалів справи копій платіжних чеків на суму 3500 грн., які підтверджують часткову оплату відповідачем заборгованості по орендній платі у сумі 3500 грн., заяву відповідача з додатками долучено до матеріалів справи та зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 29814.

В судовому засіданні прокурор та позивач зазначають про часткове погашення відповідачем заборгованості по орендній платі у сумі 2500 грн., просять суд задовольнити решту позову.

Відповідач позовні вимоги визнає, просить суд реструктуризувати погашення боргу частками на п'ять місяців, а також вказує на часткову оплату заборгованості з орендної плати у розмірі 3500 грн.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 жовтня 2011 року між комунальним підприємством "БАСТ" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 4614 оренди нежитлового приміщення (будівлі).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору, КП "БАСТ" передає, а ФОП ОСОБА_1 приймає у строкове платне користування, для розміщення виробничої діяльності суб'єкта малого підприємництва (швацьке виробництво), нежитлові приміщення загальною площею 189,4 кв. м., які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та знаходяться на балансі КП "БАСТ".

Факт передачі приміщення КП "БАСТ" відповідачу підтверджується матеріалами справи, а саме Актом прийому-передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 25 жовтня 2011 року (а. с. 16).

Згідно пункту 3.1. договору, вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 260800,00 грн. станом на 27 вересня 2011 року.

Орендна плата за перший базовий місяць розраховується згідно з додатком до цього договору і складає: за листопад 2011 року - 1087,75 грн. без урахування індексів інфляції за жовтень 2011 року, листопад 2011 року та без ПДВ.

Ставка орендної плати (тариф) становить 5 %.

Пунктами 3.3., 3.5. договору встановлено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту прийому-передачі; орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем до КП "БАСТ" та до міського бюджету щомісяця на протязі 15 календарних днів наступного місяця.

У відповідності до пункту 3.7. договору, орендна плата перераховується: 70% - на розрахунковий рахунок КП "БАСТ", 30% - до бюджету.

Згідно пункту 10.1. договору, він діє з 25 жовтня 2011 року до 25 вересня 2014 року.

Додатковою угодою від 01 січня 2012 року до договору оренди № 4614 від 25 жовтня 2011 року було затверджено нову редакцію зазначеного договору, в якій вказано нового орендодавця - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

У відповідності до пункту 1.1. договору оренди № 4614 від 25 жовтня 2011 року в новій редакції позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 189,40 кв. м, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та знаходиться на балансі КП "БАСТ". Право на оренду цього майна отримано відповідачем на підставі звернень КП "БАСТ" (.№ 13100 від 09 серпня 2011 року) та ФОП ОСОБА_1 (вх. № 14269 від 01 вересня 2011 року)

Згідно пункту 1.2. договору, зазначені приміщення передаються в оренду з метою використання: виробнича діяльність суб'єктів малого підприємництва.

01 січня 2012 року сторонами було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач передав відповідачу у орендне користування нерухоме майно площею 189,40 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктами 3.1.,3.2. договору встановлено, що вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 260800,00 грн. станом на 27 вересня 2011 року. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23 грудня 2011 року № 566/11. Орендна плата (без ПДВ) за січень 2012 року становить -2295,69 грн. без ПДВ. Ставка орендної плати складає 15%.

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

У відповідності до пункту 3.7. договору орендна плата перераховується: 30% - на поточний рахунок балансоутримувача, 70% - до міського бюджету.

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадку зміни Методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок орендної плати (п. 3.8. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди № 4614 від 25 жовтня 2011 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача, в зв'язку з чим (згідно з наданими до матеріалів справи розрахунками заборгованості з орендної плати за договором оренди № 4614 від 25 жовтня 2011 року) у останнього утворилась заборгованість з орендної плати перед позивачем за період з жовтня 2011 року по травень 2013 року, яка склала 28000,04 грн.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, оскільки Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець за спірним договором оренди) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю та кошти отримані від оренди такого майна повинні надходити до державного бюджету.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково погашено заборгованість з орендної плати за договором оренди № 4614 від 01 січня 2012 року відповідно до квитанцій від 06 серпня 2013 року (на суму 500,00 грн.), 09 серпня 2013 року (на суму 1000,00 грн.), 12 серпня 2013 року (на суму 1000,00 грн.), 14 серпня 2013 року (на суму 1000,00 грн.).

Відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що прокурор звернувся з позовом до господарського суду Харківської області 18 червня 2013 року (про що свідчить штамп вхідних документів до господарського суду), а частина суми боргу в розмірі 3500,00 грн. була сплачена відповідачем після подачі даного позову до суду, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 3500 грн. основного боргу.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним решти заборгованості перед позивачем у сумі 24500,04 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог прокурора та позивача в частині стягнення з відповідача 24500,04 грн. основного боргу.

Крім того, прокурор заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2826,17 грн.

Згідно пункту 3.10 договору в редакції додаткової угоди від 01 січня 2012 року, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день прострочення).

За змістом ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання за договором оренди № 4614 від 25 жовтня 2011 року.

Згідно ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 3.10 договору у вигляді сплати пені, з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Право нарахування пені виникає у кредитора з наступного дня після спливу кінцевого терміну виконання зобов'язань і з врахуванням приписів ст. 232 ГК України припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди № 4616 від 25 жовтня 2011 року, суд приходить висновку, що заявлена до стягнення пеня підлягає частковому задоволенню у розмірі 2069,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що сума пені, нарахована за жовтень 2011 року та листопад 2011 року у розмірі 30,80 грн., заявлена позивачем за пропуском строку позовної давності.

Водночас, відповідно до пункту 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що відповідачем не було подано до суду відповідної заяви про застосування позовної давності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у розмірі 30,8 грн. за жовтень 2011 року та листопад 2011 року, заявлену до стягнення за пропуском строку давності, а решту суми пені за період з грудня 2011 року по червень 2013 року у розмірі 2038,20 грн., суд вважає такою, що підлягає стягненню з відповідача у відповідності до чинного законодавства.

Суд зазначає, що право нарахування пені виникає у кредитора з наступного дня після спливу кінцевого терміну виконання зобов'язань і з врахуванням приписів ст. 232 ГК України припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Умовами договору № 4614 від 25 жовтня 2011 року не передбачено можливість нарахування пені понад строк, встановлений ст. 232 ГК України, а відтак пеня відповідно до вимог чинного законодавства, має нараховуватися за кожний місяць окремо - з наступного дня після спливу строку на оплату по кінцеву дата нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем здійснювалось нарахування пені з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки таку нараховано поступово із сукупних сум боргу за період з жовтня 2011 року по червень 2013 року, при цьому пеня нарахована позивачем за період обраний, по-перше, у довільному порядку, а, по-друге, поступово із сукупних сум боргу, в той час, як нарахування пені повинно було здійснюватись за кожний місяць окремо (відповідно до пункту 3.5. договору - з 16 числа наступного місяця) а тому позов в частині стягнення пені у розмірі 757,17 грн. задоволенню не підлягає.

Окрім того, прокурор та позивач просять суд розірвати договір № 4614 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 25 жовтня 2011 року, а також виселити відповідача з орендованих приміщень та передати його позивачеві, у зв'язку із систематичним порушенням з його боку зобов'язань по оплаті орендної плати.

Відповідно до пункту 10.3 договору в редакцій додаткової угоди від 01 січня 2012 року, цей договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Згідно пункту 10.6 договору в редакцій додаткової угоди від 01 січня 2012 року, його дія припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі чи знищення об'єкта оренди;

- достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду);

- банкрутства орендаря;

- ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем;

- скасування (припинення) державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

- смерті орендаря;

- інших причин, передбачених діючих законодавством.

Як вже було встановлено вище, відповідач систематично порушував умови договору щодо повної та своєчасної сплаті орендної плати.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати та з оплати пені за спірним договором, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору № 4614 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 25 жовтня 2011 року (в редакції додаткової угоди від 01 січня 2012 року), правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу прокурора щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та передачу його позивачеві обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача про реструктуризацію боргу шляхом погашення його частками строком на 5 місяців задоволенню не підлягає. Діючим ГПК України не передбачено можливість реструктуризації богу, водночас, суд звертає увагу на те, що за приписами ст. 83 ГПК України передбачено можливість відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, але при наявності певних умов, яких відповідачем не доведено, як не доведено й можливість виконання рішення у визначені ним періоди.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Та, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з огляду на те, що предметом розгляду даної справи є чотири позовні вимоги, з яких одна - майнового характеру та три - немайнового, суд покладає судові витрати у розмірі 5161,50 грн. на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, п. 1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4614 від 25 жовтня 2011 року (в редакції додаткової угоди від 01 січня 2012 року), укладений між Управлянням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, майдан Конституції, 16 (код ЄДРПОУ 14095412) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, майдан Конституції, 16 (код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати у розмірі 24500,04 грн. та 2069,00 грн. пені.

Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з орендованого за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4614 від 25 жовтня 2011 року (в редакції додаткової угоди від 01 січня 2012 року) нежитлового приміщення загальною площею 189,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) передати Управлянню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, майдан Конституції, 16 (код ЄДРПОУ 14095412) нежитлове приміщення загальною площею 189,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 5161,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог 3500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В частині стягнення 757,17 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/2500/13