Ухвала суду № 33772191, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8863/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Своринь Ю. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2013 року №№0006802230, 0006812230, 0006822230, 0006832230, 0006842230 та 0006852230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що відсутні порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами, а тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення та сума заявленого бюджетного відшкодування позивачем є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з 29.03.2013 року по 08.04.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хліб Інвестбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з окремими контрагентами за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року та з питань дотримання податкового законодавства при проведенні експортних операцій за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 квітня 2013 року №1102/22-30/33307354, відповідно до якого встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень-листопад 2010 року та завищення суми залишку від'ємного значення за грудень 2012 року; пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено витрати, що призвело до заниження податку на прибуток за 3-4 квартал 2010 року, 1-4 квартал 2011 року, та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік.

Крім того, в Акті перевірки встановлено заниження позивачем бюджетного відшкодування за травень та липень 2012 року та завищення бюджетного відшкодування за серпень 2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2013 року №0006802230 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Хліб Інвестбуд" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 541 040,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 травня 2013 року №0006812230 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Хліб Інвестбуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 71 325 839,00 грн., в тому числі за основним платежем - 50 082 547,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 243 292,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 травня 2013 року №0006822230 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Хліб Інвестбуд" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 1 029 062,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 514 531,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 травня 2013 року №0006832230 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Хліб Інвестбуд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 9 693 217,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 травня 2013 року №0006842230 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, ТОВ "Хліб Інвестбуд" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та липень 2012 року у розмірі 42 301 759,00 грн. У зв'язку з цим відповідно до підпункту "а" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України вважається, що ТОВ "Хліб Інвестбуд" добровільно відмовляється від отримання суми заниження у розмірі 42 301 759,00 грн., як бюджетного відшкодування; зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 травня 2013 року №0006852230 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Хліб Інвестбуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 38 067 991,50 грн., у тому числі за основним платежем - 25 378 661,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 689 330,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Хліб Інвестбуд" протягом перевіреного періоду за договорами купівлі-продажу придбавало у контрагентів-постачальників - ТОВ "Флорена-плюс", ТОВ "Меркурій-А", ПП "Агро-продукт", ПП "Юг зерно-трейд", ТОВ "Біолан Україна груп", ТОВ "Меркурій-авто", ТОВ "Оріал", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ПП "Ардея-тех", ПП "Неомаркет", ТОВ "Полтава-хлібопродукт", ПП "АТ Агро", ТОВ "Агрофінінвестторг", ТОВ "Хорсагро-ЮГ", ТОВ "Скрап-мет", ТОВ "Арсана", ТОВ "Южний регіон" та ПП "Арикон", зернові культури (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя), висівки, паливо, вапнякове борошно; у ТОВ "КПІ-Сервіс" позивач придбав комп'ютерну техніку, у ТОВ "Білдім" - кондиціонери разом з монтажем; у ТОВ "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" позивач замовляв послуги з приймання, сушки, чистки та зберігання соняшника; у ТОВ "МетРудТранс", підприємства "Вторресурси" у формі ТОВ, ТОВ "Шерон груп" та ПП "Комерційна фірма "Таврія пласт" позивач придбав транспортно-експедиційні послуги та послуги з перевезення вантажу (сільськогосподарських продуктів); у ТОВ "К.С.Д.-Київ" замовлялись послуги кур'єрського зв'язку.

Первинні, бухгалтерські та інші документи, пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Хліб Інвестбуд", вилучені згідно протоколу обшуку від 30 травня 2013 року старшим слідчим слідчого управління Державної податкової служби у місті Києві лейтенантом податкової міліції Чичкелем П.В. та на вимогу суду вилучені документи не надано.

Первинні документи по взаємовідносинам зі вказаними вище підприємствами у вигляді видаткових накладних, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, податкових накладних та інших документів по взаємовідносинам позивача з контрагентами досліджувались відповідачем під час перевірки; при цьому жодних порушень в частині форми та змісту цих документів в Акті перевірки не встановлено; не містить Акт перевірки й відомостей про відсутність у позивача будь-яких підтверджуючих документів.

Підприємства-постачальники здійснили на користь ТОВ "Хліб Інвестбуд" поставку товарів/послуг на загальну суму 216 605 636,46 грн. та виписали податкові накладні на загальну суму 216 605 636,46 грн., у тому числі податок на додану вартість - 36 100 939,41 грн.

Згідно акту по деяким постачальникам встановлено повну оплату вартості поставлених товарів/послуг, по іншим - часткову з посиланням на суми та реквізити відповідних платіжних доручень, що свідчить про оплату позивачем отриманих товарів та послуг.

Також в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень з відмітками банку про перерахування грошових коштів на рахунки постачальників, зокрема ТОВ "Южний регіон", ТОВ "Скрап-мет", ПП "Арикон", та копії виписок банку.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом не встановлено, а відповідачем не наведено, що первинні документи щодо спірних правовідносин складено з порушенням вимог законодавства, у тому числі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

ТОВ "Хліб Інвестбуд" здійснює діяльність у сфері вирощування, переробки, зберігання зернових та технічних культур; закупівлі зернових і технічних культур; оптової торгівлі зерном, насінням, комбікормами, продуктами харчування; виробництва продуктів борошномельної, круп'яної і комбікормової промисловості; здійснення експортних поставок зерна та продуктів його переробки.

Придбані у контрагентів соя, ячмінь, кукурудза, пшениця, висівки, вапнякове борошно у подальшому реалізовані позивачем на експорт компаніям-нерезидентам, зокрема Restex Alliance Inc., TRADE HOUSE UKRAINIAN FOOD GRAIN, Alteron Limited, VICTORIA ALLIANCE LTD., ООО "Торговая компания "Новооскольский элеватор", ООО "Артис-агро Экспорт", реалізовані на митній території України, зокрема ТОВ "Кернел-Трейд", ПІІ "Сєрна", Аграрному фонду України, ТОВ "Федкомінвест-Україна"; частина придбаного товару передана на переробку до філії "Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів" ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; комп'ютерна техніка у ТОВ "КПІ-Сервіс" та кондиціонери у ТОВ "Білдім" придбавались для розміщення та встановлення на робочих місцях працівників підприємства; послуги у ТОВ "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" позивач замовлялись з метою з приймання, сушки, чистки та зберігання придбаного зерна; придбані у ТОВ "МетРудТранс", підприємства "Вторресурси" у формі ТОВ, ТОВ "Шерон груп" та ПП "Комерційна фірма "Таврія пласт" транспортно-експедиційні послуги та послуги з перевезення вантажу (сільськогосподарських продуктів)замовлялись з метою перевезення закупленого зерна покупцям та для переробки на склади та елеватори; придбані у ТОВ "К.С.Д.-Київ" послуги кур'єрського зв'язку замовлялись позивачем з метою своєчасного документообігу між регіональними представництвами та центральним офісом підприємства.

Вказані відносини підтверджуються копіями договорів поставки, транспортно-експедиційного обслуговування, специфікацій, актів виконаних робіт з додатками, копії складських квитанцій на зерно, карток аналізу зерна із посиланнями на відповідних постачальників, копії вантажним митних декларацій.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на придбання товарів і послуг у підприємств-постачальників позивач використав для провадження своєї господарської діяльності, спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, щодо нікчемності укладених право чинів, слід зазначити те, що згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями чи іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону (п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Аналогічні норми стосовно формування податкового кредиту з податку на додану вартість містить і Податковий кодекс України.

Так, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Придбання позивачем у контрагентів товарів та послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Флорена-плюс", ТОВ "Білдім", ТОВ "Меркурій-А", ТОВ "МетРудТранс", підприємством "Вторресурси" у формі ТОВ, ТОВ "К.С.Д.-Київ", ТОВ "КПІ-Сервіс", ПП "Агро-продукт", ТОВ "Лутугинський комбінат хлібопродуктів", ПП "Юг зерно-трейд", ТОВ "Біолан Україна груп", ТОВ "Меркурій-авто", ТОВ "Оріал", ТОВ "Южний регіон", ТОВ "Арсана", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ПП "Комерційна фірма "Таврія пласт", ПП "Ардея-тех", ПП "Неомаркет", ТОВ "Полтава-хлібопродукт", ПП "АТ Агро", ТОВ "Шерон груп", ТОВ "Агрофінінвестторг", ТОВ "Хорсагро-ЮГ", ТОВ "Скрап-мет" та ПП "Арикон" були, зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит.

Доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 травня 2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24.09.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.