Ухвала суду № 33772134, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/490/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Своринь Ю. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Кредитної спілки «Добросвіт» до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області про скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М. № 420684 від 18 лютого 2013 року про відмову КС "Добросвіт" в реєстрації права власності за договором іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006 року на нерухоме майно.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням третя особа подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явився ОСОБА_2 -третя особа, просив задовольнити апеляційну скаргу. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано всіх вимог частин 1, 3 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року, Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року №898-ІV, відтак відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації права власності за договором іпотеки на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2013 року КС "Добросвіт" подала до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області заяву для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1.

До заяви позивач додав документи, які зазначені в картці прийому заяви, а саме: договір іпотеки від 24.07.2006 № 03326/1; вимога-повідомлення про усунення порушених зобов'язань, дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплату процентів від 10.09.2009 № 560/1; опис форми 107 Укрпошти від 11.09.2009; повідомлення про вручення поштового відправлення 4523 від 22.09.2009; вимога-повідомлення 148 від 15.10.2012; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення форми 1 Укрпошти від 22.10.2012; опис форми 107 Укрпошти від 16.10.2012; статут позивача; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документи на представника позивача, який подав заяву.

18.02.2013 року за № 420684 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М. прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з посиланням на те, що подані документи та їх копії не відповідають вимогам, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року, визначено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Відмова обґрунтована тим, що відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання за кредитом не буде виконане, однак кінцевий строк повернення основного боргу за договором є 24.07.2016 року.

Крім того, до відділу державної реєстрації речових на нерухоме майно були подані лише копії повідомлень про вручення поштових відправлень (вимоги-повідомлення № 560/1 від 10.09.2009 та № 148 від 15.10.2012), що не дало змоги встановити факт отримання позичальником (боржником) даних повідомлень.

Так, відповідно до договору іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006 року, ОСОБА_2 в якості забезпечення власних зобов'язань за кредитним договором № 00326 від 24.07.2006 року передав в іпотеку власне нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру що розташована: АДРЕСА_1, яке належало йому на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2002 року.

На думку апелянта, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М. від 18 лютого 2013 року про відмову КС "Добросвіт" в реєстрації права власності за договором іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006 року на нерухоме майно є правомірним, оскільки кінцевим строком повернення основного боргу та відсотків за договором іпотеки є 24.07.2016 року.

Відповідно до частини першої ст. 37 Закону «Про іпотеку» від 05.06.2003 року №898-ІV, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до пп. 3.1.4 п. 3.1, п. п. 4.3, 6.1, 6.3 договору іпотеки іпотекодержатель, в разі невиконання позичальником зобов'язань за основним зобов'язанням, має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, в тому числі звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому врегулюванні шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, за вартістю, яка встановлюється незалежним оцінювачем, а відтак, як встановлено зазначеними умовами, іпотечний договір є належною правовою підставою для переоформлення на іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

ОСОБА_2 не виконав свого зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки перед кредитною спілкою "Добросвіт", у звязку з чим ОСОБА_2 було надіслано письмову вимогу про усунення порушення.

Після спливу встановленого строку вимога залишена без задоволення, а відтак, у КС "Добросвіт" виникло право на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Тобто у іпотекодержателя були усі підстави для звернення стягнення за рахунок заставленого майна, не зважаючи на кінцевий строк повернення основного боргу, так як згідно умов договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору.

Крім того, апелянтом надано до суду висновок експерта за результатами проведеного економічного дослідження №1996/13-23 від 18.09.2013 року, відповідно до зроблено висновок про неможливість підтвердити документально та нормативно заборгованість ОСОБА_2 перед КС «Добросвіт» за кредитним договором від 24.07.2006 року у сумі 375 780,31 грн.

Однак, колегія суддів дослідивши висновок експерта зазначає, що вказаний документ не містить даних про відсутність у третьої особи боргу перед позивачем. Висновок зроблений експертом, проте, поставлені на вирішення експерта питання відносяться до компетенції суду при розгляді справи по суті.

Згідно ч. 5 ст. 82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року по справі за адміністративним позовом Кредитної спілки «Добросвіт» до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24.09.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.