Постанова № 33771038, 14.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14 серпня 2013 року Справа № 814/2801/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Альпі-Україна", вул. Млинна, 21/1, м. Миколаїв, 54055

доДержавної податкової інспекції у Заводському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Г.Петрової , 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.13р. № 0000742202, № 0000732202, В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Альпі-Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (надалі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2013 року № 0000742202 та № 0000732202.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що посадові особи ДПІ при проведенні перевірки дійшли невірних висновків щодо фіктивності та нікчемності угод, укладених з контрагентами ТОВ «Оптовик плюс», ТОВ «Автомаг плюс», ФОП ОСОБА_1, та заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, а відтак вважає, що податкові повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 0000742202 та № 0000732202 винесені неправомірно, та належать скасуванню. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що підприємству ТОВ «Альпі-Україна» контрагентами ТОВ «Оптовик плюс», ТОВ «Автомаг плюс», ФОП ОСОБА_1 надавались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, та скасуванню не належать. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін у минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 08.05.2013 по 14.05.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Альпі-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Автомаг Плюс» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 року, ТОВ «Оптовик Плюс» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 року, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 року, результати якої викладено в Акті перевірки від 20.05.2013 року № 1452/22-200/24789877 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток у сумі 41451,00 грн. у тому числі за 2010 рік у сумі 17844,00 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року у сумі 17844, за ІІ квартал 2011 року у сумі 23607,00 грн.; заниження податку на додану вартість всього у сумі 34803 грн. у тому числі за грудень 2010 року у сумі 14275 грн., за червень 2011 року у сумі 20528 грн.

За наслідками проведеної перевірки, на підставі акту перевірки, ДПІ 06.06.2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000732202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Альпі-Укаїна" з подтаку на додану вартість у сумі 38372,75 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000742202, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 45912,00 грн.

Перевіряючи дійшли до таких висновків через недобросовісність контрагентів позивача ТОВ «Оптовик плюс», ТОВ «Автомаг плюс», ФОП ОСОБА_1, при здійсненні ними господарських операцій з контрагентами по ланцюгу. На думку відповідача, підставою для збільшення зобов'язань позивачу з податку на додану вартість та з податку на прибуток стало лише вчинення контрагентами постачальника господарських операцій, що мають ознаки нікчемності.

Суд критично оцінює правову позицію відповідача з оглядом на наступне:

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Так, в перевіряємий період позивачем були укладені договори поставки з контрагентами ТОВ «Оптовик плюс», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Автомаг плюс», за якими позивач є покупцем товару. В матеріалах справи міститься свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів позивача (а.с. 37, 48) та копії свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість діючі на час здійснення господарських операцій (а.с. 38, 49).

За договором поставки, укладеним з ТОВ «Оптовик плюс» позивачем прийнято та оплачено товар (чорнослив, курага, фінік, мигдаль). Факт реальності здійснення господарської операції підтверджується наступним: податковою накладною, видатковою накладною, подорожнім листом вантажного автомобіля, платіжними дорученнями (а.с. 39-45).

За договором поставки, укладеним з ФОП ОСОБА_1 , позивачем було прийнято та оплачено цукор. Факт здійснення господарської операції підтверджується накладною, податковими накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, платіжними дорученнями (а.с. 51-58).

Згідно рахунку фрактури № АП-0005721 від 25.12.2010 року ТОВ «Автомаг плюс», здійснено одноразову поставку позивачу ароматизатора, реальність якої підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, подорожнім листом вантажного автомобілю, платіжним дорученням (а.с. 31-34).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із акту перевірки, та підтверджено поясненнями представника позивача, ТОВ «Альпі-Україна» здійснює діяльність по виробництву сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання; виробництву какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів. Таким чином, ті види товару, що були отримані позивачем за укладеними договорами, мають цільове призначення для використання позивачем у його господарській діяльності.

Ані в акті перевірки, ані в запереченнях на адміністративний позов, відповідачем не спростовується ні факт отримання позивачем товарів за договорами із контрагентами ТОВ «Оптовик плюс», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Автомаг плюс», не спростовується і факт використання отриманого товару у своїй підприємницькій діяльності.

Відповідно до положень статті 234 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, фактично, відповідач в акті перевірки визначив фіктивність укладених угод між позивачем та його контрагентами, і посилання на статтю 228 ЦК України щодо нікчемності правочинів є некоректним.

В матеріалах справи відсутні судові рішення, що набрали законної сили щодо фіктивності або нікчемності договорів, що укладені між позивачем та його контрагентами.

Що стосується інших описаних у акті підприємств, слід зазначити, що статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Статті 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачають обов'язку та не надають права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Тобто, позивач не може нести відповідальність за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства (за умови належної доведеності такого порушення).

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом владних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта влад них повноважень-відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 122, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альпі-Україна» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 06.06.2013 року № 0000742202 та № 0000732202.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альпі-Україна» шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби судовий збір у сумі 762,54 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська