Постанова № 33770444, 26.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 вересня 2013 р. справа № 2а- 820/5800/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

прокуратури Червонозаводського району м.Харкова - Горгуль Н.В.,

представників сторін

позивача - Аракелян Т.А.,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби,за участі прокуратури Червонозаводського району м.Харкова

до Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_4

про застосування штрафу,конфіскацію обладнання,стягнення доходу (прибутку),-

встановив:

Суб'єкт владних повноважень, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Державного підприємства "Харківський автомобільний завод", кошти за податковим боргом у розмірі 1.558.402,82 грн. за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах платник податків має податковий борг перед Державним бюджетом України. Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Податковим органом щодо платника податків виконані необхідні процедури позасудового погашення податкового боргу, а саме: направлені податкові вимоги. У зв'язку з тим, що платник податків не здійснив оплату податкової вимоги та не вжив інших заходів з погашення податкового боргу, у податкового органу виникла потреба в отриманні дозволу на погашення 1.558.402,82 грн. податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. До судового засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Також суд зазначає, що від представника МДПІ до суду надійшла письмова заява про відкликання позову в частині вимоги про стягнення пені в сумі 7.680,49 грн. Оскільки суд не знаходить підстав для залишення згаданої заяви без задоволення, судовий розгляд даної справи здійснюється за вимогою щодо погашення податкового боргу в сумі 1.550.772, 33 грн.

Відповідач, ДП "Харківський автомобільний завод", своїх письмових заперечень проти позову не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, у порядку ч.3 ст.33 КАС України. З приводу письмової заяви відповідача про відкладення судового засідання суд зазначає, що до неї представником ДП "Харківський автомобільний завод" не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, якими дана заява обґрунтовується. Частиною 2 ст.49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Враховуючи повторне неприбуття належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, суд вважає поданою заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та заважаючи, що визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться у Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

Як з'ясовано судом, до заявленої позивачем до стягнення суми структурно входить заборгованість по оплаті самостійно задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку, а саме: згідно з поданим до ДПІ 25.01.2012р. уточнюючим розрахунком №9014384634 за 2011 рік, яким платник самостійно збільшив податкове зобов'язання за кожний місяць з січня по листопад 2011 р. на 63.500,66 грн. (у загальному розмірі 698.507,26 грн.), задекларував податкове зобов'язання за грудень 2011р. у розмірі 63.500,68 грн. та нарахував штрафні санкції в розмірі 22.860,24 грн.; згідно з поданим до ДПІ 27.01.2012р. уточнюючим розрахунком №9007043473 від 27.01.2012 р. за 2010 рік, яким платник самостійно збільшив податкове зобов'язання за кожний місяць з квітня по листопад 2010 р. на 63.500,66 грн. (у загальному розмірі 508.005,28 грн.), задекларував податкове зобов'язання за грудень 2010 р. у розмірі 63.500,67 грн., а також нарахував штрафні санкції в розмірі 17.145,18 грн.; згідно з податковою декларацією №1468, за якою платник задекларував податкове зобов'язання за грудень 2011 р. у сумі 20.734,33 грн.; згідно з податковою декларацією №9002458409 від 31.01.2012 р., за якою платник задекларував податкове зобов'язання за кожний місяць з січня по травень 2012 р. у сумі 84.234,98 грн. (у загальному розмірі 336.939,92 грн. ).

Суд відмічає, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України, згідно з п.57.1 ст.57 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкові декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, оскільки спір виник з приводу оплати платником податків грошових зобов"язань з плати за землю, то суд вважає за необхідне застосувати приписи ст.287 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.287.1 ст.287 згаданого кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За правилом п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Системно проаналізувавши приписи Податкового кодексу України, суд доходить до висновку, що законодавцем не визначено строків сплати податкових зобов'язань, що відповідно до ст.50 означеного кодексу самостійно задекларовані платниками податків в уточнених податкових деклараціях (уточнених розрахунках) за звітні податкові періоди, котрі вже минули на день надходження до податкового органу уточненої декларації (розрахунку).

З огляду на положення ст.8 Конституції України суд вважає, що за такими уточненими деклараціями (розрахунками) грошові кошти на виконання податкового обов'язку за додаткового нарахованими податками та зборами мають бути перераховані платниками податків до бюджету одночасно з подачею уточнених декларацій (розрахунків) до податкового органу.

Із зібраних судом по справі документів слідує, що визначені ст. 287 Податкового кодексу України строки оплати податкового зобов'язання у спірних правовідносинах стосовно заявленої до стягнення суми податкового боргу збігли.

Доказів оплати відповідачем спірної суми заборгованості або виконання обов'язку по оплаті в інший спосіб в повному обсязі матеріали справи не містять. З урахуванням наявної переплати та часткової самостійної сплати відповідачем податкових зобов'язань, податковий борг з земельного податку у ДП "Харківський автомобільний завод" становить 1.550.722,33 грн.

З долученої до матеріалів справи картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом -Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача вбачається наявність заборгованості в розмірі, заявленому до стягнення.

Судом не встановлено жодних доказів на підтвердження факту недостовірності відомостей, що значаться в обліковій картці особового рахунку платника податків.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що податкова вимога на адресу відповідача надсилалась.

Докази втрати юридичної дії податковою вимогою внаслідок її виконання платником податків або скасування в процедурі судового або позасудового оскарження рішень контролюючих органів в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95); орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абз.2 п.95.3 ст.95).

При цьому, за правилом п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що процедура продажу майна платника податків застосовується податковим органом в разі недостатності належних такому платнику коштів для погашення податкового боргу в повному обсязі.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що податковим органом у спірних правовідносинах вжито заходів, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача у порядку ст. 183-3 КАС України за рахунок стягнення коштів. Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 р. по справі №4490/12/2070 подання Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС до ДП "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" про стягнення коштів за податковим боргом було задоволено, стягнуто з відповідача 1.550.890,03 грн. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 р. названу постанову залишено без змін.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на приписи ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 14 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданих судових рішень поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Доказів виконання згаданих судових рішень матеріали справи не містять, що засвідчує недостатність у платника податків коштів на погашення податкового боргу.

За правилами ст.ст.88 та 89 Податкового кодексу України відносно майна відповідача у спірних правовідносинах виникла податкова застава згідно з актом опису майна від 26.04.2012р. №14/21-11, яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.14).

Доказів припинення дії податкової застави згідно з ст.93 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Фактичних даних, які б засвідчували неправомірність складання відповідачем акту опису майна від 26.04.2012р., судом в ході розгляду справи не виявлено.

Повноваження позивача на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, витікає з приписів ст. 95 Податкового кодексу України.

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач має податковий борг перед Державним бюджетом України в розмірі, заявленому до стягнення; обумовлені ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України підстави припинення податкового обов'язку у спірних правовідносинах відсутні; доказів реалізації податковим органом управлінської функції у спірних правовідносинах з недотриманням вимог закону судом не виявлено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судом в ході розгляду справи не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже правомірність та обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом доказами.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС до ДП "Харківський автомобільний завод" про надання дозволу на погашення податкового боргу -задовольнити.

Надати дозвіл Західній міжрайонній державній податковій інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на погашення на користь Державного бюджету України податкового боргу Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" (ідентифікаційний код - 07934846; місцезнаходження - 61034, м. Харків, вул. Цементна, буд. 2) в розмірі 1.550.722 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 33 коп. за рахунок майна, що знаходиться в податковій заставі згідно з актом опису від 26.04.2012р. №14/21-11.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 27.09.2013р.

Суддя А.В. Сліденко