Ухвала суду № 33766205, 26.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року справа №812/4376/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І. А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 812/4376/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафної санкції в сумі 170,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просив з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області стягнути борг по сплаті штрафної санкції в сумі 170,00 грн. (а.с. 2).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задоволений повністю, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість зі сплати штрафної санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с. 85-88).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 95-98).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що вказана справа не може бути предметом розгляду Луганського окружного адміністративного суду, оскільки Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку не є суб'єктом владних повноважень, оскільки не є органом влади і зокрема не є органом Пенсійного Фонду України. Судом першої інстанції не встановлено право начальника Управління Пенсійного Фонду ОСОБА_3 щодо видання будь-яких рішень у порядку передбаченому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 02 червня 2010 року за № 23830000000007938 в якості фізичної особи - підприємця, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та свідоцтвом серії В03 № 921513 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с.7-8).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 10 січня 2013 року №140 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застосовано штрафна санкції до ОСОБА_2 у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: 170,00 грн., які протягом десяти робочих днів з дня одержання рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунок Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (а.с. 5).

Як вбачається з акту Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 10 січня 2013 року №92 за результатами звірки списку фізичних осіб - підприємців, які здійснювали підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, звітували до державної податкової служби за 2011 рік, встановлено факт неподання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2011 рік, чим порушено п. 2 ч. 4 ст. 6 Закону 2464-VI та п. 3.2. Порядку №22-2 (а.с. 6).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є - роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частинами 11 та 12 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. (частини 2,3 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI, 08 липня 2010 року).

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI, 08.07.2010 передбачено що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частина 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI, 08.07.2010 передбачає, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Згідно п.15 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI, 08.07.2010 суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Пункт 16 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI, 08.07.2010 передбачає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно п. 7.2.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Як вбачається із матеріалів справи, головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Іванченко Тетяною Петрівною складено акт № 92 від 10.01.2013 (а.с.6), в якому встановлено факт неподання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік.

Згідно рішення № 140 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 10 січня 2013 року застосовано штрафні санкції до ОСОБА_2 у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170,00 грн. за неподання звітності. Вказане рішення не було оскаржено відповідачем в судовому порядку, отже є діючим (а.с. 5).

Згідно абз. 6 п. 7.7 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцеперебування з повідомленням про вручення.

Аналізуючи встановлені обставини справи та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки рішення від 10 січня 2013 року № 140 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вручено відповідачу належним чином, доказів оскарження відповідачем зазначеного рішення суду не надано, як і доказів погашення відповідачем боргу по сплаті штрафної санкції в сумі 170,00 грн.

Посилання апелянта в доводах апеляційної скарги на те, що вказана справа не може бути предметом розгляду Луганського окружного адміністративного суду, оскільки Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку не є суб'єктом владних повноважень, оскільки не є органом влади і зокрема не є органом Пенсійного Фонду України, судова колегія не приймає з урахуванням того, що у відповідності до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області є юридично особою та органом державної влади Керівником зазначена ОСОБА_3 (а.с.23, 66). Судовою колегією не встановлено порушень вимог ст.18 КАС України щодо визначення предметної підсудності вказаної справи.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 812/4376/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 812/4376/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв