Ухвала суду № 33762672, 05.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 1170/2а-1428/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

s="fs102">при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградський хлібозавод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кіровоградський хлібозавод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0001492310 від 07 грудня 2011 року.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №164/23-1/05399805 від 24.11.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Дариносвіт" за серпень 2011 року, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень у розмірі 122540 грн.; а також ч.1, 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 658, 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини. (а.с.18-39)

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0001492310 від 07 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 183810 грн., у тому числі, за основним платежем -122540 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61270 грн.. (а.с.10)

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем укладено з ПП "Дариносвіт" договори купівлі-продажу б/н від 01.08.2011р. та б/н від 30.08.2011р., згідно яких ПП "Дариносвіт" (Продавець) зобов'язується передати, а ПАТ "Кіровоградський хлібозавод" (Покупець) прийняти та оплатити борошно пшеничне вищого ґатунку загальною кількістю 75 тон, борошно пшеничне першого ґатунку кількістю 180 тон та борошно пшеничне другого ґатунку загальною кількістю 29 тон (а.с.119-120, 121-122). Дані операції позивачем включено до складу дозволеного податкового кредиту у серпні 2011 року. (а.с.86-90)

Позивачем за отриманий товар перераховано на розрахункові рахунки ПП "Дариносвіт" вартість отриманого товару, про що свідчать платіжні доручення. (а.с.130-135)

Факти придбання позивачем у ПП "Дариносвіт" зазначеного товару підтверджуються податковими накладними (а.с.71-85), накладними (а.с.108-114).

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

П.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції щодо придбання позивачем у ПП "Дариносвіт" борошна пшеничного є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення в серпні 2011 року даних господарських операцій.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивачем дотримано всіх вимог закону пов'язаних з формуванням податкового кредиту, оскільки єдиною підставою для цього є наявність у платника податку – покупця належно оформленої податкової накладної.

Враховуючи те, що факт придбання позивачем у ПП "Дариносвіт" товарів, згідно вищезазначених договорів купівлі-продажу підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого даному контрагенту ПДВ у розмірі 122 540 грн. до податкового кредиту та про протиправність збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану у розмірі 183 810 грн., у тому числі, за основним платежем -122 540 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями – 61 270 грн..

Стосовно визнання нікчемними правочинів, колегія суддів може зазначити наступне.

Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу.

У відповідності до вимог ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Судом першої інстанції було правильно вказано на те, що акт Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №164/23-1/05399805 від 24.11.2011р. не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ст.228 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені ПАТ "Кіровоградський хлібозавод" в серпні 2011р. правочини з контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, колегія суддів приходить до висновку, що прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001492310 від 07 грудня 2011 року є цілком необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству, а отже підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко