Ухвала суду № 33762574, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р.справа № 2а/0470/8875/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Української психіатричної лікарні з суворим наглядом та Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Української психіатричної лікарні з суворим наглядом до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року адміністративний позов Української психіатричної лікарні з суворим наглядом до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування про скасування рішення - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №227 від 11.07.2011 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50% - 4 969, 65 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом та Дніпропетровське обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подали апеляційні скарги.

Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2011 року працівниками Дніпропетровського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.04.2010 року по 01.01.2011 року, перевірку правильності обчислення середньоденної заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам та правомірності заявлення і використання страхових коштів Українською психіатричною лікарнею з суворим наглядом, які надійшли від Красногвардійської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року.

Під час перевірки було встановлено, що в порушення п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №12 від 25.02.2009 року отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, позивачем видано дві путівки №159508 до санаторію "Світанок" та №166443 до санаторію "Рубін" за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера.

Судом першої інстанції встановлено, що путівка №159508 до санаторію "Світанок", датою заїзду 11.09.2010 року вартістю 4 599,00 грн. згідно рішення комісії №120 від 02.09.2010 року видана працівнику закладу ОСОБА_1 на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форми 070/0), який фактично перебував на лікуванні згідно зворотного талону з 11.09.2010 року по 01.10.2010 року. Сплата часткової вартості за путівку в розмірі 30% (1 379,70 грн.) була проведена згідно прибуткового касового ордеру від 13.09.2010 року №761877.

Путівка №166443 до санаторію "Рубін", датою заїзду 10.09.2010 року вартістю 8 400,00 грн., згідно рішення комісії №119 від 17.08.2010 року видана працівнику закладу ОСОБА_2, для лікування дитини, на підставі особистої заяви та довідок для одержання путівок (форми 070/0), які фактично перебували на лікуванні згідно зворотного талону з 01.09.2010 року по 21.09.2010 року. Сплата часткової вартості за путівку в розмірі 20% (1 680,00 грн.) була проведена згідно прибуткового касового ордеру від 13.09.2010 року №761878.

За результатами перевірки складено акт №228 від 30.06.2011 року та прийнято рішення №227 від 11.07.2011 року, яким до Української психіатричної лікарні з суворим наглядом були застосовані фінансові санкції, а саме: не прийнято до зарахування витрат - 9 939,30 грн. та накладено штраф в розмірі 50% - 4 969,65 грн.

Згідно до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки.

Відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Також, судом першої інстанції правильно вказано на те, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

З аналізу вищевикладених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідальність за порушення порядку видачі санаторно-курортних путівок встановлена п.6.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до якого, сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №227 від 11 липня 2011 року в частині щодо неприйняття до зарахування витрат в розмірі 9 939, 30 грн. є цілком обґрунтованим.

Стосовно застосування відповідачем ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", колегія суддів зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Судом першої інстанції встановлено, що порядок використання (витрачання) страхових коштів встановлено Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності "Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду" №16 від 26.06.2001 року.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що оскільки як вбачається з акту перевірки №228 від 30.06.2011 року, позивачем порушено норми Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то застосування відповідачем, в даному випадку ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", якою визначено відповідальність страхувальників за порушення Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, є протиправним.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а отже рішення №227 від 11.07.2011 року в частині нарахування штрафу в розмірі 50% від суми витрат Фонду за путівки підлягає скасуванню.

Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позовні вимоги Української психіатричної лікарні з суворим наглядом до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування підлягають частковому задоволенню.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Української психіатричної лікарні з суворим наглядом - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко