Постанова № 33762335, 27.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2013 року 15:00 № 826/14333/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів на відшкодування шкоди,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах міста Києва;

- зобов'язати відповідача винести на засідання чергової сесії Київської міської ради та розглянути подане позивачем клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах міста Києва, із прийняттям відповідного рішення, згідно з нормами чинного законодавства;

- зобов'язати відповідача відшкодувати солідарно на користь позивача шкоду, завдану його протиправними діями, у розмірі 6 000,00 грн.;

- відшкодувати на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 26.09.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що звернувшись до Київської міської ради з метою реалізації свого конституційного і законного права на отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у місті Києві в червні 2013 року до Київської міської ради з відповідним клопотанням отримав відповідь від Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради про неможливість позитивного вирішення порушеного у клопотанні питання, мотивоване "невідповідністю Тимчасового порядку, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. №63/9120". Позивач вважає викладену у відповіді позицію суб'єкта владних повноважень такою, що порушує його законне право на отримання земельної ділянки.

У судове засідання 26.09.2013 року з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився та явку свого повноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки у судове засідання відповідач суду не повідомляв, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд у судовому засіданні 26.09.2013 року, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідків чи експерта, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, від імені ОСОБА_1 до Київської міської ради звернувся повірений ОСОБА_2 (за договором доручення №85/06/13-зд від 12.06.2013 року) із клопотанням від 12.06.2013 р. про надання ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки, визначеної без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,10 га в межах міста Києва з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

При цьому, у вказаному клопотанні зазначено, що до нього додано копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1, графічні матеріали та копію договору доручення №85/06/13-зд від 12.06.2013 року.

Листом від 16.07.2013 року №057021-15326 заступник директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ю.Мосійчук повідомив позивача, що клопотання позивача та склад доданих до нього документів не відповідають вимогам Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року №63/9120, а тому клопотання не підлягає розгляду по суті.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Порядок набуття та реалізації права на землю врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (надалі - ЗК України).

Так, ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч. 6 ст. 118 ЗК України).

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Громадяни України, зокрема, мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у наступних розмірах: у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із клопотанням до відповідача саме з метою надання йому безоплатно у власність земельної ділянки розміром до 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Києва, визначеної без погодження позивача.

Проте, з урахуванням вищевикладених положень ЗК України, суд дійшов висновку, що розглянути по суті можна лише клопотання з конкретно визначеною земельною ділянкою, щодо якої, зокрема, можна з'ясувати наявність на ній будівель та споруд, а також перебування земельної ділянки у користуванні інших осіб станом на час звернення та інші обставини, пов'язані з можливою передачею цієї земельної ділянки у власність.

Разом з тим, клопотання позивача від 12.06.2013 року не було розглянуто по суті на підставі його невідповідності положенням ст. 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року №63/9120.

На виконання положень, зокрема, ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування» з метою визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київською міською радою прийнято рішення від 28.02.2013 року №63/9120, яким затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (надалі - Тимчасовий порядок від 28.02.2013 року).

Так, громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (ч. 1 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року).

Приписами ч. 2 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року визначено, що у клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). У клопотанні відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК «Кадастр» його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, до клопотання додаються: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; витяг з містобудівного кадастру; витяг з міського земельного кадастру; нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання; нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення); копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (за наявності, а у разі подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення - обов'язково); копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); копія паспорта громадянина; довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту земельних ресурсів.

При цьому, у разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради. У цьому разі громадянин або його уповноважена особа отримують додані до клопотання документи у Департаменті земельних ресурсів для приведення їх у відповідність до вимог цього Порядку, а при отриманні документів на звороті клопотання громадянином або уповноваженою ним особою робиться відповідна відмітка з описом отриманих документів, яка скріплюється підписом громадянина або уповноваженої ним особи із зазначенням дати отримання документів. Після приведення документів, що були додані до клопотання, у відповідність до вимог цього Порядку громадянин подає клопотання до Київської міської ради в порядку, встановленому цією статтею (ч. 5 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року).

Із аналізу вищевикладеного вбачається, що лише у разі відповідності клопотання та складу доданих до нього документів вказаним вимогам Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, Департамент земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання розробляє проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою із зазначенням орієнтовного розміру та меж земельної ділянки (або проект рішення про відмову у наданні такого дозволу), який розглядається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строк, встановлений законодавством.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем до клопотання було додано лише копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1, графічні матеріали (без визначення меж бажаної земельної ділянки) та копію договору доручення №85/06/13-зд від 12.06.2013 року, суд дійшов висновку, що при розгляді клопотання позивача заступник директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ю.Мосійчук діяв у межах наданих йому повноважень, керуючись вищевказаними положеннями Тимчасового порядку від 28.02.2013 року.

Також, суд критично оцінює твердження позивача щодо невідповідності положень Тимчасового порядку від 28.02.2013 року вимогам Конституції України та Земельного кодексу України та звертає увагу позивача на те, що положення зазначеного Порядку не є предметом оскарження в даній адміністративній справі. В контексті з викладеним, слід зазначити, що позивачем не надано суду доказів скасування Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, а, відтак, суд виходить з того, що Тимчасовий порядок від 28.02.2013 року на момент розгляду даної справи у суді є чинним.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Київської міської ради відшкодувати на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану протиправними діями відповідача, у розмірі 6 000,00 грн. відповідно суд зазначає, що у зв'язку з тим, що в діях відповідача відсутні ознаки протиправності щодо позивача, то підстави для стягнення шкоди також відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок