Рішення № 33760317, 25.09.2013, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/1125/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Шевченка В.В.

при секретарі - Коль Н.О.

за участю: представника позивача - Смага Т.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району АР Крим цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № №R53700221126B, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 100000 гривень строком користування по 20 квітня 2016 року, на умовах строковості, повернення, плати за користування та цільового використання. Позивач зазначає, що ним у повному обсязі були виконані свої зобов'язання за кредитним договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, що підтверджується випискою за рахунком приватного клієнта НОМЕР_2 від 05 серпня 2013 року. Разом з цим, внаслідок неналежного виконання умов зазначеного кредитного договору у ОСОБА_2 станом на 22 липня 2013 року утворилася заборгованість в сумі 104784 гривні 44 копійки, а саме: за кредитом в сумі 83963 гривні 84 копійки, простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням 3 відсотків річних та індексу інфляції в сумі 4874 гривні 20 копійок, простроченої заборгованості за процентами з урахуванням 3 відсотків річних та індексу інфляції в сумі 10870 гривень 26 копійок та пені у розмірі 5076 гривень 10 копійок. За таких обставин позивач, посилаючись на положення ст.526 ЦК України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином, вважає, що є підстави для задоволення заявленого ним позову.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовної заяві. При цьому пояснив, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість. Представник позивача зазначив, що відповідно до приписів ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим є всі підстави для задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково, а саме зазначив, що він сплачував грошові кошти та погашав кредит, у зв'язку з чим, за його підрахунками він на цей час має заборгованість за кредитним договором близько 56000 гривень. При цьому відповідачем були надані оригінали квитанцій, які, на думку відповідача, свідчать про погашення ним кредиту та наявності саме такої заборгованості.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

20 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № R53700221126B. Відповідно до підп.1.1 п.1 зазначеного кредитного договору позивач зобов'язується надати відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах, зазначених в кредитному договорі, а відповідач зобов'язується прийняти кредит,

використати його за цільовим призначенням, повернути позивачу кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим Договором, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Згідно підп.3.1 та 3.2 пункту 3 укладеного договору позивачем надано у кредит відповідачу 100000 гривень, з кінцевим терміном повернення кредиту у повному обсязі 20 квітня 2016 року, на умовах визначених цим Договором. Відповідач у свою чергу відповідно до підп. 5.3.1 п.5.3 взяв на себе зобов'язання сплатити комісійну винагороду, повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в порядку та в строки, встановлені цим договором. Підп.3.3 п.3 зазначеного договору передбачалося, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 31 процентів річних. Відповідно до підп.3.4 п. 3, підп.4.6 п.4 укладеного кредитного договору позичальник щомісячно, відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунків вартості сукупних послуг кожного місяця погашає взяті на себе за кредитним договором зобов'язання. Підп.7.1 п. 7 кредитного договору обумовлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Договору позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочки. При цьому підп.5.2.4 п.5 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за цим договором банк має право без отримання додаткової згоди позичальника за власним вибором здійснити будь-які дії, направлені на виконання зобов'язань позичальника за цим Договором. Крім того, підп.5.2.1 п.5.2 укладеного договору передбачено право Банка вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди, зокрема, у випадку невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору (а.с.8-13).

Як вбачається з виписки по рахунку приватного клієнту НОМЕР_2, сформованої 06 серпня 2013 року, на картковий рахунок відповідача, обумовлений у кредитному договорі 20 квітня 2012 року позивачем здійснено перерахування у рахунок надання кредиту 100000 гривень. При цьому, з зазначеного карткового рахунку відповідачем були зняті грошові кошти, а саме 08 травня 2012 року у сумі 60000 гривень, 17 травня 2012 року у сумі 25000 гривень, 13 червня 2012 року у сумі 3000 гривень (а.с.14). Таким чином, позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на порушення положень підп. 3.4 п.3, підп.4.6, 2, підп.5.3.1 п.5.3 кредитного договору № R53700221126B від 20 квітня 2012 року і вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України свої зобов'язання в частині щомісячної виплати позивачу грошових коштів у рахунок погашення кредиту належним чином не виконав. Згідно розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № R53700221126B від 20 квітня 2012 року, наданого позивачем, розмір заборгованості за кредитним договором становить 104784 гривні 44 копійки: за кредитом в сумі 83963 гривні 84 копійки, простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням 3 відсотків річних та індексу інфляції в сумі 4874 гривні 20 копійок, простроченої заборгованості за процентами з урахуванням 3 відсотків річних та індексу інфляції в сумі 10870 гривень 26 копійок та пені у розмірі 5076 гривень 10 копійок (а.с.15).

За таких обставин суд доходе висновку, що заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.

Разом з цим, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 104784 гривень 44 копійок, тоді як при складенні сукупності сум, які становлять заборгованість відповідача за кредитним договором, їх загальний розмір становить 104784 гривні 40 копійок, у зв'язку з чим саме такий загальний розмір заборгованості підлягає стягненню.

Доводи відповідача про те, що він має заборгованість за кредитним договором лише у розмірі 56000 гривень, спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме розрахунком суми заборгованості за кредитним договором та випискою документів за договором №R53700221126B від 20 квітня 2012 року (а.с.15, 77-80). При цьому, дослідивши надані ОСОБА_2 оригінали квитанцій на перерахування грошових коштів у рахунок погашення кредиту (40-52, 63-71) та виписку документів за договором №R53700221126B від 20 квітня 2012 року (а.с.77-80), в якої зазначені всі операції за кредитним договором, суд встановив, що всі суми, які зазначені в наданих відповідачем квитанціях враховані позивачем при розрахунку заборгованості за кредитним договором. Інших доказів, які б спростовували зазначений позивачем загальний розмір заборгованості за кредитним договором, відповідачем надано не було.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 гривень 40 копійок. При цьому, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат по сплаті судового збору у сумі 114 гривень 70 копійок за розгляд заяви про забезпечення позову, оскільки судом в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (рахунок №37396000001112 в ПАТ «ВТБ Банк», ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767) у рахунок поточної заборгованості за кредитним договором 83963 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят три) гривні 84 копійки, у рахунок простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції 4874 (чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок, у рахунок простроченої заборгованості за процентами з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних 10870 (десять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 26 копійок, у рахунок пені 5076 (п'ять тисяч сімдесят шість) гривень 10 копійок, 1047 (одну тисячу сорок сім гривень) 84 копійки у рахунок витрат по сплаті судового збору, а всього 105832 (сто п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 24 копійки.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в частині стягнення з ОСОБА_2 114 гривень 70 копійок у рахунок витрат по сплаті судового збору та 04 (чотирьох) копійок у рахунок заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Шевченко