Рішення № 33759912, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/14448-2012 12.09.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо- торгівельне об'єднання «Типографія від «А» до «Я»

до фізичної особи - підприємця Башинської Тетяни Анатоліївни

про стягнення 10 589,94 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне об'єднання «Типографія від «А» до «Я» звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця Башинської Тетяни Анатоліївни про стягнення 10 589,94 грн., а саме: 9 814,64 грн. основного боргу, 441,60 грн. 3% річних та 333,70 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-52/14448-2012 та призначено її до розгляду на 12.11.2012 р.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши що не замовляв послуги у позивача, підписи на актах виконаних робіт підроблені, а печатку було викрадено та поставлено без його відома.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2012 р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

01.02.2013 р. до суду повернулись матеріали справи та повідомлення з клопотанням судових експертів про надання дозволу та додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи і судово-технічної експертизи документів № 530/13-32/531/13-33/532/13-34, призначеної у господарській справі № 5011-52/14448-2012, відповідно до якого експерт повідомляє про те, що вирішення питання ухвали суду по судово-технічному дослідженню документів потребує застосування методу вологого копіювання, що може вплинути на властивості барвників реквізитів документів на незначних ділянках. Тому, згідно з п. 4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, судові експерти повідомляють про необхідність надання письмового дозволу судді на застосування методу вологого копіювання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. задоволено клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, провадження у справі зупинено.

10.07.2013 р. до суду повернулись матеріали справи та повідомлення про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи і судово-технічної експертизи у зв'язку з тим, що вартість експертизи не сплачена відповідачем, додаткові матеріали сторонами не надані.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.07.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці справу № 5011-52/14448-2012 передано на розгляд судді Удалової О.Г.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 15.07.2013 р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд останньої на 31.07.2013 р.

У вказане судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено.

У судове засідання 12.09.2013 р. представник позивача не з'явився в черговий раз.

Відповідачем надано клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України, а також заяву про неможливість здійснення оплати експертизи.

Ухвалою суду від 28.08.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.09.2013 р.

Сторони представників у судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне об'єднання «Типографія від «А» до «Я» (виконавцем) були надані фізичній особі - підприємцю Башинській Тетяні Анатоліївні (замовнику) послуги по виведенню пластин на загальну суму 9 814,64 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Виконавець виставив замовнику рахунки-фактури на оплату наданих послуг на суму 9 814,64 грн.

Замовник свої обов'язки по оплаті за надані послуги не виконав, залишивши за собою заборгованість в розмірі 9 814,64 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 9 814,64 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги, а претензія від 27.10.2011 р., отримана замовником 02.11.2011 р., залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не доведено, що на актах здачі-приймання послуг, які підтверджують надання послуг, підпис та печатку було поставлено без його відома, а тому суд приймає їх як належні докази.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 9 814,64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 333,70 грн. інфляційних та 441,60 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З урахуванням дати одержання відповідачем претензії суд зробив власний перерахунок до 15.08.2012 р. (дати, визначеної позивачем у позові) та встановив, що до стягнення підлягає 19,47 грн. інфляційних та 227,44 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 314,27 грн. інфляційних та 214,16 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 9 814,64 грн. основного боргу, 19,47 грн. інфляційних та 227,44 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 1529,19 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Башинської Тетяни Анатоліївни (03150, м. Київ, вул. Маяковського, 5, кв. 121, код 3082115620) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне об'єднання «Типографія від «А» до «Я» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143-Б, кв. 2, код 34771119) 9 814 (дев'ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 64 коп. основного боргу, 227 (двісті двадцять сім) грн. 44 коп. трьох процентів річних, 19 (дев'ятнадцять) грн. 47 коп. інфляційних та 1 529 (одну тисячу п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова