Ухвала суду № 33759476, 18.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8136/13-ц Провадження № 22-ц/772/2220/2013Головуючий в суді першої інстанції:Федчишен С.А.Категорія: 27Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2013 р. м. Вінниця 18 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Денишенко Т.О., Сопруна В.В.

При секретарі: Пишному О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 5 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Універсал Банк» звернулось в суд з даним позовом до відповідачів.

Позов мотивований тим, що 03.12.2007 року між ВАТ «Банк універсальний», яке 27.08.2007 року переіменоване на ПАТ « Універсал Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №15/04/1332к-07, за яким ОСОБА_2 отримав у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 19813 доларів США терміном на 60 місяців, з остаточною датою погашення 02.12.2012 року, під 12,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором, 03.12.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у разі порушення останнім виконання, взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 15/04/1332к-07 від 03.12.2007 року.

У зв`язку з тим, що боржник ОСОБА_2 припинив належним чином виконувати умови кредитного договору, позивач звернувся з даним позовом у суд та просив стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, суму боргу у розмірі 109295,07 грн.

У судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги у зв`язку із частковим погашенням відповідачами боргу та просив стягнути з них знову ж солідарно 24 329,67 грн., з яких : 18 835,82 грн. - непогашений кредит та 5 493,85 грн. - пеня.

Суд першої інстанції своїм рішенням від 05.07.2013 року позов задовольнив частково. Вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» борг за договором кредиту №15/04/1332к-07 від 03.12.2007 року в сумі 18835,82 грн., а також судовий збір в сумі 1093 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення або змінити його у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, а також у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 3 грудня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», яке перейменовано на ПАТ «Універсал Банк», як кредитодавцем та ОСОБА_2, як позичальником укладено кредитний договір № 15/04/1332к-07, за яким позичальник отримав у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 19813 доларі США терміном на 60 місяців з кінцевою датою погашення 02.12.2012 року, під 12,50 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором, 03.12.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у разі порушення останнім виконання, взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 15/04/1332к-07 від 03.12.2007 року.

Відповідач ОСОБА_2 не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Згідно розрахунків позивача непогашена сума кредиту станом на 25.04.2013 рік становить 24 329,67 грн., з яких: 18 835,82 грн. - непогашений кредит та 5 493,85 грн. - пеня, що не було спростовано відповідачами належними доказами.

Згідно з п.5.1.2 Кредитного договору Банк зобов'язаний видати позичальнику кредит на умовах передбачених договором, а позичальник, відповідно до вимог п. 6 договору, зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно договору. Грошові кошти, які направляються на виконання зобов'язань, передбачених даним Договором перераховувати в порядку: в першу чергу - для сплати процентів за кредитом; в другу чергу для сплати штрафних санкцій та пені; в третю чергу для погашення основної суми кредиту.

Сплата процентів здійснюється позичальником не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем (п.4.4 Договору). Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору №15/4/1332к-07 від 03.12.2007 року клієнт повинен сплачувати платежів в розмірі 496,05 доларів США щомісячно. При переході на нове програмне забезпечення щомісячний платіж став 315,68 доларів США.

При порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами, позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу (п. 9.1 Договору ).

Про порушення позичальником - відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, свідчать роз`яснення до розрахунку заборгованості за кредитним договором №15/4/1332К-07 від 03.12.2007 року (а/с192 т. 2).

Зазначені роз `яснення грунтуються на виписках з особового рахунку ОСОБА_2, у яких викладено рух коштів, які відповідач виплачував у рахунок погашення кредиту (т.1 а/с200-250; т.2 а/с1-78).

Вони також відповідають умовам договору та наданим відповідачами квитанціям про сплату коштів і заявам про переказ коштів на а/с 64-134 т.1.

Відповідачі нічим не спростували наданого позивачем розрахунку та пояснень до нього всупереч нормі ч.1 ст. 60 ЦПК України про те, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання апелянтів на те, що надані позивачем роз`яснення до розрахунку заборгованості за кредитним договором №15/4/1332К-07 від 03.12.2007 року є недопустимим доказом та засобом доказування, оскільки є підробленим письмовим доказом, голослівні, не грунтуються на будь яких доказах, а отже і не спростовують рішення суду.

Апеляційна скарга складається з викладення окремих норм, як матеріального так і процесуального права, що не говорить про незаконність чи необгрунтованість рішення суду.

Про те, що апеляційна скарга безпідставна свідчить і її резолютивна частина, у якій апелянти не впевнені у своїй позиції, виходячи з того, що вони не знають, про що просити апеляційний суд: скасувати рішення суду першої інстанції чи змінити його? Якщо скасувати, то що зробити; якщо змінити, то як? На ці питання відповідачі відповіді у судовому засіданні не дали.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ці наслідки, виходячи з норм ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України настають також і для поручителя, як солідарного боржника.

Враховуючи викладене, суд правомірно застосував норми ст.ст.526, 530,546, 554,1054 ЦК України та задовольнив вимоги позивача, щодо стягнення з відповідачів солідарно непогашеного кредиту в сумі 18835,82 грн.

Суд також обгрунтовано не задовольнив вимогу позивача про стягнення пені, застосувавши норму ч.3 ст. 551 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук