Рішення № 33753846, 24.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2698/2013 Головуючий в І інстанції: Сіянко В.М.

Категорія: 5 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки в натурі, -

В С Т А Н О В И Л А:

07 травня 2012 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили виділити в натурі у спільну часткову власність 1/2 частину квартири і земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1. У випадку неможливості виділу в натурі частки із спільного майна просили стягнути з відповідачів в рівних долях грошову компенсацію вартості частки майна.

Позов обґрунтований тим, що позивачі разом з відповідачами є співвласниками вказаної квартири, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0573га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Вказана квартира належить їм на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом по 1/4 частині кожному. Згоди щодо мирного користування спільною власністю та способу виділення в натурі кожному його частки з відповідачами не досягнуто.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Суд вирішив провести поділ спірної квартири між сторонами та перерозподілити частки у праві власності на квартиру, визнавши за позивачами право власності по 22/100 частини квартири, а за відповідачами по 28/100 частини відповідно. Крім того, суд зобов'язав позивачів пробити дверний отвір з установкою демонтованого дверного блоку, а відповідачів зобов'язав: встановити перегородки в приміщеннях, провести демонтаж дверного блоку в приміщенні "1-2", закласти в ньому дверний отвір, облаштувати вхід у виділену їм частину квартири, облаштувати кухню, душову кімнату, туалет, зовнішні інженерні комунікації з водопостачання, каналізації та енергопостачання. В решті позову, а саме в частині поділу земельної ділянки, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати в частині поділу квартири та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову у вказаній частині, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не встановив дійсного власника спірної квартири. Вказав, що відповідно до договору дарування частки квартири від 29.12.2011 року він є власником 1/2 частини поділеної квартири, оскільки на момент звернення позивачів з цим позовом вони вже подарували йому свої по 1/4 частині. Як власник він не згоден з рішенням суду, яким виділено належна йому частка майна іншим особам.

Отже рішення суду оскаржено тільки в частині задоволення позову про виділ частки в натурі.

У своєму запереченні відповідачі просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.02.2011 року спадкоємцями майна ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є: його батько ОСОБА_4 - на 1/4 частку майна; його мати ОСОБА_3 - на 1/4 частку майна; його дочка ОСОБА_5 - на 1/4 частку майна; його син ОСОБА_6 - на 1/4 частку майна. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 4-кімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1, житловою площею 40,2кв.м, загальною - 88,8кв.м.; свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку вказаної квартири видано ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за №159 (а.с.6, 7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.02.2011 року спадкоємцями майна ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є: його батько ОСОБА_4 - на 1/4 частку майна; його мати ОСОБА_3 - на 1/4 частку майна; його дочка ОСОБА_5 - на 1/4 частку майна; його син ОСОБА_6 - на 1/4 частку майна. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 4-кімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1, житловою площею 40,2кв.м, загальною - 88,8кв.м.; свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку вказаної квартири видано ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №160 (а.с.9, 10).

Згідно з нотаріально посвідченим договором дарування частки квартири від 29.12.2011 року ОСОБА_8, який на підставі довіреностей від 08.07.2011 року №2209 і №2210 діяв від імені ОСОБА_4 і від імені ОСОБА_3, - дарувальник, уклав договір з ОСОБА_2 - обдаровуваним, за яким ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подарували сину ОСОБА_2 належну їм на підставі вказаного вище свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.02.2011 року 1/2 частку 4-кімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1 (а.с.173).

Вказаний правочин пройшов державну реєстрацію відповідно витягу №10895693, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_9, правочин №4839273 (а.с.174).

ОСОБА_7 належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивачі є співвласниками зазначеної частини квартири відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.02.2011 року та в силу ст.364 ЦК України мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки до нього суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин справи та порушивши норми матеріального і процесуального права, що згідно з п.п.1 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Проте, позивачі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подарували належні їм частки зазначеної квартири ОСОБА_2, після чого співвласниками квартири стали ОСОБА_2 (1/2 частина), ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (по 1/4 частині).

Доказів порушення відповідачами прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надано.

Оскільки зазначене майно позивачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на момент звернення до суду з цим позовом вже не належало на праві власності, доказів порушення відповідачами у справі їх прав вони не надали, то їх позовні вимоги про виділення їм 1/2 частини зазначеної квартири задоволенню не підлягають.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції як незаконне і необґрунтоване в частині задоволення позову підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь заявника ОСОБА_2 необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати у розмірі 138грн.59коп., а саме по 69грн.29коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.3, 88, 303, 307, 309 ЦПК України, ч.1 ст.364 ЦК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2012 року в частині задоволення позову скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 в частині виділу частки в натурі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати - по 69грн.29коп. з кожного.

Це ж рішення суду в частині відмови в задоволені позову про виділ в натурі земельної ділянки в апеляційному порядку не переглядалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

судді: