Рішення № 33753724, 19.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2776/2013 Головуючий в І інстанції: Гордимов А.В.

Категорія 05 Доповідач: Приходько Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 19 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого:Приходько Л.А.суддів:Бездрабко В.О. Борка А.Л.при секретарі: Романовій Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, та ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 26 липня 2013 року у справі

за позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_8, третя особа ВДАІ УМВС України в Херсонській області про витребування майна з чужого володіння, зобов'язання виконати певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 , третя особа ВДАІ УМВС України в Херсонській області про визнання права власності, зобов'язання виконати певні дії

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона є власником легкового автомобілю AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2012 року, яке набрало законної сили, за нею визнано право власності на зазначений вище автомобіль, та витребувано спірний транспортний засіб від ОСОБА_9 на її користь. Проте ОСОБА_9 продала спірний автомобіль ОСОБА_8, який 31.07.2012 року зареєстрував автомобіль на своє ім'я у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі ДАІ у Херсонській області та отримав свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 і номерні знаки НОМЕР_5. Просила, з підстав визначених ст. 388 ЦК України витребувати від ОСОБА_8 на її користь легковий автомобіль AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1 та зобов'язати ВДАІ УМВС України в Херсонській області зняти з обліку легковий автомобіль AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 .

В квітні 2013 року ОСОБА_8 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності, посилаючись на те, що він є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, оскільки на час придбання автомобіля в липні 2012 року він не знав і не міг знати, що майно відчужене особою, яка не мала на це право. Вважає, що автомобіль не може бути у нього витребуваний, посилаючись на те, що спірний транспортний засіб вибув з володіння ОСОБА_6 за її волею. Просив, з підстав визначених ст. 330 ЦК України визнати, що він набув право власності на легковий автомобіль AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1. Також просив зобов'язати ВДАІ УМВС України в Херсонській області припинити процедуру розшуку та зняти будь-які обмеження у користуванні ним зазначеним вище автомобілем.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 липня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 скасувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_6 в повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 та задовольнити в повному обсязі зустрічний позов ОСОБА_8

Під час розгляду справи ОСОБА_12, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 підтримав за обставинами викладеними у скарзі, просив рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 скасувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_6 в повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін. Проти задоволення апеляційної скарги поданої в інтересах ОСОБА_8 заперечував.

ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_8, свою апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі, просив рішення суду рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 та задовольнити в повному обсязі зустрічний позов ОСОБА_8 Проти задоволення апеляційної скарги поданої в інтересах ОСОБА_6 заперечував.

Представник УДАІ УМВС України в Херсонській області в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати у його відсутність.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5, яка подана в інтересах ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга ОСОБА_7, яка подана в інтересах ОСОБА_8 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені первісного та зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_8, не є добросовісним набувачем спірного автомобіля, а тому підстави для витребування майна , відповідно до вимог ст. 388 ЦК України, чи визнання права власності за ст. 330 ЦК України, відсутні.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2012 року, залишеним в цій частині без змін рішенням апеляційного суду Харківської області від 23.01.2013 року, у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, треті особи УДАІ ГУ МВС України в Харківській області, приватний нотаріус ОСОБА_16, про визнання відчуження автомобіля недійсним та визнання права власності, позов задоволений частково. За ОСОБА_6 визнано право власності на автомобіль AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1; визнано незаконним зняття 06.06.2012 року вказаного автомобіля з реєстраційного обліку у відділі реєстрації та екзаменаційної роботи №1 УДАІ ГУ МВС України в Харківській області; визнано недійсним відчуження 05.06.2012 року спірного автомобіля на користь ОСОБА_9; витребувано від ОСОБА_9 в володіння і користування ОСОБА_6 вказаний автомобіль. Рішення набрало законної сили, у встановленому законом порядку, в зазначеній вище частині, не скасовано і не змінено.

25.06.2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу автомобіля AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1, на підставі якого 31.07.2012 року ОСОБА_8 зареєстрував у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі ВДАІ УМВС України в Херсонській області на своє ім'я, отримав свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 і державні номерні знаки НОМЕР_5.

Укладаючи вказаний договір купівлі-продажу ОСОБА_8 не знав і не міг знати, що придбаває спірний автомобіль в особи, яка не мала права його відчужувати. Отже, в силу вимог ст. 388 ЦК України, ОСОБА_8 є добросовісним набувачем.

За змістом ч.5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Оскільки судом не встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав право відчужувати майно, висновок суду першої інстанції про те, що він не є добросовісним набувачем є помилковим, таким що суперечить вимогами закону та встановленим обставинам справи.

Згідно із Цивільним кодексом права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано в нього.

Статтею 388 ч.1 ЦК України передбачено, що в разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майна : 1) було загублене власником або особою, якій він передавав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передавав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК України, можливе толі, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи , яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захистові шляхом задоволення індикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 є власником спірного транспортного засобу. Вказана обставина встановлена Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили, та є чинним на час розгляду справи. Цим же рішенням суду встановлено, що автомобіль вибув з володіння власника, ОСОБА_6, не з її волі іншим шляхом. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили , в силу вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин колегія суддів вважає, що спірне майно на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України підлягає витребуванню від ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6

Доводи відповідача за первісним позовом про те, що автомобіль вибув з володіння позивачки за її волею позбавлені правового обґрунтування та суперечать встановленим обставинам справи.

Зважаючи на те, що спірний транспортний засіб придбаний добросовісним набувачем у особи, яка не мала на це право, однак в силу вимог ст. 388 ЦК України придбане майно може бути витребувано в нього, підстави для визнання права власності на спірний автомобіль за ОСОБА_8, відповідно до ст. 330 ЦК України, відсутні.

З огляду на наведене рішення суду в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про витребування майна з чужого володіння солід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 в частині витребування майна з чужого володіння задовольнити.

Вимоги ОСОБА_6 щодо зобов'язання ВДАІ УМВС України в Херсонській області зняти з обліку спірний легковий автомобіль задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені передчасно, оскільки відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (зі змінами та доповненнями ) зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду. Отже зняття з реєстрації транспортного засобу вимагає від власника вчинення певних дій пов'язаних з наданням відповідному підрозділу Державтоінспекції рішення суду, яким задоволено позовні вимоги про визнання за ним права власності на автомобіль, рішення суду, яким відмовлено ОСОБА_8 у визнанні за ним права власності на спірний транспортний засіб та витребувано у нього майно на користь власника.

Крім того, позовні вимоги щодо зобов'язання зняти з обліку автомобіль задоволенню не підлягають, оскільки заявлені до ВДАІ УМВС України в Херсонській області, який є третьою особою, а не відповідачем у справі.

Судові витрати понесені в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_6 в сумі 640.41грн. та документально підтвердженні, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_8 на її користь.

Помилковий висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 не є добросовісним набувачем, не призвів до неправильного вирішення спору в частині відмови у задоволені зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання за ним права власності на спірний автомобіль з підстав визначених ст. 330 ЦК України. А тому рішення в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, подану в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, подану в інтересах ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 26 липня 2013 року в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8, третя особа ВДАІ УМВС України в Херсонській області, про витребування майна з чужого володіння с к а с у в а т и і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Витребувати від ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 транспортний засіб - легковий автомобіль AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_6 в частині зобов'язання ВДАІ УМВС України в Херсонській області зняти з обліку легковий автомобіль AUDI 100 AVANT QUATRO, випуску 1993 року, № кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 в і д м о в и т и.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 640.41грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: