Рішення № 33751849, 16.09.2013, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1744/2013

Провадження № 2/314/527/2013

Повне рішення суду, складено 16 вересня 2013 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 10 вересня 2013 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, утраченої вигоди та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому вимагає стягнути з відповідачки на свою користь 101203 гривні 55 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 100936 гривень на відшкодування моральної шкоди, що були завдані внаслідок неотримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки.

Як зазначив позивач у свої позовній заяві, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14.09.2011 року був визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки, що був укладений 29.09.2005 року між ОСОБА_3, правонаступником якої є позивач, та відповідачкою ОСОБА_2 При цьому відповідачка, яка була орендарем спірної земельної ділянки, користувалася нею з 2006 по 2012 рр., у т.ч. й після визнання договору оренди недійсним. Позивач вказав, що договором була передбачена сплата орендної плати щорічно натуроплатою, а саме - 2 тони зерна, 100 кг соняшника, 50 кг муки, 20 кг різної крупи, 1 причеп соломи та оранка 15 соток присадибної ділянки; проте відповідачка весь цей час орендну плату не сплачувала. Застосувавши дані про середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції, позивач обрахував, що вартість несплаченої орендної плати натуроплатою за період 2006-2012 рр. становить 32119 гривень 36 копійок; у зв'язку із несплатою натуроплати позивач був позбавлений можливості отримати доходи з неї, шляхом використання зерна на викормування худоби, через що позивачем не був отриманий дохід, розмір якого, за його розрахунками, становить 69084 гривні 19 копійок. Крім того, позивач зазначив, що внаслідок порушення його прав з боку відповідачки він зазнав моральної шкоди, оскільки дуже нервував, через що загострилися його хвороби, він неодноразово був змушений звертатися до суду за захистом своїх прав та витримувати судову тяганину; на відшкодування моральної шкоди відповідач просить стягнути грошову суму у розмірі 100936 гривень.

Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_4 підтримала заявлений позов, зазначивши, що відповідачка протягом тривалого часу незаконно використовувала земельну ділянку відповідача, але орендної плати не сплачувала, земельну ділянку не повернула; позивач мав намір отримати орендну плату у вигляді натуроплати, але відповідачка цього не зробила; просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачки адвокат ОСОБА_5 позов не визнав, зазначивши, що за період 2006-2008 рр. орендна плата вже стягнута на користь позивачки згідно рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.09.2009 року; після цього позивачу неодноразово щорічно пропонувалося отримати орендну плату, проте він від цього ухилився; починаючи з вересня 2011 року відповідачка земельною ділянкою позивача не користується, оскільки договір оренди був визнаний недійсним, з приводу повернення земельної ділянки позивач до неї не звертався. Представник відповідачки вказав, що в разі задоволення вимог позивачки він просить стягнути орендну плату у грошовій формі, як це передбачено договором.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, 29.09.2005 року між ОСОБА_3, правонаступником якої є позивач, та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с.10-14), згідно якого останній була передана в оренду земельна ділянка площею 3,0269 га.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.09.2009 року (а.с.40-41) вже були вирішені вимоги позивача про стягнення з відповідачки орендної плати за цим договором за період часу 2006-2008 рр. включно; у зв'язку з цим суд розглядає лише вимоги, що стосуються періоду часу з 2009 рік по 2012 рік включно.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14.09.2011 року зазначений договір оренди земельної ділянки був визнаний недійсним (а.с.16-17).

Згідно п.9 договору, орендар орендна плата вносилася орендарем у грошовій формі - 2% від вартості пая, або натуральній у вигляді 2 тон зерна, 100 кг соняшника, 50 кг муки, 20 кг різної крупи, 1 причеп соломи та оранка 15 соток присадибної ділянки.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Представник відповідача не заперечував, що відповідачка починаючи з 2006 року і до моменту визнання договору недійсним користувалася земельною ділянкою, а позивач за цей період часу орендної плати не отримав. Таким чином, наявні підстави для стягнення цієї орендної плати у судовому порядку.

Разом з цим, п.9 договору встановлював форму орендної плати або у грошовій формі, або у формі натуроплати, тобто договір встановив відповідачці т.зв. альтернативне зобов'язання згідно ст.539 ЦК України, тобто таке зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Згідно положень зазначеної статті, боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Таким чином, у даному випадку право на вибір форми орендної плати - грошова чи натуроплата - належить відповідачці, а не позивачу.

Представник відповідачки зазначив у судовому засіданні, що за її вибором, у разі визнання судом обґрунтованості вимог позивача, орендна плата буде сплачуватися у грошовій формі - 2 % від вартості пая; її розмір, обрахований у довідці, поданій відповідачкою у судове засідання, становить: за 2009 рік - 765 гривень; за 2010 рік - 765 гривень; за 2011 рік - 816 гривень. Суд приймає до уваги саме цей розрахунок, оскільки позивач та його представник свій розрахунок плати згідно п.9 договору не надали, і конкретних заперечень проти розрахунку відповідачки не висловили. Виплата ж грошової вартості натуроплати, як того фактично вимагає позивач, не передбачена ані договором оренди земельної ділянки, ані будь-якими законодавчими актами.

Таким чином, розмір орендної плати, що має бути стягнутий за період з 01.01.2009 року по 14.09.2011 року, становить 2104 гривні 55 копійок (765 гривень + 765 гривень + (816 гривень / 365 днів х 257 дні)).

Що ж стосується стягнення орендної плати за період часу після 14.09.2011 року, то суд не знаходить для цього підстав, оскільки договір оренди земельної ділянки вже був визнаний недійсним на підставі судового рішення, а доказів того, що відповідачка продовжувала фактичне користування земельною ділянкою після цієї дати суду не надано, представник відповідачки цю обставину заперечує; та обставина, що земельна ділянка не була повернута позивачу згідно акту прийому-передачі, сама по собі не свідчить, що вона використовувалася відповідачкою. Посилання позивача на положення ст.216 ЦК України щодо здійснення двосторонньої реституції у зв'язку із вчиненням недійсного правочину суд вважає некоректним, оскільки повернення сторін у той майновий стан, в якому вони перебували на момент вчинення правочину, у даному випадку передбачає можливість повернення земельної ділянки позивачу, а не стягнення орендної плати за її користування.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення утраченої вигоди, то вона розрахована позивачем виходячи з вартості натуроплати, підстав для стягнення якої суд не знайшов, крім того, цей розрахунок не підтверджений належними доказами; у зв'язку з цим підстав для стягнення такої вигоди не вбачається.

Не вбачає суд підстав і для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не подано доказів того, що погіршення стану його здоров'я пов'язано з діями відповідачки, а посилання на семирічну "судову тяганину" є некоректним, оскільки з цим позовом позивач звернувся до суду лише у квітні 2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, утраченої вигоди та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2104 (дві тисячі сто чотири) гривні 55 копійок несплаченої орендної плати за договором оренди землі.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

10.09.2013 року

16.09.2013