Справа № 158/933/13-ц
Провадження № 2/0158/319/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2013 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Костюкевича О.К.
при секретарі - Хмілевській І.О.
з участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника органу опіки та піклування - Котельчука Б.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 07.09.2003 року по 22.06.2007 року. Від даного шлюбу у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розлучення дитина залишилась проживати з матір'ю та її сім'єю, і з цього часу відповідач перешкоджає йому щодо прийняття участі у вихованні, спілкуванні та відвідуванні сина. Враховуючи те, що добровільним шляхом не вдається вирішити дане питання, і відповідач категорично заперечує щодо моєї участі у вихованні сина, просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод у його спілкуванні із сином та визначити такі способи його участі у спілкуванні та вихованні дитини: один із вихідних днів (суботу чи неділю) за домовленістю між сторонами) перебувати із сином без присутності матері з правом ночівлі сина за місцем його проживання; безперешкодно відвідувати сина у навчальному закладі; необмежено спілкуватися з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування; забирати сина на відпочинок у період літніх канікул терміном на один місяць.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених в позовній заяві, просив суд їх задовольнити в повному об'ємі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнала, посилаючись на те, що у дитини є нова сім'я і новий батько, якого дитина знає як єдиного батька, а позивач після розлучення не цікавився сином, і відповідно його поява негативно вплине на психологічний стан дитини, тому просила відмовити у задоволенні заявленого позову.
Представник третьої особи служби у справах дітей Ківерцівської РДА Котельчук Б.Я. в судовому засіданні суду пояснив, що на засіданні комісії розглядалось питання щодо участі ОСОБА_1 у вихованні сина, і було прийнято рішення про недоцільність такої участі, оскільки перешкоджатиме нормальному розвитку дитини, тому з приводу заявленого позову підтримує висновок органу опіки та піклування і позицію відповідача.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2003 року, а рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.06.2007 року шлюб між ними було розірвано (а.с. 5, 8). Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).
Як вбачається з довідки НВК «Ківерцівська ЗОШ І ступеня - Ківерцівська районна гімназія», біологічний батько ОСОБА_4 - ОСОБА_1 не відвідує сина за місцем навчання та не цікавиться його шкільним життям (а.с. 31).
Згідно висновку органу опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області №31/2.18 від 11.05.2013 року (а.с. 44), спілкування батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 є недоцільним, оскільки дитина проживає у повноцінній сім'ї, має вітчима, якого називає батьком, тому спілкування з біологічним батьком у його віці перешкоджатиме нормальному розвитку дитини.
Разом з тим, згідно довідки-розрахунку № 1065/03-23 від 16.09.2013 року, виданої ВДВС Ківерцівського РУЮ, ОСОБА_1 регулярно сплачував аліменти на утримання сина, у визначеному судом розмірі, за період з липня 2012 року по квітень 2013 року, і лише за період перебування даної справи в суді з травня по серпень 2013 року платежі не було проведено, і заборгованість по аліментах складає 2 230 грн. (а.с. 66-67).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно положень ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Суд не може погодитися з висновком органу опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області щодо недоцільності участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, оскільки такий висновок прямо суперечить вищезазначеним нормам Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», а також Конвенції про права дитини, вимоги яких спрямовані на захист інтересів дитини та забезпечення рівності батьків у здійснені своїх прав і обов'язків.
В судовому засіданні не встановлено обставин, які забороняли б участь відповідача ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також в судовому засіданні не доведено, що така участь перешкоджатиме нормальному розвитку дитини чи порушить її права та інтереси.
Крім того, як вбачається з рішення Ківерцівської міської ради від 04.10.2007 року № 455 (а.с. 10) позивач звертався до органу опіки і піклування з заявою про визначення порядку побачення з сином, що підтверджує факт прояву інтересу до виховання дитини та створення відповідачем перешкод у спілкуванні з дитиною.
Тому суд приходить до висновку, що дії відповідача спрямовані на створення перешкод у спілкуванні позивача із сином, а тому позовна вимога щодо усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною підлягає до задоволення. Разом з тим, враховуючи вік дитини, зайнятість обох батьків, а також тривале не спілкування позивача з дитиною, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо спілкування з дитиною та вирішує встановити відповідні дні та час для спілкування дитини з батьком з відвідуванням дитиною його місця проживання із дозволом спільного відпочинку у літній період один раз на рік в термін не менше 10 днів в період за домовленістю двох батьків, в іншій частині позову слід відмовити у зв'язку із необґрунтованістю, що буде відповідати дійсному спілкуванню та участі у вихованні батька дитини.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 141, 153, 157-159 Сімейного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити графік побачень батька ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залежно від стану здоров'я дитини, з можливістю забирати сина два рази на тиждень без ночівлі за місцем проживання батька, а саме: у будній день з навчального закладу та у вихідний день (суботу чи неділю) за вибором та домовленістю обох батьків. Дозволити спільний відпочинок у літній період ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_4 один раз на рік терміном не менше десяти днів в період за домовленістю двох батьків.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич
Судове рішення № 33751470, Ківерцівський районний суд Волинської області було прийнято 23.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 158/933/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: