Ухвала суду № 33750842, 24.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/839/13-ц Провадження № 22-ц/795/2119/2013 Головуючий у I інстанції -Іванець С.В. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого -судді - Мамонової О.Є.,

суддів: Губар В.С., Харечко Л.К.,

при секретарі Халимон Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2013 року про повернення ОСОБА_1 його позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю „Авто експерт" про захист прав споживача, визнання недійсним договору, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2013 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ „Авто експерт" про захист прав споживача, визнання недійсним договору, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, для звернення до суду за місцезнаходженням відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття та відкриття провадження по справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що у своєму позові в нормативно-правовому обгрунтуванні він посилався на положення ст. 110 ЦПК України, але суд при постановленні оскаржуваної ухвали послався на приписи ч. 2 ст. 109 ЦПК України та позбавив можливості своєчасного розгляду справи про захист його прав як споживача.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 за непідсудністю, суддя виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст.109 ЦПК України позови до юридичної особи пред'являються в суд за місцем її знаходження.

Проте, зазначений висновок суду є хибним, суперечить нормам процесуального права та не ґрунтується на матеріалах справи, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклав з ТОВ „АВТО ЕКСПЕРТ" договір № 000341 від 29 травня 2013 року про надання фінансової послуги, предметом якого згідно п. 1.1 є: надання Замовнику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (транспортного засобу, обладнання або механізмів) зазначеного в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору, за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників Програми „Автофінанс" організовану Фінансовою установою (а.с. 2-3). Як вбачається з Додатку № 1 до Договору № 000341 товаром є - транспортний засіб, автомобіль, марки - Volkswagen Polo Sedan, вартість - 150.000.00 грн. (а.с. 4)

Відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли справа не підсудна даному суду.

За загальним правилом підсудності, визначеним ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Частиною 5 ст. 110 ЦПК України передбачена можливість пред'явлення позову про захист прав споживачів за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору, тобто за вибором позивача.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

В роз'ясненнях, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» №5 від 12 квітня 1996 року із подальшими змінами передбачено, що до відносин, які регулюються ЗУ „Про захист прав споживачів", належать, зокрема, ті що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що діяльність відповідача стосовно виконання договору є нечесною підприємницькою практикою, а тому вказаний вище Договір суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містить ознаки недійсності передбаченої цим Законом.

Договір, стосовно виконання якого виник спір є угодою про надання фінансово-кредитних послуг для придбання товару, у зв'язку з чим на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно копії паспорту позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що є територією Куликівського районного суду (а.с. 9).

Враховуючи викладені обставини та положення ч. 5 ст. 110 ЦПК України позивач правомірно звернувся з даним позовом до Куликівського районного суду Чернігівської області за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Відтак, оскаржувана ухвала відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 110, 303, 307, 312 ч. 1 п. 3, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: