Ухвала суду № 33748985, 19.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 1570/5131/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр підготовки моряків «Авант» до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії та бездіяльності, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012р. ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС про: визнання протиправним та скасування наказу відповідача №248 від 23.07.2012р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»; визнання протиправними дій ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» з питання взаємовідносин з ПП «Ново-Ком» за період травень 2011 року, зі складання акту перевірки від 31.07.2012р. №1318/22-0302/32334224 та визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо здійснення розгляду заперечень ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» від 07.08.2012р. на акт перевірки від 31.07.2012р.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2012р. №0001402200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем п.п. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з контрагентом ПП «Ново-Ком». На думку позивача, у податкового органу не було, передбачених статтею 78 ПК України, підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а тому наказ про її призначення і дії ДПІ щодо її здійснення є незаконними. Заперечення на акт перевірки від 31.07.2012р. ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС проігноровано та не здійснено висновків за наслідками їх розгляду.

ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що документальна перевірка ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» проведена на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79 ПК України, а присутність платника податків під час проведення такої перевірки не обов'язкова. Фінансово-господарська діяльність контрагента позивача ПП «Ново-Ком» здійснюється поза межами правового поля; до проведення перевірки позивачем не надано товаросупроводжувальних документів, що підтверджують факт перевезення товару та за якими би відбувався рух товару від продавця до покупця, передбачених умовами договору №18 від 23.05.2010р. Вимоги позову відповідач вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС №248 від 23.07.2012р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки». Визнано протиправними дії ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» з питань взаємовідносин з ПП «Ново-Ком» за період травень 2011 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.08.2012р. №0001402200. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС від 23.07.2012р. №248, відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.2 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» (код за ЄДРПОУ 32334224) з питань правових відносин з ПП «Ново-Ком» (код за ЄДРПОУ 36917481) за період травень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1318/22-0302/32334224 від 31.07.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем вимог п.п. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень 2011 року в розмірі 13333,34 грн. Зазначено, що перевіркою ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП «Ново-Ком».

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 23.05.2010р. позивачем укладено договір купівлі-продажу №18 з ПП «Ново-Ком», за умовами якого ПП «Ново-Ком», як постачальник прийняло зобов'язання передати у власність покупця - ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» одинадцять кондиціонерів на загальну суму 80000,05 грн. На виконання умов зазначеного договору ПП «Ново-Ком» поставлено товари та виписану податкову накладну від 31.05.2011р., суму ПДВ згідно якої позивачем включено до податкового кредиту за травень 2011 року, а також відображено у реєстрі отриманих податкових накладних. Однак, ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» не надано до перевірки товаросупроводжувальних документів, що підтверджують факт перевезення товару, за якими відбувався би рух товару від продавця до покупця. Також зазначено, що фахівцями Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Ново-Ком», результати якої оформлено актом від 10.02.2012р. №315/231-36917481. Згідно вказаного акту неможливо встановити наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, ПП «Ново-Ком» не знаходиться за юридичною адресою. На підставі викладеного, податковий орган прийшов до висновку, що операції ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» з ПП «Ново-Ком» за період з 01.05.2011р. по 30.05.2011р. на суму ПДВ 13333,34 грн. не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок ПП «Ново-Ком» в травні 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки 13.08.2012р. ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0001402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 13334 грн. (у т.ч. за основним платежем - 13333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що висновки акту перевірки про нікчемність правочину між позивачем та ПП «Ново-Ком» є припущеннями перевіряючих, які не засновані на будь-яких належних доказах. Позивач та його контрагент належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської і податкової звітності. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договором, як це передбачено ст.206 ЦК України, з ПП «Ново-Ком». Наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій. Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарського договору з ПП «Ново-Ком» відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

В акті перевірки ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС посилається на матеріали перевірки ПП «Ново-Ком», які надійшли від Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС, однак жодних доказів щодо обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину акт перевірки ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС не містить.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору та його виконання контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку та мав право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано. Більше того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

В Акті перевірки робиться висновок про те, що позивачем на перевірку не надано документів, які б підтвердили факт перевезення товару від продавця до покупця, а саме: товарно-транспортних накладних. Як правильно зазначив Одеський окружний адміністративний суд, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ПП «Ново-Ком» суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача об'єктів оподаткування по господарським операціям з ПП «Ново-Ком» у розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

Що ж до підстав та порядку проведення перевірки колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з оскаржуваного Наказу №248, в якості підстав для проведення перевірки позивача податковим органом зазначено п.79.1 ст.79 ПК України.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77, 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, в наказі про проведення перевірки ТОВ «Центр підготовки моряків «Авант» не зазначено ані юридичної підстави для призначення перевірки, ані жодної фактичної підстави її здійснення, попри те, що ст.81 ПК України встановлено обов'язок ДПІ вказати підстави для проведення перевірки в наказі та повідомити про проведення перевірки. Невиконання цих обов'язків позбавляє орган ДПС права провести перевірку.

Посилання ж ДПІ у м. Іллічівську на ст.79 ПК України, яка передбачає особливості проведення документальної невиїзної перевірки, є безпідставним, оскільки відповідачем не зазначено яку саме підставу, визначену статтею79 ПК України він мав на увазі при прийнятті наказу №248. Слід зазначити, що на запит ДПІ у м. Іллічівську товариством була надана обґрунтована відповідь та в строки, визначені законом, що також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно абз.2 п.78.4 ст.78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що наказ №248 та повідомлення про проведення перевірки №18 від 24.07.2012р. були отримані уповноваженою особою позивача 26.07.2012р., при цьому, проведення перевірки було призначено на 25.07.2012р. Таким чином, платник податків, на час проведення перевірки не був обізнаний про дату та місце її здійснення.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.