Постанова № 33748234, 27.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 р. Справа № 804/10367/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Ясногор І.В. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Механомонтаж" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішеня № 0000892250 та № 0000902250 від 27.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області безпідставно дійшла висновку по не спрямованість правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник», на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що ТОВ «Віконні системи» виконало для позивача підрядні роботи, що підтверджується копіями актів виконаних робіт; ТОВ «Ривс» та ТОВ «Супутник» поставили позивачу товар, що підтверджується видатковими накладними

Позивач також зазначив, що визнання відповідачем нікчемними правочинів контрагентів ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» жодним чином не свідчить про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник», оскільки досліджуватися повинні безпосередньо взаємовідносини позивача з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник». Одночасно позивач наголосив на тому, що порушення податкової дисципліни вчинене ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не є підставою для позбавлення позивача податкового кредиту та витрат за господарськими операціями з вказаними вище юридичними особами.

Ухвалою суду від 02.08.2013 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судових засіданнях заперечував проти задоволення позовним вимог та зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки правочини укладені позивачем з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» є такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, з наступних причин:

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не знаходяться за податковою адресою, фактичне місцезнаходження вказаних юридичних осіб не встановлено;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не надано контролюючому органу первинні та бухгалтерські документи;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не мають офісних, виробничих або складських приміщень, обладнання, транспортних засобів та робочого персоналу;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» здійснювали поставки товару по ланцюгу з іншими підприємствами, які не спричиняють реального настання правових наслідків;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не підтвердили податковий кредит та валові витрати;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» здійснювали господарську діяльність пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 11.03.2013 року по 12.03.2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ривс» за вересень 2011 року, ТОВ «Віконні системи» за період жовтень-листопад 2011 року та січень 2012 року, та ТОВ «Супутник» за листопад 2012 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 13.03.2013 року № 882/22-6/31596006.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту та витрат по господарським операціям позивача з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник».

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочини укладені позивачем з контрагентами ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не спрямовані на настання правових наслідків, з наступних причин:

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не знаходяться за податковою адресою, фактичне місцезнаходження вказаних юридичних осіб не встановлено;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не надано контролюючому органу первинні та бухгалтерські документи;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не мають офісних, виробничих або складських приміщень, обладнання, транспортних засобів та робочого персоналу;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» здійснювали поставки товару по ланцюгу з іншими підприємствами, які не спричиняють реального настання правових наслідків;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» не підтвердили податковий кредит та валові витрати;

- ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Супутник» здійснювали господарську діяльність пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення форми «р» від 27.03.2013 року № 0000892250 на суму грошового зобов'язання з ПДВ 37 429,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18 715,00 грн. та від 27.03.2013 року № 0000902250 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 24 933,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 12 466,50 грн., загалом на суму 93 523,50 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті від 13.03.2013 року № 882/22-6/31596006 щодо не спрямованості договорів, які укладені позивачем з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи» та ТОВ "Супутник" на настання правових наслідків, з наступних причин.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника на формування витрат та податкового кредиту повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку вимог щодо документального підтвердження понесених витрат.

5. встановлення факту понесення позивачем вказаних витрат.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи», ТОВ "Супутник" є нікчемними через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи», ТОВ "Супутник" правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи», ТОВ "Супутник" своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи», ТОВ "Супутник" .

Окрім того, суд зазначає що порушення ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи», ТОВ "Супутник" податкової дисципліни та не знаходження останніх за податковими адресами не є підставами для позбавлення позивача податкового кредиту та витрат, які сформовано по господарським операціям з ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи», ТОВ "Супутник" .

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Ривс», ТОВ «Віконні системи», ТОВ "Супутник" .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Віконні системи», то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Віконні системи» укладено договори підряду № 23 від 10.10.2011 року та № 2 від 26.01.2012 року, у відповідності до умов яких ТОВ «Віконні системи» зобов'язувалось виконати для позивача підрядні роботи: виконання монтажу, ремонту, демонтажу та перенесення рекламних металоконструкцій, а позивач зобов'язувався оплатити виконані роботи.

Факт виконання ТОВ «Віконні системи» підрядних робіт для позивача підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач розрахувався з ТОВ «Віконні системи» за виконані роботи, що відображено у Акті від 13.03.2013 року № 882/22-6/31596006.

Судом також встановлено, що ТОВ «Віконні системи» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи та які складено у відповідності до статті 201 ПК України.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Віконні системи» є зареєстрованою юридичною особою.

Таким чином, на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Віконні системи» було зареєстрованою юридичною особою.

З сайту Міністерства доходів і зборів України (www.minrd.gov.ua ) судом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Віконні системи» видано 26.01.2006 року.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Віконні системи» було зареєстровано платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Віконні системи» має ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Термін дії ліцензії з 12.10.2011 року по 12.10.2016 року.

Судом також встановлено, що ТОВ «Віконні системи» має трудові ресурси, що вбачєаться з копії штатного розкладу ТОВ «Віконні системи» за 2011 рік, а також машини та механізми необхідні для виконання робіт, що підтверджується копією Договору оренди крану на базі вантажного автомобіля від 22.10.2011 року, який укладено між ПП "Восход" та ТОВ «Віконні системи».

Таким чином, судом встановлено можливість ТОВ «Віконні системи» виконати для позивача підрядні роботи.

У зв'язку з викладеним судом встановлено рух активів між позивачем та ТОВ «Віконні системи».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «РИВС», то суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «РИВС» укладено Договори поставки товару № 9 від 19.09.2011 року та № 255 від 21.03.2012 року, у відповідності до умов яких ТОВ «Ривс» зобов'язувалось поставити позивачу товару, а позивач зобов'язувався його оплатити.

Факт передання товару від ТОВ «Ривс» до позивача підтверджується копіями видаткових накладних, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що видаткові накладні відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач розрахувався з ТОВ «РИВС» за придбаний товар за договорами поставки, що відображено у Акті від 13.03.2013 року № 882/22-6/31596006.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «РИВС» припинено як юридична особа 08.01.2013 року.

Таким чином, на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «РИВС» було зареєстрованою юридичною особою.

З сайту Міністерства доходів і зборів України (www.minrd.gov.ua ) судом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ривс» анульовано 25.12.2012 року.

На момент виписки ТОВ «Ривс» податкових накладних позивачу, останнє було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові наклдані.

Факт перевезення товару від ТОВ «Ривс» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи.

Найменування та кількість товару, яка вказана у видаткових накладних співпадає із найменування та кількістю товару, яка вказана у товарно-транспортних накладних.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

На підставі викладено суд вважає, що позивач підтвердив факт руху товарів від ТОВ «РИВС» до позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Супутник», то суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Супутник» укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлення.

Факт укладення договору підтверджується рахунком - фактурою № 2210 від 22.10.2012 року та видатковою накладною № 229 від 22.10.2012 року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що видаткові накладні відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ "Супутник» виписало позивачу податкову накладну № 229 від 23.10.2012 року, яка оформлена у відповідності до статті 201 ПК України.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Супутник» заходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Супутник» було зареєстрованою юридичною особою.

З сайту Міністерства доходів і зборів України (www.minrd.gov.ua ) судом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Супутник» анульовано 11.06.2013 року.

На момент виписки ТОВ «Супутник» податкових накладних позивачу, останнє було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові наклдані.

Факт перевезення товару від ТОВ «Супутник» до позивача підтверджується копією товарно-транспортної накладної та шляхового листа, які знаходяться у матеріалах справи.

Одночасно суд зазначає, що у матеріалах справи знаходиться також Акт № 7 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2013 року, який підписано між ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та позивачем, та з якого вбачається, що позивач використав під час виконання підрядних робіт для замовника товар отриманий від ТОВ «Супутник» згідно видаткової накладної № 229 від 22.10.2012 року.

Таким чином, судом встановлено рух активів від ТОВ «Супутник» до позивача.

Враховуючи викладеного, суд вважає податкові повідомлення - рішення 0000892250 та № 0000902250 від 27.03.2013 року протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000892250 від 27.03.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000902250 від 27.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Механомонтаж» судовий збір у розмірі 935,45грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 27.09.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін