Ухвала суду № 33747567, 20.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/389/13-ц Провадження № 22-ц/772/2090/2013Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д.І.Категорія: 23Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Сокирянський» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12.06.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Сокирянський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, відділ Держземагенства у Теплицькому районі про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12.01.2011 року між нею і СВК «Сокирянський» було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,5441 га, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №971022 та розташована на території Сокирянської сільської ради Теплицького району і який 04.05.2011 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі. При отриманні примірника договору у вересні 2012 року вона виявила, що відсутні документи, які є невід'ємною частиною договору, а саме: план або схема земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та відсутній акт прийому-передачі земельної ділянки. Крім того, вказаний договір оренди землі укладений з порушенням норм цивільного і земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», оскільки в ньому відсутні істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок; не передбачено умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; відсутня інформація про об'єкт оренди, а саме не зазначено кадастрового номера та місця розташування земельної ділянки, що унеможливлює її ідентифікацію, тобто відсутня необхідна інформація про об'єкт оренди та інші істотні умови договору оренди землі, що відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України свідчить про недійсність правочину, а тому позивач просила визнати недійсним договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, укладений між нею і СВК «Сокирянський» та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 12.06.2013 року позов задоволено та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 12 січня 2011 року, між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянський», зареєстрований 04.05.2011 року у відділ Держкомзему у Теплицькому районі за №052370004000857.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, СВК «Сокирянський» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

При цьому вказується, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, не доведено обставин, які суд вважав встановленими та має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання представник СВК «Сокирянський» не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно ч.2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Представник відділу Держземагенства у Теплицькому районі в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому надав заяву про розгляд справи у відсутність представника відділу.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що в укладеному між сторонами договорі відсутні істотні умови договору оренди землі, що є підставою для визнання його недійсним.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.01.2011 року між СВК «Сокирянський» і ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,5441 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №971022 та розташована на території Сокирянської сільської ради Теплицького району і даний договір 04.05.2011 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі.

Правовідносини, що виникли між сторонами, пов'язані з орендою землі і регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон), Цивільним Кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Вимогами ст. 3 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 14 та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі та набуває чинності після його державної реєстрації.

Звернувшись в суд з позовом, позивачем, з посиланням на вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України, заявлено вимогу про визнання недійсним укладеного між нею та відповідачем договору оренди землі із-за відсутності в договорі істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також, усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вимогами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено істотні умови договору оренди землі, якими є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, а також, наведено невід'ємні частини договору оренди землі, а саме: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи видно, що в оскаржуваному договорі оренди землі відсутні ряд істотних умов договору, а саме не зазначено існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок (в тексті договору не зазначено відповідну позначку, що унеможливлює визначення встановлення чи не встановлення таких обмежень), а також умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Викладені в апеляційній скарзі твердження про наявність документів, які ідентифікують земельну ділянку, висновок суду не спростовують, оскільки для визнання договору оренди землі недійсним, достатньо відсутності однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Сокирянський» - відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.К. Медвецький

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: