Рішення № 33747423, 24.09.2013, Жданівський міський суд Донецької області

ЄУН 231/1939/13-ц

Провадження № 2/231/314/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок трудового каліцтва,

встановив:

30.08.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання у сумі 15.000 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини:

так, він пропрацював у вугільній промисловості на підземних роботах близько 30 років, з них, у відповідача по справі близько 10 років, гірничим майстром, з повним робочим днем під землею.

24 липня 2001 року, під час роботи у відповідача, в якості гірничого майстра, рухаючись по лаві в районі секції № 163, при проведені виробничого процесу, падаючою породою, був травмований по голові зліва, про що було складено акт №4 за формою Н-1 від 05.02.2010 року про нещасний випадок на виробництві.

Тривалий час знаходився на лікуванні. Огляд у МСЕК пройшов 30.03.2010 року, де йому вперше встановлено 30 % втрати професійної працездатності та був визнаний інвалідом 3 групи, з наступним оглядом 01.04.2012 року.

При повторному огляді у МСЕК 27.03.2012 року йому було встановлено 30 % втрати професійної працездатності та був визнаний інвалідом 3 групи, безстроково.

На теперішній час він не може вести звичайний образ життя, було порушено його нормальні життєві зв'язки, він був позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складності у зв'язку із травмою, його постійно турбують фізичні болі, фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, яке виражається у почутті розпачу, тривоги, дратівливості, почутті страху та поганому сні. Тому йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі, на його користь одноразову грошову компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди у розмірі 15.000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав у повному обсязі, в його обґрунтування послався на ті ж підстави і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду цивільної справи, а в спрямованих до суду письмових поясненнях проти позову заперечував (а.с. 21-25), посилаючись на те, що ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» є підприємством вугільної промисловості з підземного видобутку вугілля, умови праці гірничого майстра підземного відносяться до категорії шкідливих, тобто, наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, незалежним від бажання та діяльності власника і адміністрації підприємства.

Представник відповідача вважає, що сам позивач, будучи незадоволеним умовами роботи, міг розірвати трудовий договір, не погіршувати стан здоров`я. Тому вважає, що підприємство не порушувало трудові права позивача і не завдало йому моральної шкоди.

Окрім того, на думку представника ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу», ОСОБА_1 не довів, що йому спричинена моральна шкода, у висновку МСЕК не міститься вказівки щодо наявності такої моральної шкоди.

Також ОСОБА_1 не надав докази, які б підтверджували порядок розрахунку розміру моральної шкоди.

Крім того, нещасний випадок стався з ОСОБА_1 14.07.2001 року і на той час порядок відшкодування моральної шкоди (шкоди, заподіяної здоров'ю особи) був іншим і обов'язок відшкодування такої шкоди покладав на органи фонду державного соціального страхування, а тому, на думку представника відповідача, позов є необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» з 15.11.2000 року по 31.03.2010 року, виконуючи роботу гірничого майстра з повним робочим днем під землею (а.с. 10).

24 липня 2001 року, під час виконання трудових обов'язків у відповідача по справі ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу», з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві про що складений акт № 4 за формою Н-1 від 01.04.2012 року (а.с. 12-13).

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві за № 4 від 01.04.2012 року вбачається, що причиною нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків, є перебування потерпілого при огляді в небезпечній зоні, порушення ним законодавства про охорону праці (а.с. 13).

За висновком МСЕК від 30.03.2010 року (а.с. 14) позивачу ОСОБА_1 у зв'язку з травмою встановлено 30 % втрати професійної працездатності та він був визнаний інвалідом 3 групи, з наступним оглядом 01.04.2012 року.

Висновком МСЕК від 27.03.2012 року (а.с. 15) позивачу ОСОБА_1, при повторному огляді підтверджено 30 % втрата професійної працездатності, він був визнаний інвалідом 3 групи, безстроково.

Статтею 237-1 КЗпП України, передбачено , що відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків,

або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_1 по причині виробничої травми , на думку суду, доведено дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, витягами з медичних документів (а.с. 5-10; 14-15; 35-57).

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

ч.3 ст.43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював на ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку при виконанні робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах , яке спричинило йому моральні страждання.

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 внаслідок втрати працездатності по причині нещасного випадку на виробництві заподіяно моральну шкоду, так як він відчув і відчуває фізичні, моральні страждання: частково втратив працездатність, змінився його звичайний спосіб життя, що навіть дрібна побутова робота стала для нього неможливою і більшу частину свого життя він змушений вживати ліки, тим самим спростовуються доводи відповідача.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_1 суд також керується вимогами ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати важкість вимушених змін в житті позивача, характеру додаткових зусиль для організації його життя та побуту, а також приймає до уваги і ті обставини, що сам постраждалий допустив порушення вимог інструкції з охорони праці.

З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав, приймаючи до уваги його стаж роботи на підприємствах вугільної промисловості, в підземних умовах, з них на підприємстві ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» близько 10 років роботи, на тепер не працюючого, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 7000 грн., стягнувши з ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» - 7000 (сім тисяч) гривень на його користь.

Стягнуті суми вказані без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Стосовно посилань відповідача на те, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 14.07.2001 року і на той час порядок відшкодування моральної шкоди (шкоди, заподіяної здоров'ю особи) був іншим і обов'язок відшкодування такої шкоди покладав на органи фонду державного соціального страхування, суд вважає безпідставними та спростовує їх, оскільки первинний висновок МСЕК мав місце 30 березня 2010 року. Отже право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло саме з цього моменту, а відповідно до Закону України "Про внесення змін " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності"... від 27.02.2007р. ст. ст. 1,5,9,10 Фонд звільнений від обов'язку відшкодування моральної шкоди як страхових витрат з 01.01.2006 року.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі,встановленому Законом України «Про судовий збір» за №3674-17, який набув чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1147 грн. (затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік». Отже до стягнення з відповідача підлягає 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 15, 60 , 212 - 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України , суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету 22030001, ЕДРПОУ 37980638, МФО 834016 банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач Кіровське УК (м. Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна