Постанова № 33747037, 19.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа№ 910/7613/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Салій В.В. - дов. № 1 від 08.01.2013р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. (повний текст підписано 07.06.2013р.)

у справі № 910/7613/13 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21»

до Міністерства оборони України

про стягнення 96 984, 89 грн.

В судовому засіданні 19.09.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 96 984, 89 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 227/ДКБ-310БУД84 від 05.08.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 96 984, 89 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. у справі № 910/7613/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» основний борг у розмірі 96 984, 89 грн., судовий збір у розмірі 1 939, 70 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013р. для розгляду справи № 910/7613/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладено на 19.09.2013р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

17.09.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н та дати (вх. № 09-11/14384), в якому останній просив розгляд справи призначити на іншу дату та без участі його представника не розглядати.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.09.2013р. подав відзив на апеляційну скаргу та заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 19.09.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, зважаючи на закінчення строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, неподання відповідачем належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» (позивач, генпідрядник за договором) та Міністерством оборони України (відповідач, замовник за договором) укладено договір підряду № 227/ДКБ-310БУД84 на виконання робіт по завершенню будівництва 107-квартирного житлового будинку за адресою: вул. Декабристів, 40 м. Васильків, Васильківського району, Київської області (шифр 610-ЖД-2), відповідно до п. 1.2. якого предметом договору підряду є виконання робіт по завершенню будівництва 107-квартирного житлового будинку за адресою: вул. Декабристів, 40 м. Васильків, Васильківського району, Київської області, загальна площа 8 414, 23 м2, шифр 610-ЖД-2 (далі - об'єкт), які замовник доручає виконати генпідряднику, а генпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати закінчені роботи.

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що договірна ціна робіт з будівництва об'єкта, не враховуючи витрат замовника (відведення земельної ділянки, видача архітектурно-планувального завдання і червоних ліній забудови та технічних умов, розбивання основних осей будинку, перенесення їх у натуру та закріплення на місцевості пунктами і знаками, оплата проектних робіт, експертиза проектної документації, авторського нагляду, експертних заключень органів санітарного та пожежного нагляду, екологічної експертизи, заключень органів Держнадзорохоронпраці по проектній документації, випробувань паль, утримання служби замовника та інше становить - 11 550 667, 16 грн., в тому числі ПДВ 1 925 111, 19 грн.

Вказана договірна ціна є твердою, складається генпідрядником на основі затвердженої документації згідно вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.

Згідно п. п. 4.2.1., 4.2.2. договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі типових форм: № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»; № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт». Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються генпідрядником та передаються замовнику.

Замовник має право відмовитись від прийняття робіт до оплати за умови, якщо вони не відповідають вимогам затвердженої проектної документації на будівництво об'єкта, договірної ціни та чинного законодавства (Державних будівельних норм, правил, стандартів тощо) (п. 4.2.5. договору).

Відповідно до п. 4.2.6. договору проміжні платежі за виконанні роботи здійснюються в межах не більше як 95 % від їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки за виконанні генпідрядником роботи здійснюються у двотижневий термін після виконання та прийняття всіх передбачених договором робіт, підписання і погодження акта готовності об'єкта до експлуатації та отримання сертифіката (декларації) відповідності.

Пунктом 5.1.1. договору сторони погодили, що генпідрядник повинен розпочати виконання робіт за договором у м. Васильків, вул. Декабристів, 40, Васильківського району, Київської області, (шифр 610-ЖД-2) протягом п'яти календарних днів з дня підписання договору сторонами і завершити виконання робіт, ввести об'єкт в експлуатацію та передати його замовнику відповідно до умов договору не пізніше 31 грудня 2011р.

Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) генпідрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконанні роботи (форми КБ-2в, КБ-3) з обов'язковим попереднім оформленням виконавчої документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем поверхів, тощо (п. 5.2.4 договору).

Договір, згідно п. 10.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2011р, а в частині своїх зобов'язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами.

Додатковими угодами до договору № 2/310 від 30.12.2011р. та № 3/310 від 01.06.2012р. продовжено строк дії договору до 01.06.2012р. та 30.07.2012р. відповідно та погоджено, що термін виконання робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, строки виконання яких перенесено через несприятливі погодні умови генпідрядник повинен виконати не пізніше 01.06.2012р. та 30.07.2012р. відповідно.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 96 984, 89 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. (форми КБ-2в) № 1 на суму 25 269, 60 грн., № 2 на суму 2 292, 34 грн., № 3 на суму 35 671, 21 грн., № 4 на суму 7 559, 34 грн., №5 на суму 26 192, 40 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2012р. (форми КБ-3) на суму 96 984, 89 грн. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін договору підряду № 227/ДКБ-310БУД84 від 05.08.2011р.

Крім того, відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації б/н від 21.12.2011р., який, зокрема, підписаний відповідачем та скріплений його печаткою, багатоповерховий житловий будинок по вул. Декабристів, 40 з зовнішніми інженерними мережами в м. Васильків Київської області, є готовим до експлуатації.

Позивачем також отримано Сертифікат відповідності серія КС № 16411115261, виданий 27.12.2011р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, що засвідчує відповідність багатоповерхового житлового будинку по вул. Декабристів, 40 з зовнішніми інженерними мережами в м. Васильків Київської області проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

З вищенаведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» виконало, а Міністерство оборони України прийняло роботи на загальну суму 96 984, 89 грн. без будь-яких зауважень щодо обсягів, якості чи інших умов договору.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 227/ДКБ-310БУД84 від 05.08.2011р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Однак, Міністерство оборони України свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не здійснило, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 96 984, 89 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 14.02.2013р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 36 про оплату заборгованості у розмірі 96 984, 89 грн.

У відповідь Міністерство оборони України зазначило, що, оскільки документи на оплату надані після закінчення 2012 бюджетного року, то законні підстави для реєстрації зобов'язань в Державній казначейській службі України та оплати робіт на суму 96 984, 89 грн. відсутні.

Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становила 96 984, 89 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору підряду № 227/ДКБ-310БУД84 від 05.08.2011р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 ЦК України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського суду України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.2.6. договору, зокрема, передбачено, що кінцеві розрахунки за виконанні генпідрядником роботи здійснюються у двотижневий термін після виконання та прийняття всіх передбачених договором робіт, підписання і погодження акта готовності об'єкта до експлуатації та отримання сертифіката (декларації) відповідності.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався проводити розрахунки з позивачем в межах твердої ціни договору та виділених коштів на оплату робіт, зокрема, розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3), шляхом здійснення проміжних платежів в межах не більше 95% загальної вартості робіт, кінцевий розрахунок здійснюється у двотижневий термін після виконання та прийняття всіх передбачених договором робіт, підписання і погодження акта готовності об'єкта до експлуатації та отримання сертифіката (декларації) відповідності.

Так, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмехбуд 21» виконані роботи за договором підряду № 227/ДКБ-310БУД84 від 05.08.2011р. на суму 96 984, 89 грн., які здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про їх вартість.

При цьому затримка позивачем строків здачі виконаних робіт не звільняє відповідача від обов'язку їх оплатити.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, наявність акту готовності об'єкта до експлуатації б/н від 21.12.2011р., сертифікату відповідності серія КС № 16411115261 від 27.12.2011р. та актів приймання виконаних будівельних робіт № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, підписаних сторонами 24.12.2012р., є безумовною підставою для здійснення кінцевих розрахунків згідно п. 4.2.6. договору.

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Згідно п. 4.1.1. договору фінансування робіт залежить від реального надходження коштів з Державного бюджету України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

За змістом ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Згідно ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Частиною 2 ст. 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

А тому, доводи апелянта про те, що, оскільки роботи позивачем не були виконані у строк, передбачений договором, тому Міністерство оборони України не мало можливості зареєструвати бюджетні зобов'язання на 2013р. і, відповідно забезпечити своєчасну оплату робіт, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки роботи були виконані позивачем та прийняті відповідачем в 2012р., а доказів неможливості зареєструвати свої бюджетні зобов'язання на 2013р. відповідачем не надано.

Таким чином, оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами форми № КБ-2в, підписаними уповноваженим особами та скріпленими печатками сторін, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача 96 984, 89 грн. заборгованості за виконані роботи за договором, яка підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, як на підставу скасування рішення, про винесення господарським судом міста Києва 27.05.2013р. ухвали про повернення зустрічної позовної заяви, яка надійшла до Міністерства оборони України 06.06.2013р., та не проголошення у судовому засіданні 03.06.2013р. результатів її розгляду, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем до початку розгляду справи по суті та на момент винесення рішення не заявлялось про збільшення позовних вимог, а тому місцевим господарським судом заявлені у позові вимоги розглянуті в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 03.06.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. по справі № 910/7613/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. по справі № 910/7613/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7613/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 24.09.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.