Рішення № 33746916, 19.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р.Справа № 922/3040/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків про стягнення 19 174 325,08 грн. за участю представників:

позивача - Квіцінська А.І., довіреність №01-62юр/4078 від 16.05.2013 р.

відповідача - Колісник І.А., довіреність №80/810/13 від 02.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (відповідача) про стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію в розмірі 19 015 233,68 грн. (де: 15 846 028,07 грн. тарифна складова та 3 169 205,61 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 159 091,40 грн. (де: 132 576,17 грн. тарифна складова за КРЕ та 26 515,23 грн. ПДВ 20%). Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором на постачання електричної енергії №1.01. від 03.01.2008 р., внаслідок чого у відповідача за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р. виникла заборгованість, яка до цього часу залишається не погашеною. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 68 820,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх.№№30500, 34142) позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить суд у позові відмовити, посилаючись на той факт, що власником майна КП "Харківводоканал" є територіальна громада м. Харкова, а доход підприємства перебуває в залежності від його власника та формується тільки за рахунок надання послуг з водопостачання та водовідведення споживачам м. Харкова та населених пунктів Харківської області за затвердженим тарифом. У відповідності до пунктів 4, 12 статті 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідач не уповноважений самостійно встановлювати тарифи. Відповідно до Закону України "Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" функції державного регулювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у тому числі встановлення тарифів, виконує НКРЕ України. Тариф на електроенергію систематично зростає, а тариф на водопостачання, який згідно "Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення", затвердженого постановою НКРЕ України від 17.02.2011 р. № 243, включає в себе в тому числі витрати на електроенергію, по теперішній час компенсує фактичні витрати лише на 46,8%. У зв'язку з наведеним, прийнято Закон України "Про державний бюджет України на 2013 рік", яким передбачено, що зазначена заборгованість як така, що виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади, підлягає оплаті шляхом проведення заліків за рахунок коштів з державного бюджету України через виділення субвенції. Таким чином, на державному рівні було прийнято рішення про те, що існуюча заборгованість по даній справі має бути погашеною шляхом проведення заліків за рахунок коштів державного бюджету України через виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, оскільки дана заборгованість виникла не з вини відповідача. Іншої форми розрахунків за електроенергію, спожитої житлово-комунальними підприємствами, як шляхом погашення різниці в тарифах, державою не визначено. В зв'язку з наведеним, буквальне прочитання тексту Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" та п. 14 Постанови Кабінету міністрів України №167, якими передбачено проведення розрахунків саме шляхом проведення заліків з використанням спеціальних рахунків Казначейства, свідчать про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заявлених сум на поточний рахунок вказаний у позовній заяві.

Окрім того, представник відповідача у судовому засіданні та у наданому до суду клопотанні (вх.№30497) просить суд у разі задоволення позовних вимог, надати відповідачеві відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2013 р.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення заперечує.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03.01.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №1.01. (далі - договір), із змінами, внесеними додатковою угодою до даного договору, яка є його невід'ємною частиною.

Предметом даного договору є продаж постачальником споживачеві електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та Додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

В п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно з п. 5 Додатку № 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію".

Згідно з п. 6 Додатку № 2 до договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).

Даний договір пролонгований на 2013 р. (п.9.11. договору).

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість, який нараховується відповідно до Розділу 5 Податкового кодексу України.

Нарахування товарної продукції проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом Кабінету Міністрів України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обов'язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії та нарахував відповідачеві за травень 2013 р. заборгованість за товарну продукцію електричної енергії (тарифна складова) без податку на додану вартість в розмірі 15 846 028,07 грн. та заборгованість з податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20%, яка становить 3 169 205,61 грн. за цей період.

У відповідності до умов договору на адресу відповідача позивачем було направлено відповідний рахунок на оплату електричної енергії за травень 2013 р. (т.1 а.с.91), який відповідачем не оплачено.

Таким чином у відповідача станом на 01.06.2013 р. утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р. в розмірі 19 015 233,68 грн. (де: 15 846 028,07 грн. тарифна складова та 3 169 205,61 грн. ПДВ 20%), яка до цього часу залишається непогашеною.

Окрім того, відповідно до п.2.3.4. договору споживач зобов'язався у разі використання споживачем зарезервованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, позивачем здійснюється перерахунок його вартості відповідно до тарифів , які діяли в період використання зарезервованого обсягу електричної енергії (п.6.9. Правил користування електричною енергією).

Згідно з Правилами користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п.6.33. Правил користування електричною енергією величина плати за перетікання реактивної енергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за №93/6381 (далі - Методика) та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Таким чином у відповідача станом на 01.06.2013 р. утворилась заборгованість перед позивачем з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 159 091,40 грн. (де: 132 576,17 грн. тарифна складова за КРЕ та 26 515,23 грн. ПДВ 20%), яка також до цього часу залишається непогашеною.

З огляду на викладене судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед АК "Харківобленерго" за договором про постачання електричної енергії №1.01. від 03.01.2008 р. за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р. в розмірі 19 015 233,68 грн. (де: 15 846 028,07 грн. тарифна складова та 3 169 205,61 грн. ПДВ 20%) та заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 159 091,40 грн. (де: 132 576,17 грн. тарифна складова за КРЕ та 26 515,23 грн. ПДВ 20%), що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини і те, що відповідач спростував факт існування боргу та не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за електричну енергію в розмірі 19 015 233,68 грн. та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 159 091,40 грн. у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, розглянувши клопотання представника відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду по даній справі справі до 31.12.2013 р., суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування заявленого клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на те, що виконання рішення у даній справі може негативно вплинути роботу КП "Харківводоканал", оскільки відповідач не має можливості виконати в повному обсязі свої зобов'язання перед кредиторами. Зазначена ситуація виникла не з вини відповідача, а у зв'язку з об'єктивними обставинами, головною з яких є визнана на державному рівні, але не компенсована державою на даний час різниця в тарифах, яка виникла внаслідок невідповідності тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися для населення, їх фактичній вартості. Діючі тарифи для населення на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, які надає КП "Харківводоканал", відшкодовують лише на 49,6% та 46,9% мінімально необхідних витрат відповідно. Станом на 01.07.2013 р. сума невідшкодованої підприємству різниці в тарифах склала понад 210 млн.грн., що набагато перевищує суму пред'явлену позивачем до стягнення у даній справі (копія довідки по різниці в тарифах, т.1, а.с.141). З урахуванням того, що основним споживачем послуг КП "Харківводоканал" є населення та бюджетні установи, які складають у загальній структурі споживання більш ніж 86% (копія довідки питомої ваги у споживанні послуг, т.1 а.с.127), КП "Харківводоканал" вимушено визначати пріоритетність виплат та витрат, ставлячи на перше місце забезпечення безперервного технологічного процесу подачі води в м. Харків, своєчасне та в повному обсязі водовідведення з метою недопущення надзвичайних наслідків екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру. На фоні вказаної проблеми причиною складного фінансового становища підприємства стало й постійне зростання тарифів на енергоносії, цін на хімічні реагенти, матеріали, послуги та поливно-мастильні матеріали. Саме в зв'язку з цим та враховуючи складне фінансове становище підприємств житлово-комунального господарства, в т.ч. КП „Харківводоканал" (копії звіту про фінансові результати, фінансових показників, копія довідки дебіторської заборгованості, т.1 а.с.126), а також особливий статус водо-каналізаційних підприємств, як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного призначення, державою у ст. 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" передбачено виділення субвенції на погашення існуючої заборгованості підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками, як такої, що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг тарифам, що затверджувалися органами державної влади шляхом проведення заліків за рахунок коштів державного бюджету України.

На виконання норм вказаного закону Кабінетом Міністрів України 20.03.2013року прийнято постанову №167, якою визначено порядок та механізм погашення заборгованості житлово-комунальних підприємств за спожиту електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво. У додатку №1 до Порядку та умов на погашення вказаної заборгованості бюджетом передбачено більше 200 млн.грн., що значно перевищує заборгованість КП "Харківводоканал" перед АК "Харківобленерго" (т.1 а.с.128-129). Таким чином, на державному рівні прийнято рішення про те, що існуюча заборгованість підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками має бути погашено шляхом проведення заліків за рахунок коштів державного бюджету України через виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Отже, виплата необхідних сум, про стягнення яких було заявлено позивачем по даній справі, прямо передбачено чинним законодавством України з державного бюджету і не залежить від інших умов, крім тих, які визначені законом. Станом на 01.08.2013 р. вказані кошти не отримано. Зазначені обставини та надані докази свідчать про неможливість негайно та одноразово сплатити всю суми заборгованості без отримання субвенції з державного бюджету. Відповідач наполягає на тому, що КП "Харківводоканал" зможе на протязі терміну дії Державного бюджету на 2013 рік отримати субвенцію на оплату заборгованості з різниці в тарифах, що дозволить відповідачеві розрахуватися по боргам перед АК "Харківобленерго" за спожиту електричну енергію за травень 2013 р. у повному обсязі, уникнувши при цьому доведення КП "Харківводоканал" до банкрутства.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України, згідно з якими за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду до 31.12.2013 року та додані до клопотання документи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач довів суду факт наявності виняткових обставин, які ускладнюють або навіть роблять неможливим виконання прийнятого рішення.

За таких обставин, клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду до 31.12.2013 року підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р., ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 26004010085522 в АТ "Банк Золоті Ворота" м. Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на:

- п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 - заборгованість за електричну енергію в розмірі 19 015 233,68 грн. (де: 15 846 028,07 грн. тарифна складова та 3 169 205,61 грн. ПДВ 20%);

- п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954 - заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 159 091,40 грн. (де: 132 576,17 грн. тарифна складова за КРЕ та 26 515,23 грн. ПДВ 20%) та 68 820,00 грн. судового збору.

Надати відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2013 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.