Постанова № 33746580, 17.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 5015/6112/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Хандуріна М.І.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпостінвест"на рішення та постанову Господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 рокуу справі № 5015/6112/11 господарського суду Львівської областіза первісним позовом доТовариства з обмеженою відповідальності "Синдикат" Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпостінвест"за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: про та за зустрічним позовом до за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: про Товариства з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд" 1.Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Цибко Тетяни Борисівни, 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія", 3.Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації застосування наслідків недійсності правочину: повернення майна, повернення правовстановлюючих документів, скасування державної реєстрації права власності, Товариства з обмеженою відповідальністю"Форпостінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат" 1.Товариства з обмеженою відповідальністю"Розділспецбуд" 2.Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Цибко Тетяни Борисівни визнання добросовісним набувачемза участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю"Форпостінвест" - Романов О.О., дов. № 13 від 28.03.2013 року; Арбітражний керуючий Товариства з обмеженою відповідальності "Синдикат" - Ріжнів М.І.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року у справі № 5015/6112/11 (суддя - Матвіїв Р.І.) первісний позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Форпостінвест" (далі - ТОВ "Форпостінвест") передати Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат" (далі - ТОВ "Синдикат") нерухоме майно - об'єкти незавершеного будівництва, які знаходяться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Опришків буд 9а. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Також відмовлено в задоволенні заяв ТОВ "Синдикат" та ТОВ "Форпостінвест" про вжиття заходів до забезпечення позову. Присуджено до стягнення з ТОВ "Форпостінвест" на користь ТОВ "Синдикат" - 17 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Присуджено до стягнення з ТОВ "Форпостінвест" в доход державного бюджету - 68 грн. 00 коп.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5015/6112/11 (головуючий суддя - Хабіб М.І., суддя - Данко Л.С., суддя - Гриців В.М.) в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Форпостінвест" відмовлено. Рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року у справі № 5015/6112/11 в частині п.п. 5 та 6 резолютивної частини змінено, стягнуто з ТОВ "Форпостінвест" на користь ТОВ "Синдикат" 17,00 грн. державного мита та 234,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто з ТОВ "Форпостінвест" в Доход державного бюджету - 25 483 грн. державного мита. Доповнено резолютивну частину рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року у справі № 5015/6112/11 пунктом 6/1, відповідно до якого стягнуто з ТОВ "Синдикат", в доход Державного бюджету України 170,00 грн. державного мита. В решті рішення залишено без змін. Повернуто ТОВ "Форпостінвест" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 26 812,39 грн.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5015/6112/11, ТОВ "Форпостінвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5015/6112/11 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким зустрічний позов ТОВ "Форпостінвест" задовольнити повністю, визнати ТОВ "Форпостінвест" добросовісним набувачем об'єкту незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Опришків буд 9а; у задоволенні первісного позову ТОВ "Синдикат" відмовити повністю.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 53, 55, 62, 63, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Арбітражний керуючий ТОВ "Синдикат" Ріжнів М.І. подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ "Форпостінвест", в якому просить залишити постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5015/6112/11 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2011 року до господарського суду Львівської області звернувся арбітражний керуючий ТОВ "Синдикат" Ріжнів М.І. з позовом до ТОВ "Форпостінвест" про застосування наслідків недійсного правочину на підставі ст. 216 ЦК України та, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.11.2011 року, просив суд в судовому порядку:

- зобов'язати нотаріуса Цибко Т.Б. повернути правовстановлюючі документи на об'єкти незавершеного будівництва, які знаходяться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Опришків, буд 9а, ліквідатору ТОВ "Синдикат";

- в судовому порядку скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкти незавершеного будівництва, які знаходяться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Опришків буд 9а, зареєстрованих за ТОВ "Форпостінвест";

- в судовому порядку зобов'язати ТОВ "Форпостінвест" передати в натурі нерухоме майно об'єктів незавершеного будівництва, які знаходяться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Опришків буд 9а, власнику - ТОВ "Синдикат".

Відповідач ТОВ "Форпостінвест" подав зустрічний позов, в якому просив суд визнати його добросовісним набувачем спірного нерухомого майна - об'єктів незавершеного будівництва, які знаходяться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Опришків буд 9а.

Суд першої інстанції задовольнив первісний позов в частині зобов'язання ТОВ "Форпостінвест" передати ТОВ "Синдикат" нерухоме майно об'єктів незавершеного будівництва, з тих підстав, що укладений між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 06.05.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цибко Т.Б., в судовому порядку визнаний господарським судом недійсним.

В задоволенні решти позовних вимог первісного позову суд першої інстанції відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що треті особи - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Цибко Т.Б. та Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" не є сторонами недійсного правочину - договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 06.05.2009 року, тому до них в порядку ст. 216 ЦК України не можуть бути заявлені вимоги у спорі про застосування наслідків недійсності договору.

Також судом першої інстанції відмовлено повністю в задоволенні зустрічного позову, з тих підстав, що добросовісне придбання згідно зі ст. 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції лише в частині розподілу судових витрат, в іншій частині погодився з висновками суду першої інстанції та залишив оскаржуване рішення без змін.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, при розгляді даної справи суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ТОВ "Синдикат" складаються з декількох позовних вимог, зокрема щодо зобов'язання нотаріуса Цибко Т.Б. повернути правовстановлюючі документи на об'єкти незавершеного будівництва та про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва. Вказані вимоги фактично стосуються і заявлені до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Цибко Т.Б. та Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".

Ст. 24 ГПК України врегульовано питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Проте, суд першої інстанції, розглянувши позовні вимоги ТОВ "Синдикат" по суті та прийнявши рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог, в порушення ст. 24 ГПК України, не залучив вказаних осіб до участі у справі як інших відповідачів. Вказані особи приймали участь у розгляді справи лише як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Однак, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, хоча і наділяється процесуальними правами (за певними винятками) і несе процесуальні обов'язки сторони (ст. 27 ГПК України), не є стороною (позивачем чи відповідачем) зі справи, а виступає як окремий учасник судового процесу поряд зі сторонами, прокурором, іншими особами, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК України.

Ст. 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, Львівський апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, не виконав вимог ст. ст. 99, 101 ГПК України та не надав правової оцінки вказаним порушенням господарським судом Львівської області норм процесуального права.

Крім того, переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції послався на ст. 1212 ЦК України, яка регулює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, в той час як позивачем за первісним позовом ТОВ "Синдикат" до суду була пред'явлена вимога про застосування наслідків недійсності правочину лише в порядку ст. 216 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, від позивача за первісним позовом ТОВ "Синдикат" клопотання про вихід за межі позовних вимог ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають. Як суд першої інстанції, так і апеляційний господарські суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Згідно з приписами ст. 1119 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі ст. 1117 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпостінвест" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5015/6112/11 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Головуючий: Хандурін М.І. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.