Рішення № 3374226, 06.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.09

Справа № 15/64-09.

за позовом Приватного підприємства “Мілекс”, м. Луцьк, Волинська область

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сумський м`ясокомбінат», м. Суми

про стягнення 193207 грн. 54 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився

Від відповідача: Сидоренко Н.А., довіреність №29 від 19.01.2009р.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 193207 грн. 54 коп. заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної №00000479 від 08.09.2008р. та видатковій накладній №к-561 від 04.11.2008р., з яких: 179471 грн. 50 коп. основна заборгованість, 12093 грн. 04 коп. інфляційні збитки, 1643 грн. 00 коп. – 3% річних.

В судове засідання 23.03.2009р. представником позивача подане клопотання про покладення на відповідача додатково дорожніх витрат у сумі 140 грн. 61 коп., яке не може бути прийнято судом до розгляду, та як по суті це заява про збільшення розміру позовних вимог, яка повинна подаватися з урахуванням положень ст. 22, 54 ГПК України та повинна бути оплачена державним митом і копія якої повинна бути направлена відповідачу.

Представник відповідача в дане судове засідання подав письмовий відзив на позов №13/305 від 03.04.2009р., в якому позовні вимоги щодо стягнення 179 471 грн. 50 коп. основного боргу визнає в повному обсязі, а у вимогах позивача щодо стягнення 12093 грн. 04 коп. інфляційних збитків та 1643 грн. 00 коп. – 3% річних просить суд відмовити позивачу, оскільки підприємство відповідача переживає не найкращі части та працює з великими збитками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем у 2008 року була укладена усна домовленість на поставку позивачем відповідачу товару (голови свинні та голови свинні морожені), тому по видатковій накладній №00000479 від 08.09.2008р. позивач поставив відповідачу товар на суму 159 047 грн. 48 коп., а по видатковій накладній №к-561 від 04.11.2008р. позивач поставив відповідачу товар на суму 160 424 грн. 02 коп.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №00000479 від 08.09.2008р. та №к-561 від 04.11.2008р., а також довіреністями серії ЯОУ №499353 від 09.09.2008р. на отримання товару на ім‘я Шишкіної Л.М. та серії ЯОУ №499722 від 04.11.2008р. на отримання товару на ім‘я Шишкіної Л.М. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи), а також актом приймання продукції (товарів) за кількістю від 09.09.2008р. Крім цього, вказаний факт відповідачем в судовому засіданні визнаний в пловному обсязі.

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався, розрахувався лише частково, а саме по накладній №00000479 від 08.09.2008р. у сумі 140 000 грн. 00 коп. (в підтвердження цього позивачем подано банківські виписки), тобто залишок боргу відповідача по вказаній накладній склав 19 047 грн. 48 коп., а по накладній №к-561 від 04.11.2008р. відповідач взагалі проплат не здійснював.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповдача перед позивачем за поставлену по накладним продукцію складає 179 471 грн. 50 коп., що також підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 11.02.2009р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками і відповідно до якого сума боргу відповідача складає 179 471 грн. 50 коп.

Вказана сума боргу відповідачем у відзиві на позовну заяву визнана повністю.

Тому, оскільки відповідач розрахунок з позивачем не здійснював, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №22/2008 від 24.12.2008р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 179 471 грн. 50 коп. до 31.12.2008р. (в підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано опис-вкладення – а.с.38).

Також відповідач в судовому засіданні пояснив, що претензія позивача ним дійсно була отримана.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому, оскільки відповідач у термін вказаний в претензії розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до видаткових накладних склала 179 471 грн. 50 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 179 471 грн. 50 коп. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 12093 грн. 04 коп. інфляційних збитків та 1643 грн. 00 коп. – 3% річних. Розрахунок інфляційних збитків та 3% річних позивач здійснює наступним чином: по видатковій накладній №00000479 від 08.09.2008р. з наступного дня після останньої проплати - 06.11.2008р. до дати подання позовної заяви, а по видатковій накладній №к-561 від 04.11.2008р. з дати видаткової накладної – 04.11.2008р. до дати подання позовної заяви.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позивачем невірно визначений період нарахування 3% річних та інфляційних збитків, так як 3% річних та інфляційні збитки повинні нараховуватися за час прострочення виконання зобов‘язання, а оскільки позивачем відповідачу була направлена претензія у якій визначено, що відповідач повинен погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 179 471 грн. 50 коп. до 31.12.2008р., тому відповідно до ст. 530 ЦК України прострочення виконання зобов‘язання відповідачем має місце з 01.01.2009р. по 23.02.2009р. (23.02.2009р. - строк визначений позивачем у позовній заяві).

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 12093 грн. 04 коп. інфляційних збитків та 1643 грн. 00 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за період з 01.01.2009р. по 23.02.2009р. 3% річних у розмірі 796 грн. 56 коп. та інфляційні витрати у розмірі 7896 грн. 75 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сумський м`ясокомбінат» (м. Суми, вул. Харківська, буд. 103, код 05496017) на користь Приватного підприємства “Мілекс” (Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, 22, код 20135363) 179471 грн. 50 коп. боргу, 796 грн. 56 коп. - 3% річних, 7896 грн. 75 коп. інфляційних витрат, 1881 грн. 64 коп. витрат по держмиту, 114 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову – відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 08.04.09р.