Ухвала суду № 33739393, 26.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року справа №805/8886/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

6 серпня 2013 року

по адміністративній справі

№ 805/8886/13-а (суддя Грищенко Є.І.)

за позовом

Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів

до

Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про

скасування пунктів другого та третього вимоги від 30 травня 2013 року № 28-2/783, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року відмовлено у задоволені позову Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (далі управління, позивач у справі) до Державної фінансової інспекції в Донецькій області (далі інспекція, відповідач у справі) про визнання незаконними та скасування пунктів 2 та пункту 3 вимоги від 30 травня 2013 року № 28-2/783, з мотивів правомірності спірної вимоги та безпідставності заявлених вимог (том 2 арк. справи 195-197).

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, не дослідження і не надання належної оцінки доказам та обставинам справи що призвело до ухвалення незаконної постанови та відмови у задоволенні позовних вимог управління, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (том 2 арк. справи 200-202).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду справи відповідно до частини 4 статті 196 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Сіверсько-Донецьке басейне управління водних ресурсів є Державною організацією, юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 15 грудня 1988 року, включене до ЄДРПОУ за номером 04391351 є підзвітною інспекції установою (том 1 арк. справи 7-8).

Статус державної фінансової інспекції, її функції та правової основи діяльності визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-12, (надалі Закон України №2939).

Головні завдання інспекції окреслені статтею 2 Закону України №2939, права передбачені статтею 10 зазначеного Закону, з посиланням на пункт 7 якої позивачу пред'явлені вимоги, зокрема та яка є спірною у межах даної справи

Вимоги є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.

Пункт 7 статті 10 Закону України 2939 передбачає право контрольно - ревізійному управлінню пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, зокрема вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідачем проведено ревізію фінансово - господарської діяльності позивача та його структурних підрозділів за період з 1 липня 2010 року по 31 березня 2013року, за наслідками якої складено акт ревізії від 24 травня 2013 року № 28-26/16), та направлено вимогу від 30 травня 2013 року № 28-12/783, яка оскаржуються позивачем стосовно пунктів два та три (том 1 арк. справи 9-12, 75-196).

Щодо позовних вимог про скасування пункту другого вимоги.

У періоді з 1 липня 2010 року по 31 березня 2013 року Сіверсько-Донецьким БУВР проводились платні лабораторні дослідження, консультації. Вказані послуги відносяться до коштів, отриманих як плата за надання послуг, виконання робіт.

Посади хіміків, радіологів та інших працівників, що надавали зазначені платні послуги утримувались позивачем за рахунок коштів загального фонду, передбачених кошторисом на відповідний рік.

Під час проведення ревізії суб'єктом владних повноважень встановлено, що за 2011, 2012 роки сума витрат на оплату праці зазначених працівників склала за 2011 рік у загальній сумі 531977,67 грн., за 2012 рік на загальну суму 499225,24 грн. За рахунок коштів спеціального фонду виплачено премія за 2011 рік на загальну суму 313878,40 грн., в тому числі на суму 230799,77 грн. (КЕКВ 1111) та нарахування на премію на загальну суму 83078,63 грн. (КЕКВ 1120); за 2012 рік на загальну суму 425980,73 грн., в тому числі на суму 306742,89 грн. (КЕКВ 1111) та нарахування на премію на загальну суму 119237,84 грн. (КЕКВ 1120).

Станом на 31.12.2012 року за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності позивача числиться кредиторська заборгованість по загальному фонду за КЕКВ 1130 на суму 61204,94 грн., з них за КЕКВ 1134 на суму 41340,27 грн., КЕКВ 1140 на суму 2250,0 грн. За рахунок коштів спеціального фонду у 2011 році проведені капітальні видатки за КЕКВ 2110 на суму 16832,75 грн. (придбано принтер, системний блок, монітор, лазерний пристрій, дверні металеві блоки); у 2012 році капітальні видатки склали в сумі 108465,27 грн. (придбано 18 комп'ютерів в зборі, принтер, два кондиціонери, монітор, накопичувач зовнішній). Відповідно до калькуляцій на проведення лабораторних досліджень, надання консультацій включено витрати на електроенергію при роботі відповідного обладнання, послуги теплопостачання, водопостачання, водовідведення. Для виконання платних послуг за 2011 рік з урахуванням кількості проведених платних аналізів, наданих консультацій фактичні і касові витрати склали за КЕКВ 1161 на суму 14936,71 грн., за КЕКВ 1162 на суму 1321,82 грн., за КЕКВ 1163 на суму 71309,42 грн. За 2012 рік для надання платних послуг фактичні і касові витрати склали за КЕКВ 1161 на суму 15162,27 грн., за КЕКВ 1162 на суму 1092,17 грн., за КЕКВ 1163 на суму 61199,0 грн., що фактично оплачено замовниками платних послуг, кошти надійшли на спеціальний рахунок управління. За рахунок коштів спеціального фонду оплата витрат за використану електроенергію за 2011, 2012 роки фактично не проводилась. Витрати на електроенергію, послуги теплопостачання, водопостачання, водовідведення за 2011, 2012 роки фактично оплачені позивачем за рахунок коштів загального фонду. Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та не є спірними.

З посиланням на положення пункту 20 та 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2012 року № 228 (далі - Порядок) суд першої інстанції погодив висновок суб'єкта владних повноважень про те, що утримання позивачем працівників лабораторії моніторингу вод, які виконували роботу з надання платних послуг у 2011, 2012 роках, оплата електроенергії, теплоенергії, водопостачання, водовідведення для роботи відповідного обладнання для проведення лабораторних досліджень за рахунок коштів загальному фонду кошторису Сіверсько-Донецького БУВР по КПКВ 2407050 є неправомірним.

Вказані дії позивача призвели до покриття за рахунок загального фонду витрат спеціального фонду Сіверсько-Донецького БУВР за 2011, 2012 роки на загальну суму 455805,59 грн., що в сою чергу призвело до збитків нанесених бюджетній установі на відповідну суму.

З огляду на доведеність витрачання коштів загального фонду Державного бюджету на видатки пов'язані з наданням позивачем послуг на платній основі, запропоновані відповідачем пунктом другим вимоги заходи скеровані на усунення бюджетного правопорушення, які встановлені пунктом 6 статті 7, частини четвертої статті 13, пункту 4 статті 48, пункту 9 статті 51 Бюджетного кодексу України, пунктів 15, 19, 20, 22, 23,28,29 Порядку.

Доводи апелянта пов'язані з відповідністю проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду не спростовують висновків інспекції про встановлене бюджетне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, пункт 2 вимоги № 28-12/783 від 30 травня 2013 року є законним та не підлягає скасуванню.

З приводу позовних вимог про скасування пункту 3 вимоги.

Сіверсько-Донецьким басейним управлінням укладено договори оренди нежитлового приміщення: № 5570-ж/40 від 1 січня 2010 року з Управлінням міського майна Маріупольської міської ради на строк з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року - сума орендної плати 61,79 грн. за місяць,4 січня 2011 року укладено додаткову угоду № 22 до цього договору, якою передбачено строк дії угоди на строк 1 січня 2001 року по 31 грудня 2011 року, всі інші умови залишені незмінними (том 2 арк. спр. 148-152).

За договором № 5949-ж-175 від 2 квітня 2012 року з Управлінням міського майна Маріупольської міської ради на строк з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року - сума орендної плати 50,30 грн. за місяць (том 2 арк. справи 145-147 ).

За договором № 6226-ж від 15 березня 2013 року з Управлінням міського майна Маріупольської міської ради на строк з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року -сума орендної плати 51,96 за місяць (том 2 арк. справи 142-144).

За договором № 43/06-л від 9 жовтня 2006 року з Управлінням комунальним майном Луганської міської ради на строк 9 жовтня 2006 року до 9 вересня 2007 року - сума орендної плати 24,56 грн. за місяць. Термін дії договору пролонговано до 9 лютого 2014 року (том 2 арк. справи 153-163).

Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269- 12 передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 встановлено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна зокрема бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди.

Саме зазначена постанова повинна застосовуватися позивачем у даному випадку. Рішення органів місцевого самоврядування застосовані позивачем безпідставно. Посилання позивача на розрахунок розміру орендної плати згідно Методик розрахунку орендної плати, затверджених рішеннями Луганської міської ради від 19.09.2011 № 286/45 та Маріупольської міської ради від 21.06.2011 № 6/8- 653.

Таким чином, оренда Сіверсько-Донецьким БУВР нежитлового майна для розміщення структурних підрозділів по 1 грн. за кв. м призвело до проведення зайвих виплат бюджетних коштів за період з 1 липня 2010 року по 31 березня 2013 року по КПКВ 2407050, КЕКВ 1134 (КЕКВ 2240) внаслідок завищення вартості наданих послуг по оренді нежитлових приміщень на загальну суму 3513,14 грн., в тому числі за липень-грудень 2010 рік на суму 789,12 грн., 2011 -1442,33 грн., 2012 - 1281,69 грн.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року у справі № 805/8886/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року у справі № 805/8886/13-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 26 вересня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко