Постанова № 33739334, 25.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 803/1862/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Мірач І.П.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські торгівельні мережі» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2013 року №0003862201 та №0003872201,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські торгівельні мережі» (далі - ТзОВ «Українські торгівельні мережі») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2013 року №0003862201 та №0003872201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що актом від 08 травня 2013 року №2685/22.1/34310279 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Українські торгівельні мережі», проведеної Луцькою ОДПІ, було встановлено порушення позивачем статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13534,00 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 15564,00 грн. Такі висновки відповідачем були зроблені у результаті встановлення, що операції із придбання послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Віконні системи» (далі - ТзОВ «ВК «Віконні системи») не мали реального товарного характеру, та як не встановлено факту його передачі та отримання.

За результатами вказаної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від травня 2013 року №0003862201 та №003872201. Зазначені рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак це не призвело до їх скасування. У зв'язку з цим позивач просить їх скасувати в судовому порядку з наступних мотивів та підстав.

Господарські операції між ним та ТзОВ «ВК «Віконні системи» фактично були здійснені, спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків: послуги були придбані з метою їх використання в господарській діяльності. Вказане, на думку позивача, підтверджується укладенням договору підряду від 04 жовтня 2011 року №4/10 між ним та ТзОВ «ВК «Віконні системи». Факт виконання умов договору підтверджується відповідними первинними документами: договором, актом здачі-прийняття робіт, податковою накладною. Крім того, за надані послуги була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням. Ним правомірно віднесено до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати позивача за отримані послуги від ТзОВ «ВК «Віконні системи», а ПДВ - до податкового кредиту, оскільки їх здійснення підтверджується первинними документами, до яких під час перевірки у відповідача не було зауважень.

Висновки Луцької ОДПІ в акті перевірки здійснені на основі акта перевірки ТзОВ «ВК «Віконні системи», однак законодавство не містить норм, які б покладали відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) щодо обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальниками вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, декларування ними податкової звітності. У зв'язку з цим, можливі порушення контрагентами позивача податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення ТзОВ «Українські торгівельні мережі» як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач його вимог не визнав (а.с.74-75). В обґрунтування заперечень Луцька ОДПІ зазначила, що під час проведення перевірки ТзОВ «Українські торгівельні мережі» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «ВК «Віконні системи» за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року, крім акту прийому-здачі виконаних робіт і податкової накладної, на підтвердження реальності здійснення господарської операції по виконанню будівельних робіт позивачем інші документи не надано, в тому числі ліцензію ТзОВ «ВК «Віконні системи» на будівельну діяльність, довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, які б підтверджували поетапне виконання робіт, кількість задіяних робітників, кількість та вартість використаних будівельних матеріалів. Разом з тим, з акта документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ВК «Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку від 21 грудня 2012 року №7212/224/33972398, який надійшов від державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), встановлено, що ТзОВ «ВК «Віконні системи» має ознаки фіктивності. Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності свідчить відсутність товариства за податковою адресою на момент перевірки, за результатами аналізу звітності та даних автоматизованих інформаційних систем встановлено відсутність виробничого обладнання, складських і торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників ТзОВ «ВК «Віконні системи», що свідчить про те, що правочини між ТзОВ «ВК «Віконні системи» та його покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та витрат у ТзОВ «ВК «Віконні системи» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ та податком на прибуток з операцій з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Враховуючи зазначені обставини, Луцька ОДПІ під час перевірки не знайшла підтверджень фінансово-господарських взаємовідносин позивача із ТзОВ «ВК «Віконні системи». У зв'язку з цим відповідач вважає, що його висновки про виявлені порушення відповідають дійсності та зроблені правомірно відповідно до чинного законодавства, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві, та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Українські торгівельні мережі» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради 25 квітня 2006 року, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки АА №033781/974 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.40-41). Позивач з 19 травня 2006 року є платником ПДВ на підставі свідоцтва № 02613103 про реєстрацію платника ПДВ (а.с.42).

В період з 19 квітня по 25 квітня 2013 року на підставі направлення від 19 квітня 2013 року №001334, наказу від 19 квітня 2013 року №1627, виданих Луцькою ОДПІ, та згідно з пунктом 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Українські торгівельні мережі» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «ВК «Віконні системи» за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інтер» за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року. Актом перевірки від 08 травня 2013 року №2685/22.1/34310279 (далі - акт перевірки) встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року на загальну суму 13534,00 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету за четвертий квартал 2011 року на загальну суму 15564,00 грн. (а.с.8-20).

На підставі акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №0003862201 та №003872201 (а.с.21-22).

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській від 04 липня 2013 року №588/10/10.2-06 та Міністерства доходів і зборів України від 12 серпня 2013 року №8646/6/99-99-10-01-15 самі рішення Луцької ОДПІ залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Враховуючи те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору вони перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Луцька ОДПІ виконала свій обов'язок з доведення правомірності податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2013 року №0003862201 та №003872201 з огляду на таке.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2011 року між ТзОВ «Українські торгівельні мережі» як замовником та ТзОВ «ВК «Віконні системи» як підрядником було укладено договір підряду № 4/10 (а.с.32-36). Згідно з умовами договору підряду замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами (та/або силами і засобами субпідрядників) на замовлення замовника та у відповідності до умов договору виконати будівельно-монтажні роботи згідно з проектною документацією, по реконструкції та переоснащенню на об'єктах замовника, що розташовані за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Грушевського, 103/1. Відповідно до пункту 4.1 договору підряду загальна вартість робіт визначається на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Оплата вартості проводиться по завершенню робіт, що передбачені договором, протягом 20-ти робочих днів з моменту підписання кожного акту прийому-передачі виконаних робіт, в якому зазначається тривалість виконання робіт та їх вартість (пункт 5.1 договору). Пунктом 8.1 договору встановлено, що здача-приймання робіт (кожного окремого етапу виконаних робіт) здійснюється сторонами за актом прийому-передачі в останній робочий день кожного календарного місяця в якому підрядником виконувались роботи, що передбачені договором. Договір укладено на строк до 31 грудня 2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань.

Як слідує з акта прийому-здачі виконаних робіт від 26 жовтня 2011 року №305 (а.с.37) вартість виконаних робіт становить 81202,41 грн., в тому числі ПДВ - 13533,73 грн. Розрахунки між ТзОВ «Українські торгівельні мережі» та ТзОВ «ВК «Віконні системи» за договором здійснювалися сторонами у безготівковій формі (а.с.39).

ТзОВ «ВК «Віконні системи» виписано податкову накладну від 26 жовтня 2011 року № 163 (а.с.38). ПДВ у сумі 13533,73 грн. за податковою накладною позивач включив до податкового кредиту за жовтень 2011 року, а 67668,68 грн. - до складу валових витрат за четвертий квартал 2011 року (а.с.19, 64).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Згідно з пунктом 138.2 статті 138, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За наявності первинних документів, якими позивач обґрунтовує своє право на податковий кредит та валові витрати, з одного боку, та доводів податкового органу про те, що відомості таких документів не відповідають дійсності з огляду на неможливість здійснення постачання робіт (послуг) контрагентом позивача у вказаний період, з іншого, з'ясуванню судом підлягає питання реального характеру придбання робіт (послуг) від ТзОВ «ВК «Віконні системи» та достовірність первинних документів.

З огляду на те, що первинні документи - договір, акт приймання-здачі виконаних робіт, податкова накладна, надані для перевірки, не дозволяють встановити характер та зміст виконуваних робіт, їх обсяг, вартість матеріалів, трудових ресурсів та інших складових, ціни придбання, з чим погоджується і суд, то судом на виконання повноважень, визначених частинами четвертою, п'ятою зазначеної статті 11 КАС України вживалися передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі щодо перевірки фактичного виконання робіт у вказаних вище документах.

При цьому судом встановлено, що об'єкт щодо якого укладено договір підряду від 04 жовтня 2011 року № 04/10 знаходиться на вул. Грушевського, 103/1 в м. Дрогобич Львівської області. Позивач набув право користування таким об'єктом нерухомості на підставі договору оренди приміщення від 03 жовтня 2011 року № 0-31/11 для розміщення магазину (а.с.67-71). Як встановлено актом перевірки позивача, останній здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, торгівлю м'ясом та м'ясопродуктами (а.с.10).

Актом перевірки позивача зафіксовано, що для перевірки господарських операцій із ТзОВ «ВК «Віконні системи» надано реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкову накладну, договір підряду та акт прийому-здачі виконаних робіт, банківські виписки. Не надано ліцензії на здійснення ТзОВ «ВК «Віконні системи» будівельної діяльності, на яку йде посилання в договорі підряду від 04 жовтня 2011 року № 04/10, актів прийому-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, за якими можна встановити поетапне виконання робіт, кількість робітників, які виконували роботи, загальну кількість та ціну витрачених матеріалів тощо (а.с.13-14).

Для перевірки достовірності даних, визначених у наданих позивачем для перевірки документах, Луцькою ОДПІ відповідно до статті 83 ПК використано матеріали ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - акт за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ВК «Віконні системи» від 21 грудня 2012 року № 7212/224/33972398 (а.с.79-164). Зі змісту зазначеного акта слідує, що місцезнаходження посадових осіб такого платника податків не встановлено; за податковою адресою воно не знаходиться. ТзОВ «ВК «Віконні системи» зареєстроване як юридична особа 13 січня 2006 року. Основним його видом діяльності є виробництво будівельних виробів із пластмас. Підприємство не має філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів (в тому числі у м. Дрогобич Львівської області - за місцем розташування орендованого приміщення позивача, щодо якого задукоментоване виконання будівельних робіт).

При перевірці технологічних можливостей ТзОВ «ВК «Віконні системи» до вчинення будівельних робіт відповідно до предмету договору підряду від 04 жовтня 2011 року № 04/10, у судовому засіданні позивачем надано витяг з Єдиного ліцензійного реєстру про наявність у підрядника ТзОВ «ВК «Віконні системи» ліцензії на виконання будівельних робіт строком з 12 жовтня 2011 року по 12 жовтня 2016 року (а.с.52). Разом з тим, згідно з висновками акта перевірки від 21 грудня 2012 року № 7212/224/33972398 у ТзОВ «ВК «Віконні системи» відсутні виробничі та трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності, не підтверджено наявність оподатковуваних операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) - а.с.80-81, 164.

Хоч перевіркою, за наслідками якої ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт від 21 грудня 2012 року № 7212/224/33972398, не досліджувалися відносини між позивачем та ТзОВ «ВК «Віконні системи», однак ним встановлено відсутність технологічних можливостей для ведення господарської діяльності.

Наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, матеріалів є необхідною умови для здійснення будівельних робіт, визначених договором підряду від 04 жовтня 2011 року № 04/10, укладеного між ТзОВ «ВК «Віконні системи» та ТзОВ «Українські торгівельні мережі», адже договором передбачено виконання робіт з матеріалів підрядника та його силами. Наявність неспростованої інформації, що вказує на відсутність можливості здійснення таких операцій з огляду на віддаленість підрядника та об'єкту, на якому мали виконуватися роботи, свідчить про не підтвердження виконання підрядних робіт ТзОВ «ВК «Віконні системи». Крім того, суд звертає увагу, що за предметом договору (пункт 1.1.) передбачалася реконструкцію та переоснащення приміщення згідно з проектною документацією, а відповідно до пункту 2.2 договору зміст таких робіт становили внутрішні будівельні роботи та ремонт фасаду. При цьому суд погоджується з доводами представника позивача, що типові форми первинних облікових документів у будівництві (форми КБ-2в та КБ3) не підлягають обов'язковому застосуванню, оскільки договором не було передбачено їх використання на об'єкті, що не фінансується за рахунок державних коштів, однак суд вважає, що оскільки сторони домовилися про складання акта приймання-передачі робіт, то він повинен бути складений з урахуванням обов'язкових реквізитів первинних документів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 21995 року № 88 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року № 168/704).

Відповідно до статті 9 вказаного Закону первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, в тому числі і щодо змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру тощо. Водночас, ні акт прийому-здачі робіт від 26 жовтня 2011 року № 305, ні податкова накладна від 26 жовтня 2011 року № 163 такі відомості не містять. У них лише вказано про будівельно-монтажні роботи згідно з договором підряду для магазину на вул. Грушевського, 103/1 в м. Дрогобич Львівської області. Оскільки в договорі підряду вказано про виконання робіт на підставі проектної документації, то судом зобов'язано надати такий документ. Позивачем надано копію проектної документації (з посиланням на відсутність оригіналу, що був переданий підряднику), однак при дослідженні копії судом встановлено, що вона датована 04 жовтня 2013 року, що ставить під сумнів її достовірність (а.с.187-199). Пояснення з цього приводу представник позивача не надав. Позивач не обґрунтував економічної доцільності та розумної мети укладення договору підряду від 04 жовтня 2011 року № 04/10 із ТзОВ «ВК «Віконні системи» (вибір такого підрядника, віддаленого до об'єкту будівельних робіт) та необхідності проведення робіт (з поверхового плану приміщення на вул. Грушевського, 103/1 в м. Дрогобичі (а.с.203) та акта приймання-передачі до договору оренди приміщення від 03 жовтня 2011 року (а.с.72) не слідує, що таке приміщення потребувало ремонту - згідно з пунктами 2, 4 акта об'єкт оренди перебував в нормальному стані та не обумовлено про потребу в ремонті, реконструкції.

Отже, з наданих позивачем документів не можна встановити ні характер робіт, ні їх обсяг та дійсну вартість, а з огляду на доводи відповідача - і про виконання робіт власне ТзОВ «ВК «Віконні системи». З наданих суду копій наказів позивача про відрядження (а.с.200-202) також не вбачається про здійснення технічного нагляду за ходом виконання будівельних робіт ТзОВ «ВК «Віконні системи», як це було передбачено пунктами 3.5, 7.2 договору підряду від 04 жовтня 2011 року № 04/10.

Інші докази не спростовують висновків, зроблених Луцькою ОДПІ під час перевірки, стосовно не підтвердження виконання робіт ТзОВ «ВК «Віконні системи» та факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Судом при безпосередньому дослідженні первинних документів, складених за наслідками здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «ВК «Віконні системи», було встановлено, що такі документи не відповідають дійсності.

Податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №0003862201 та №0003872201 прийняті Луцькою ОДПІ не в зв'язку із встановленими ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська порушеннями податкового законодавства ТзОВ «ВК «Віконні системи», а у зв'язку з порушенням позивачем правил формування податкового кредиту та валових витрат, що призвело до заниження ПДВ та податку на прибуток, які підлягають сплаті до бюджету. Тобто, відповідачем дотримано принципу індивідуальної відповідальності платника податків ТзОВ «Українські торгівельні мережі».

Частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наданими сторонами з власної ініціативи чи на вимогу суду доказами встановлено, що наявність у позивача формально складених первинних документів, які є, на думку суду, недостовірними, не підтверджується реальність господарської операції, обумовленої договором підряду від 04 жовтня 2011 року № 04/10. Доводи відповідача щодо необґрунтованого декларування валових витрат та податкового кредиту за виписаними таким постачальником документами, дефектність яких встановлена судом, знайшли підтвердження у судовому засіданні. З наведених підстав суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За правилами статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позов не вирішено на його користь.

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські торгівельні мережі» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2013 року №0003862201 та №0003872201 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 30 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк