Рішення № 33737566, 25.12.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-4733/11

(2/401/1084/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.12.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коньковій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 02.04.2008 р. між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №804544/ФЛ, відповідно до якого позичальник отримав від банку кредит на споживчі цілі в розмірі 30 000,00 грн. із розрахунку 2,5% на місяць строком з 02.04.2008 р .по 17.03.2011 р.; нарахування відсотків здійснюється за користування кредитом за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Відповідач взяв на себе зобов'язання повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячне не пізніше 15 числа поточного місяця; при цьому місячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п .2.3.1 кредитного договору (п.п. 2.3.1, 2.3.2).

Як зазначається позивачем при зверненні до суду станом на 31.12.2010 р. порушені умови договору з боку відповідача (п.п. 2.3.1, 2.3.2) щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами; відповідно до п. 3.2.3 кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач н вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 кредитного договору. Укладаючи договір, сторони також погодили (п.4.1.), що у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій, всіх можливих штрафних санкцій у строк, визначений п. 3.3.5 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення; відповідно до п. 4.2 кредитного договору більш ніж на два дні відповідач сплачує позивачу фіксований штраф в розмірі у розмірі 30,00 грн.

Станом на 31.12.2010 р. розмір заборгованості відповідача складає 46 167,58 грн., яка складається з наступного: непогашений кредит -25 521,47 грн., несплачені відсотки -13 425,60 грн., пеня за прострочення строків виконання зобов'язань -6 860,51 грн. Про стягнення зазначеної вище суми у позові з відповідача й заявлено відповідну вимогу.

У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений, повторно не з'явився, зазначені ним у заяві від 25.12.2012 р. причини неявки визнані судом неповажними та розцінюються судом як зволікання із розглядом цивільної справи, відповідач не скористався протягом усього часу перебування справи у суді правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахував заяву представника позивача та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного (за ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється).

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як було встановлено судом 02.04.2008 р. між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №804544/ФЛ, відповідно до якого позичальник отримав від банку кредит на споживчі цілі в розмірі 30 000,00 грн. із розрахунку 2,5% на місяць строком з 02.04.2008 р .по 17.03.2011 р.; нарахування відсотків здійснюється за користування кредитом за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Відповідач взяв на себе зобов'язання повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячне не пізніше 15 числа поточного місяця; при цьому місячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п .2.3.1 кредитного договору (п.п. 2.3.1, 2.3.2).

Судом встановлено, що банк належним чином виконав умови договору, надав грошові кошти позичальнику, утім, останній порушив умови кредитного договору, допустивши його невиконання, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 31.12.2010 р. складає 46 167,58 грн., та яка складається з наступного: непогашений кредит -25 521,47 грн., несплачені відсотки -13 425,60 грн., пеня за прострочення строків виконання зобов'язань -6 860,51 грн.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №804544/ФЛ від 02.04.2008 р. в розмірі 46 167,58 грн., яка склалася станом на 31.12.2010 р., та складається з наступного: непогашений кредит -25 521,47 грн., несплачені відсотки -13 425,60 грн., пеня за прострочення строків виконання зобов'язань -6 860,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(ЄДРПОУ 20025456) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 461,68 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя