Рішення № 3373655, 02.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2009 р.

Справа № 12/14

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши матеріали справи № 12/14

за позовом: науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, смт. Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення", м. Кіровоград

про стягнення 67 313,26 грн.

Представники:

від позивача - Саламаха Л.М., довіреність № 1 від 04.03.2009 року;

від відповідача - участі не брали;

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання з0а юридичною адресою: 25014, м. Кіровоград, проспект Інженерів,10.

Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення" про стягнення суми боргу у розмірі 67 313,26 грн. та судових витрат: державного мита в розмірі 673,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Користуючись правом, наданим ст. 22 ГПК України представник позивача у засіданні суду 12.03.2009 року позивач подав заяву № 011/03 про уточнення позовних вимог, в якій позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені та збільшив позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 38057,42 грн. (основний борг згідно договору № 152 від 17.05.2007 року); 4504,74 грн. - пені; 1366,94 грн. - 3% річних; 9845,46 грн. - індекс інфляції, 537,74 грн. державне мито; 118,00 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позовні вимоги не заперечив ні по суті, ні по розрахунку.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між науково-виробничим підприємством „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі – Позивач, Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торг забезпечення” (надалі – Відповідач, Покупець) 17 травня 2007 року був укладений Договір поставки № 152 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов’язався поставляти Покупцю на умовах вищезазначеного Договору вино та винопродукцію (надалі - Товар), а Покупець зобов’язався приймати та оплачувати їх.

У пункті 1.2 сторони узгодили, що найменування, асортимент та ціна товару визначається відповідно до накладних.

Порядок розрахунків та ціну товару сторони узгодили в розділі 4 Договору.

Відповідно до п.4.1 Покупець зобов’язався оплачувати поставлений товар за цінами, зазначеними в накладних на кожну партію товару, які формуються на основі заявок та вважаються прийнятими з моменту підписання накладної на товар. Зазначена в п. 4.1 ціна товару включає в себе ПДЛВ, транспортні витрати по доставці товару (п. 4.2 Договору).

Покупець зобов’язався оплачувати товар на протязі 30 календарних днів з дати отримання партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.п. 4.3, 4.4 Договору).

Порядок здавання-приймання товару сторони узгодили в розділі 6 Договору.

Відповідно до п. 6.3 Договору підписана обома сторонами накладна являється належним доказом приймання-передачі відповідної партії товару від Постачальника Покупцю.

У розділі 7 Сторони узгодили відповідальність сторін. Зокрема в п. 7.1 сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати/поставки товару, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочення та штраф 10% від вартості кожної неоплаченої/непоставленої партії товару.

Господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір № 152 від 17.05.2007 року є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/ , який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності... а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження виконання своїх зобов’язань за договором позивач надав господарському суду копію видаткової накладної від 30.11.2007 року № ГЛ-245848 на суму 160 668,00 грн., копію податкової накладної від 30.11.2007 року № 1001, копію довіреності від 30 листопада 2007 року серії ЯМЖ № 005060 на ім’я Шеховцова В.Г.

Строк оплати товару відповідно до умов Договору настав 31 грудня 2007 року.

Відповідач не подав господарському суду доказів повного виконання своїх зобов’язань щодо оплати вартості поставленого товару на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару, як то передбачено п. 4.3 Договору. Заборгованість за поставлений позивачем та неоплачений відповідачем товар складає 38 057,42 грн.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягшн6ення заборгованості за поставлений та неоплачений товар в сумі 38 057,42 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 47 902,88 грн. за період з січня 2008 року по січень 2009 року включно, а також 3% річних в сумі 1 366,94 грн. з 31.12.2007 року по 12.03.2009 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не подав господарському суду доказів сплати 3% річних в сумі 1 366,94 грн. з 31.12.2007 року по 12.03.2009 року та втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 47 902,88 грн. за період з січня 2008 року по січень 2009 року включно.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та стягує з відповідача на користь позивача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 47 902,88 грн. за період з січня 2008 року по січень 2009 року включно, а також 3% річних в сумі 1 366,94 грн. з 31.12.2007 року по 12.03.2009 року.

Посилаючись на п. 7.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 30.04.2008р. по 12.03.2009 року в сумі 4 504,33 грн.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Враховуючи норми вищезазначених статей, положення п. 7.1 договору та наданий позивачем розрахунок пені господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені та стягує з відповідача на користь позивача пеню в сумі 4 504,33 грн. за період з 30.04.2008р. по 12.03.2009 року, оскільки відповідачем не подано господарському суду доказів сплати вказаної пені.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49,82,85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгзабезпечення", м.Кіровоград, вул.Куропятникова ,6 , юридична адреса: м.Кіровоград, проспект Інженерів,10, Ід. Код 23099053, рахунки № 26008301332300 в Ф.”Від.Промінвестбанку, м.Кіровоград”, МФО 323301; № 26064301332300 в Ф.”Від.Промінвестбанку, м.Кіровоград”, МФО 323301; № 26001010497601 в АКЦ.-КОМ.ІННОВ.БАНК „Укрсиббанк”, Харків, МФО 351005; № 26002010497600 в АКЦ.-КОМ.ІННОВ.БАНК „Укрсиббанк”, Харків, МФО 351005; № 26057010497600 в АКЦ.-КОМ.ІННОВ.БАНК „Укрсиббанк”, Харків, МФО 351005; на користь науково-виробничого підприємства "Нива" у вигляді ТОВ, 65496, Україна, Одеська область, Овідіопольський р-н, смт.Таїрове, вул.40 річчя Перемоги,1, ЄДРПОУ 19201066 , р/р № 260047775 в ООД ВАТ „Райфафйзен банк Аваль”, МФО 328351 заборгованість в сумі 38 057,42 грн., 3% річних в сумі 1366,94 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 9 845,36 грн., пеню в сумі 4 504,33 грн., державне мито в сумі 537,74 грн. та витрати на інформацівйно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Макаренко Т.В.