Ухвала суду № 33731987, 17.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року м. Київ К-42811/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

та заяву Державної податкової адміністрації у Харківській області

про приєднання до касаційної скарги

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року

у справі № 2а-26/10/2070

за позовом Спільного українсько-американського підприємства «Європоль» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Державна податкова адміністрація у Харківській області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-американське підприємство «Європоль» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (відповідач) про скасування рішення № 0001340854 від 27 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення № 0001340854 від 27 липня 2009 року в частині застосування до Спільного українсько-американського підприємства «Європоль» у формі ТОВ штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 322 080,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-американського підприємства «Європоль» у формі ТОВ витрати із сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Державна податкова адміністрація у Харківській області підтримує її вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу та заяву третьої особи про приєднання до касаційної скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Спільного українсько-американського підприємства «Європоль» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт № 2246/23-106/30751167 від 14 липня 2009 року.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем пунктів 6, 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з незабезпеченням зберігання дванадцяти тисяч шістсот п'ятдесяти двох фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій та шістдесяти книг обліку розрахункових операцій за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Вказаний висновок податковим органом зроблено з огляду на ненадання позивачем на запити СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 8580/10/23-112 від 03 липня 2009 року та № 8629/10/23-112 від 06 липня 2009 року досліджених під час проведення перевірки книг обліку розрахункових операцій, оскільки, у зв'язку з великою завантаженістю фахівці відповідача не змогли в повному обсязі перевірити надані їм книги.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001340854 від 27 липня 2009 року, яким до позивача за порушення пунктів 6, 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 322 080,00 грн..

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін.

Скасовуючи рішення № 0001340854 від 27 липня 2009 року в частині застосування до Спільного українсько-американського підприємства «Європоль» у формі ТОВ штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 322 080,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 6, 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Як встановлено судами на підставі пояснень відповідача, при проведенні перевірки посадовим особам контролюючого органу надавались книги обліку розрахункових операцій за 2008 рік, які ними оглянуто та повернуто працівникам підприємства. Факт дослідження при проведенні перевірки працівниками органу державної податкової служби книг обліку розрахункових операцій разом із фіскальними звітними чеками підтверджується також додатком № 4 до акту перевірки № 2246/23-106/30751167 від 14 липня 2009 року.

Крім того, судовими інстанціями оглянуто надані представником позивача книги обліку розрахункових операцій за 2008 рік в кількості шістдесяти штук разом із вклеєними в них спірними дванадцятьма тисячами шістсот п'ятдесяти двома фіскальними звітними чеками реєстратора розрахункових операцій, що, в свою чергу, спростовує висновок відповідача про порушення Спільним українсько-американським підприємством «Європоль» у формі ТОВ пунктів 6, 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну, а також у разі незберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому слід враховувати, що не зберігаючи книгу обліку розрахункових операцій, а також роздрукований чек у книзі обліку розрахункових операцій суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє триваюче правопорушення.

Таким чином, за вчинення порушень, про які йдеться у пунктах 3, 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків незберігання книг обліку розрахункових операцій, а також одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків незберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чека, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та заяву Державної податкової адміністрації у Харківській області про приєднання до касаційної скарги відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Борисенко І.В.

Кошіль В.В.