Рішення № 3373183, 24.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.09 Справа№ 30/22

За позовом: ТзОВ „Ірпіньнафтопродукт”, смт.Гостомель, Київська область

до відповідача: ТзОВ „Укртрансальянс”, м.Львів

про стягнення 8249,26 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – н/з

від відповідача - н/з

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Ірпіньнафтопродукт”, смт.Гостомель, Київська область до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс», м.Львів про стягнення 8249,26 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 09.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.03.2009р.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, 03.03.2009р. розгляд справи відкладався з підстав, вказаних у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання не з”явився, згідно поданої уточненої позовної заяви №498/0 від 25.02.2009р., просить стягнути з відповідача 8249,26 грн. в т.ч. 7410,11 грн. основного боргу та штрафні санкції. Позов просить задоволити відповідно до уточнення.

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився (хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання), вимог ухвал суду від 09.02.2009р., 03.03.2009р. не виконав.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до договору №15/7 від 29.09.2008р. та заявки від 29.09.2008р. №10 позивачем було надано послуги відповідачу, а саме здійснено перевезення вантажу за маршрутом Голландія-Україна.

Вартість перевезення встановлювалась сторонами по узгодженій сторонами ціні та становила 4100 євро.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов”язання за даними заявками позивач виконав в повному обсязі, вантаж в обумовлені строки було доставлено до пункту призначення, що підтверджується СМR- накладними №228223, 0532957 та актами виконаних робіт підписаними сторонами № ТП-0135, ТП-0136 від 13.10.2008р. (в матеріалах справи).

Згідно п.6.4 укладеного договору, розрахунок за виконане перевезення здійснюється замовником протягом 14 календарних днів з моменту отримання підтверджуючих документів. Позивачем, на адресу відповідача надіслано рахунки на оплату від 13.10.2008р. на суму 27619,51 грн., проте оплата проведена лише частково, а відтак заборгованість відповідача становить 7410,11 грн., відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних письмових доказів (листів, претензій, тощо) зі сторони відповідача щодо здійсненого перевезення, у встановленому законом порядку заявлено не було.

Направлена позивачем претензія №532 від 17.12.2008р. з вимогою погасити заборгованість, залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а в разі відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.6.6 укладеного договору, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 506,72 грн., відповідно до поданого уточнення позовних вимог, яка підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 269,09 грн. та 3% річних на загальну суму 63,34 грн., відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Незважаючи на всебічне сприяння суду сторонам у реалізації своїх прав та обов”язків, відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення, відповідно до уточнення.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.179,180,193,216, ГК України, ст.625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансальянс”, м.Львів, вул.. Сихівська, 8/2 (р/р 2600314497 в „Райффайзен Банк Аваль”, м.Львова, МФО 325570, код ЄДРПОУ 35227695) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ірпіньнафтопродукт”, смт. Гостомель, вул.. Чкалова,31а (р/р 26006103150101 в ЗАТ „Сведбанк Ін вест”, м.Київ, МФО 320650) - 7410,11 грн. основного боргу, 506,72 грн., пені, 269,09 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі –63,34 грн., 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя