Постанова № 3373168, 30.03.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2009 р.

11:40

Справа № 15/121/09

За позовом: ДП ’’Суднобудівний завод імені 61 комунара’’, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код 14313240;

До відповідача: Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, 54030, м.Миколаїв, вул. Артилерійська, 19, код 20876125;

про скасування вимоги.

Суддя Ржепецький В.О.

Представники:

від позивача: Дмитрієва Т.М., дов. від 12.01.2009р.

від відповідача: Скляренко І.М., дов. № 10143/07 від 02.06.2008 р.

ДП ’’Суднобудівний завод імені 61 комунара’’05.02.2009р. звернулось до господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва про визнання недійсною вимоги про сплату боргу №407/18 від 05.01.2009р.

В процесі розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги. Відповідно до отриманої господарським судом 30.03.2009р. клопотання, позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу №407/18 від 05.01.2009р.

Відповідач позов не визнав. Відповідно до наданого ним відзиву він просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з посиланням на положення ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В судове засідання, призначене на 30.03.2009р., представники сторін з’явились.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

ДП ’’Суднобудівний завод імені 61 комунара’’05.02.2009р. звернулось до господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва про скасування вимоги про сплату боргу №407/18 від 05.01.2009р.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним.

05.01.2009 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва було винесено вимогу про сплату боргу №407/18 в сумі 6618297,00грн.

Зазначену вимогу на думку позивача винесено з порушеннями чинного законодавства.

Так, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у Пенсійний фонд України, вимога про сплату боргу виноситься у випадку несвоєчасної сплати страхувальником сум страхових внесків.

Позивачем суми страхових внесків сплачувались вчасно.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у Пенсійний фонд України, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п’яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, яке надсилається (вручається) платнику.

На адресу позивача таких повідомлень не надходило.

В рахунок погашення заборгованості за рішенням господарського суду Миколаївської області по справі №14/440/08 від 13.11.2008 року про стягнення з позивача на користь Управління ПФУ в Миколаївській області 1807846,44грн., державною виконавчою службою списано суму в розмірі 518832,41грн.

Також, відповідачем 02.01.2009р. до господарського суду Миколаївської області подано адміністративний позов про стягнення заборгованості по сплаті сум страхових внесків в розмірі 4934814,30грн.

Також, позивачем подано апеляційну скаргу по справі №1/895/07 за позовом УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва про стягнення недоїмки в сумі 3463308,59грн.

Враховуючі наведені обставини позивач вважає, що суму заборгованості, яку вказано в вимозі про сплату боргу, вказано невірно, без урахування сум, що були стягнуті в примусовому порядку та сум, що оскаржують ся в апеляційному порядку.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у Пенсійний фонд України, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Твердження позивача про вчасність сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у Пенсійний фонд України спростовується матеріалами справи, а саме: наданими відповідачем корінцями вимог про сплату заборгованості від 05.12.2008р., 05.01.2009р., 05.02.2009р., наданою позивачем постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2008р.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи, що господарським судом в ухвалі від 12.03.2009р. позивачеві було запропоновано надати докази на підтвердження викладених в заяві обставин, судом визнаються необґрунтованими посилання позивача на норми Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у Пенсійний фонд України стосовно зарахування суми несплаченої недоїмки, пені та фінансових санкцій, оскільки ним не підтверджено належними доказами факту існування обставин, які є підставою для такого зарахування, а саме сплати поточних сум заборгованості.

Твердження позивача стосовно необхідності відображення органом ПФУ у оскаржуваній вимозі суми коштів, стягнених в процесі примусового виконання рішення господарського суду у справі №14/440/08, судом не приймаються з огляду на таке.

З наданого позивачем розрахунку по зведеному виконавчому провадженню про стягнення коштів з боржника ДП «СЗ ім. 61 Комунара», складеного старшим державним виконавцем, видно, що на депозитний рахунок ДВС 05.01.2009р., 06.01.2009р., 08.01.2009р. надійшли кошти в сумі 614228,37грн.

Враховуючи, що оскаржувану вимогу складено 05.01.2009р., відповідач не мав можливості відобразити в ній зазначені сумі.

Подання відповідачем 02.01.2009р. адміністративного позову до господарського суду Миколаївської області про стягнення з позивача заборгованості по сплату сум страхових внесків в розмірі 4934814,30грн. та подання позивачем апеляційної скарги по справ №1/895/07 за позовом УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва про стягнення недоїмки за сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на які посилається позивач, як на підставу визнання вимоги незаконною, судом не приймаються, оскільки зазначені обставини у відповідності до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»відображенню у вимозі не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суддя

В.О.Ржепецький