Рішення № 33731446, 24.09.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2013 р. Справа № 902/882/13

Провадження № 11/902/29/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя

Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Діброва і К», с. Мізяків, Калинівський район

до: Головного управління державного земельного Агентства у Вінницькій

області, м. Вінниця

до: Калинівської районної державної адміністрації, м. Калинівка

про визнання договору оренди землі поновленим

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін :

позивача: І. Денисюк за довіреністю;

І відповідача: С. Рябцун С.В. за довіреністю;

ІІ відповідача: М. Трохименко за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Діброва і К» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Головного управління державного земельного Агентства у Вінницькій області про визнання договору оренди земельної ділянки (загальною площею 366,9523 га. Для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Мізяківської сільської ради Калиновського району Вінницької області за межами населеного пункту) від 26.11.2007 року укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва і К» та Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області № 040784800002 (зареєстрованого в Калинівському районному відділі Вінницької філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 20 грудня 2007 року), поновленим на той самий термін та на тих же умовах, які передбачені цим договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, 26.11.2007 року між СТОВ «Діброва і К» та Калинівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі № 040784800002 (зареєстровано в Калинівському районному відділі Вінницької філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 20 грудня 2007 року), відповідно до п.1 та п. 2 якого в користування СТОВ «Діброва і К» передано земельні ділянки загальною площею 366,9523 га. для ведення товарного сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Мізяківської сільської ради за межами населеного пункту без права передачі в суборенду.

Вказаний договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору позивач неодноразово звертався до орендодавця з листами про його поновлення на новий строк, однак відповіді не отримав. Лише, в січні 2013 року від орендодавця надійшов лист в якому останній повідомив, що з 01.01.2013 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року. Згідно положень вищезгаданого Закону змінилися повноваження районних державних адміністрацій щодо розпорядження землями державної власності, в тому числі і надання земель у користування. Враховуючи те, що на сьогоднішній день на державному рівні чітко не визначений механізм передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у користування райдержадміністрація не має можливості пролонгувати договір оренди землі.

В подальшому позивач звертався до Калинівського відділення Головного управління державного земельного Агентства у Вінницькій області та Головного управління Держземагенства у Вінницькій області з листами про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Проте, вказані дії не призвели до позитивних результатів.

Ухвалою суду від 17.06.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/882/13 та призначено до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє, ухвалою суду від 22.08.2013р. розгляд справи відкладено на 17.09.2013р.. Вказаною ухвалою залучено до участі у справі іншого відповідача - Калинівську районну державну адміністрацію. В судовому засіданні 17.09.2013 року судом оголошено перерву до 24.09.2013 ркоу з метою надання сторонам можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати суду додаткові докази і пояснення.

Відповідач - Головне управління державного земельного Агентства у Вінницькій області зазначає, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 1 25.01.2013 року №40, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 114.02.2013 року за №260/22792, внесено зміни до Положення про Головне 1 управління Держземагентства в області, яким передбачено, що Головне І управління відповідно до покладених на нього завдань: передає відповідно до І закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної І власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про оренду землі» (зі змінами) визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Тому Головне управління Держземагентства у Вінницькій області виступає орендодавцем земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення.

З метою з'ясування виконання СТОВ «Діброва і К» істотних умов договору та дотримання статті 33 вказаного Закону, Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області направлено лист від 21.05.2013 року №03-55/2961 до Калинівської районної державної адміністрації з проханням надати інформацію стосовно строку дії договору оренди, наявність нормативної грошової оцінки, повноти та своєчасності сплати орендної плати, використання земельної ділянки за цільовим призначенням, тощо.

На вказаний лист райдержадміністрацією надано відповідь відповідно до якої строк дії договору оренди землі закінчився 20.12.2012 року. Також повідомлено, що орендарем не виконувався обов'язок стосовно своєчасності сплати орендної плати. Виходячи з наявної інформації, Головне управління заперечує проти задоволення позову.

Відповідач - Калинівська районна державна адміністрація в листі від 16.09.2013 року повідомляє, що строк дії договору оренди закінчився 20 грудня 2012 року. Наголошує, що договором було передбачено внесення орендної плати щомісячно, проте дана умова не виконувалася орендодавцем. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не розроблялася та не затверджувалася. Передача земельної ділянки здійснювалася без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Враховуючи низьку орендну плату, райдержадміністрацією неодноразово пропонувалося внести зміни до договору оренди землі щодо її збільшення, проте орендарем дані пропозиції не бралися до уваги.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.11.2007 року між Калинівською районною державною адміністрацією (відповідач, за договором Орендодавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва і К» (позивач, за договором Орендар) укладено договір оренди землі відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Мізяківської сільської ради за межами населеного пункту без права передачі в суборенду.

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 366,9523 га в тому числі: землі запасу площею 275,5 га, з них ріллі - 29,8 га, сіножаті - 201,9 га, пасовища - 43,8 га, резервного фонду - 54,4123 га ріллі; землі історико-культурного призначення - 37,04 га ріллі (п. 2 договору).

Договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. договору).

Вказаний договір зареєстровано в Калинівському районному відділі Вінницької філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 20 грудня 2007 року за № 040784800002.

08.10.2012 року СТОВ «Діброва і К» звернулося до Калинівської районної державної адміністрації з листом-повідомленням №102 про поновлення договору оренди від 26.11.2007 року на новий строк.

У зв'язку з ненадходженням відповіді на вказаний лист 16.11.2012 року СТОВ «Діброва і К» повторно направлено на адресу Калинівської районної державної адміністрації лист, яким Орендар повторно повідомляв про свій намір пролонгувати договір оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди, проте відповіді на даний лист позивач отримав.

14.12.2012 року позивач втретє звернувся до Калинівської районної державної адміністрації з листом №143 від 13.12.2012 року про поновлення договору оренди землі.

22 січня 2013 року Калинівською районною адміністрацією було надіслано на адресу СТОВ «Діброва і К» лист, яким повідомлено, що з 01.01.2013 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-УІ. Згідно положень вищезгаданого Закону змінилися повноваження районних державних адміністрацій щодо розпорядження землями державної власності, в тому числі і надання земель у користування. Враховуючи те, що на сьогоднішній день на державному рівні чітко не визначений механізм передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у користування райдержадміністрація не має можливості пролонгувати договір оренди землі».

11.02.2013 року СТОВ «Діброва і К» звернулося до Калинівського відділення Головного управління державного земельного Агентства у Вінницькій області з клопотання про пролонгацію договору оренди № 040784800002 від 26.11.2007 року на новий строк.

Листом №01-05-08/224 Відділ Держземагенства у Калинівському районі Вінницької області від 25.02.2013 року повідомив СТОВ «Діброва і К» що підписання угоди про поновлення договору оренди землі відноситься до компетенції Калинівської районної державної адміністрації.

15.03.2013 року Державним агентством земельних ресурсів України надано роз'яснення СТОВ «Діброва і К» відповідно до якого визначено, що укладення угоди про поновлення договору оренди землі відноситься до компетенції Головного управління Держземагенства у Вінницькій області.

11.03.2013 року СТОВ «Діброва і К» звернулося до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області з листом про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Листом №1614 від 22.03.2013 року Головного управління Держземагенства у Вінницькій області повідомлено СТОВ «Діброва і К» що пропущений строк укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі з посиланням на ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Судом встановлено, що земельні ділянки, обумовлені договором, використовуються позивачем і на сьогоднішній день.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що він є добросовісним користувачем земельних ділянок обумовлених договором, оскільки використовує її за цільовим призначення, відкрито продовжує сплачувати орендну плату.

Нормативно обґрунтовуючи позов, позивач посилається на норми ст. 33 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено поновлення договору оренди на строк і на і на умовах, передбачених договором - у разі відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Виходячи з аналізу вищенаведеної норми, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, строк дії договору оренди.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Термін дії договору оренди земельної ділянки встановлено на 5 років.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулюють відносини з оренди землі, приймаючи до уваги, що підставою укладення договору оренди земельної ділянки є відповідне рішення органу виконавчої влади, суд вважає за необхідне відзначити, що граничний строк оренди земельної ділянки не може перевищувати термін, встановлений у рішенні, на підставі якого укладено відповідний договір оренди.

Тож, за висновком суду, строк оренди позивачем земельних ділянок загальною площею 366,9523 га., які знаходяться на території Мізяківської сільської ради за межами населеного пункту закінчився 20.12.2012 р., про що зазначає сам позивач у позовній заяві.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла станом на грудень 2012 року) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняття орендодавцем рішення (ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі»).

Проаналізувавши в сукупності законодавчі норми, що регулюють земельні відносин, у редакції, чинній на момент закінчення терміну договору оренди, суд дійшов висновку, що вищевказані норми не передбачають автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки у разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначають, що у такому разі договір підлягає поновленню.

Винятком є частини 6-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», якими встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За повідомленням Калинівської районної державної адміністрації від 22.01.2013 року № 01-22-321 договір оренди не підлягає пролонгації у зв'язку з не визначенням механізму передачі земельних ділянок у користування на державному рівні.

Хоча вказане повідомлення направлено в пропущенням місячного строку, встановленого законом, суд виходить з того, що п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження землями державної власності відноситься до повноважень місцевих державних адміністрацій. Разом з тим, Калинівська районна державна адміністрація не приймала розпорядження про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.11.2007 року.

З наведеного слідує, що поновлення договору оренди земельної ділянки відбувається за загальним правилом вирішення питання щодо надання земельної ділянки у користування, шляхом укладення відповідного договору оренди.

Крім того, суд зазначає, що в силу ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як встановлено судом, у відповідності до пункту 8 договору та Закону України «Про оренду землі» позивачем було направлено лист до Калинівської районної державної адміністрації із зверненням про бажання продовжити дію договору оренди землі від 26.11.2007 року. При цьому, таке звернення направлялось тричі у зв'язку з відсутністю відповіді від Калинівської районної державної адміністрації.

Разом з тим, позивач не скористався наданим йому законом правом на оскарження бездіяльності Калинівської районної державної адміністрації до суду.

У відповідності до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалось вище, розпорядження землями державної власності законом віднесено до виключної компетенції відповідного органу виконавчої влади, в той час як суд не наділений повноваженнями щодо втручання у діяльність вказаного органу та переймати на себе його функції.

Тож, за змістом норм чинного законодавства України підставою для поновлення договору оренди земельної ділянки є відповідне рішення органу виконавчої влади.

Разом з тим, у даному випадку Калинівська районна державна адміністрація вищевказане рішення не приймала, відповідний договір з позивачем не укладала, а відтак - у даному випадку відсутні обставини, з якими закон пов'язує поновлення договору оренди земельної ділянки.

Розглядаючи даний спір по суті, суд також вважає за необхідне зазначити, що вимога позивача про визнання договору поновленим є вимогою про визнання факту, що суперечить статті 1 Господарського процесуального кодексу України та не відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Отже встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами має встановлюватися господарським судом під час розгляду справи, яку віднесено до юрисдикції господарського суду чинним законодавством, тобто у разі, коли позивач звертається з позовом за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним підстав позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмовляє у його задоволенні.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 26.09.2013р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.

1 - до справи