Ухвала суду № 33730841, 26.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р.справа № 0870/7010/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі №0870/7010/12 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до про Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби скасування податкового повідомлення - рішення,- ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 року № 0000370025. (т.1, а.с.4-9)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року відкрито провадження у справі №0870/7010/12. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що договори, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, платіжні доручення, акти приймання-передачі тощо є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і відповідно право позивача на віднесення до складу витрат відповідних сум по операціям з ТОВ «ВКФ Локомотив».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі №0870/7010/12 адміністративний позов задоволено. (суддя - Дуляницька С.М.) (т.5, а.с.12-17)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що висновки відповідача щодо завищення позивачем витрат на суму 495949 грн., в тому числі за ІІІ кв. 2011 року на суму 495949 грн., по господарських операціях з придбання електротехнічного обладнання у ТОВ «ВКФ Локомотив» спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та дослідженими судом обставинами.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі №0870/7010/12 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. (т.5, а.с.24-28)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує, що висновки акту перевірки зроблено правомірно та документально обґрунтовано. Позивачем в порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено суму валових витрат за III кв. 2011 року на 495 949 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ Локомотив».

03 грудня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№264409 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам діючого законодавства, просить апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі №0870/7010/12 - без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі №0870/7010/12 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі №0870/7010/12 без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін по справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача в період з 29 травня 2012 року по 19 червня 2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» з питання повноти визначення податку на прибуток та податку на додану вартість при господарських взаємовідносинах з ТОВ «ВКФ «Локомотив» за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, результати якої оформлено актом №182/25-0/01056273 від 20 червня 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України. Відповідач в акті перевірки вказує, що позивачем завищено суму валових витрат за ІІІ кв.2011 року на 495949 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ Локомотив». Також відповідач зазначив, що ТОВ «ВКФ Локомотив» не має необхідних умов, технічного оснащення та робітників з відповідною кваліфікацією для виробництва електричного устаткування.

09 липня 2012 року на підставі акту перевірки №182/25-0/01056273 від 20 червня 2012 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000370025, який позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на загальну суму 114068,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» та ТОВ «ВКФ Локомотив» були укладені договори поставки від 11.04.2011 року №110264, від 20.07.2011 року №110418, від 01.08.2011 року №110436, від 01.08.2011 року №110435, від 17.08.2011 року №110466, від 14.06.2011 року №110350, від 16.08.2011 року №110460, від 16.08.2011 року №110460, від 30.08.2011 року №110491.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У відповідності до даної норми, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приймаючи рішення по апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з того, що надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій по придбанню товару в ТОВ «ВКФ Локомотив» є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом. Дані, визначені позивачем в податковій звітності з податку на прибуток, підтверджені документами, що оформлені з дотриманням вимог, передбачених ст. 44 Податкового кодексу України.

Факт використання придбаних позивачем у ТОВ «ВКФ Локомотив» товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності підтверджується актами виконаних робіт за 3 квартал 2011 року.

З приводу посилань відповідача в апеляційній скарзі на неможливість підтвердження реальності здійснення поставки товарів ТОВ «ВКФ Локомотив» та по ланцюгу постачання до позивача у серпні 2011 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочинів між позивачем та ТОВ «ВКФ «Локомотив» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Відповідно до п.138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини справи та зазначені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

За даних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 28 серпня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі №0870/7010/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 01 липня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна