Рішення № 3373074, 09.04.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2-507/2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Литвинової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 03 лютого 2009 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_2 вона проживала у громадянському шлюбі з 2003 по 2005 рік. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дитина - син ОСОБА_3 . Дитина зареєстрована і постійно проживає з позивачем. Останнім часом відповідач припинив надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання їх спільної дитини, тому позивач змушена звернутися до суду. Також позивач вказала, що офіційно працевлаштована, працює провідником у Харківській вагонній дільниці № 1, їй нараховується заробітна плата, яку використовує на потреби дитини. Відомостей чи працевлаштований офіційно відповідач позивач не маю, але він працездатний, інших дітей крім сина Андрія він не має, тому позивач вважає, що він міг би надавати допомогу на утримання дитини. В зв’язку з викладеним, позивач звернулася до суду і прохає стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 , аліменти на її користь на утримання сина Анохіна Андрія Ігоровича, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, у твердій грошовій сумі 400 гривень щомісяця, до досягнення сином віку повноліття. Зобов’язати відповідача надати суду довідку про його працевлаштування та доходи і копію довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру. Стягнути з відповідача витрати на надання позивачу юридичної допомоги у розмірі 150 грн.

У судовому засіданні 09 квітня 2009 року позивач уточнила свої позовні вимоги та прохала суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не стягувати з відповідача на її користь суму в 150 гривень за надання їй юридичної допомоги за складання позовної заяви.

Відповідач позов позивача визнав у повному обсязі про що подав свій письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що про свій обов»язок батька утримувати дитину з моменту її народження і до досягнення нею 18 років він знає, на утриманні в нього інших неповнолітніх дітей та осіб, яких він за законом повинен утримувати, не має., стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться, стан здоров»я має добрий, пільгами з держави за станом здоров»я не користується, однак не працює і на обліку в центрі зайнятості не перебуває. У своїх поясненнях відповідач зазначив, що він дійсно проживав у цивільному шлюбі з позивачем і в них народився син, батьком якого є саме він. Хлопець проживає з позивачем і знаходиться на утриманні останньої , оскільки він – відповідач не працює, тому і не надає позивачу матеріальної допомоги на утримання сина.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з»ясовано, що сторони проживали у громадянському шлюбі з 2003 по 2005 рік. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дитина - син ОСОБА_3 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження, де в графі батько зазначено: ОСОБА_2 (а.с.№7). Дитина зареєстрована і постійно проживає з позивачем, про що свідчить довідка з місця реєстрації (а.с.№8).

Позивач працює провідником у Харківській вагонній дільниці № 1 (а.с.№9).

Відповідач не працює і на обліку в центрі зайнятості не перебуває, на утриманні інших неповнолітніх осіб не має (а.с.№20).

Як вже вище зазначалося, відповідач визнав позов у повному обсязі, вказав, що він знає про свій обов»язок про утримання дитини з моменту її народження і до досягнення нею повноліття однак, на даний час, матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає так яке не порацює.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобов»язання закріплені в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов»язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов»язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім»я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього закону вказано, що « Виховання в сім»ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює, однак розміру отримуваної нею прибутку, не є достатньо для забезпечення життєдіяльності дитини, створення для неї всіх необхідним умов для розвитку та виховання. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача, непрацює, має задовільний стан здров»я; та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, тому суд вважає можливим уточнений позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Уточнену позовну заяву позивача – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця місто Лозова Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, аліменти на користь Говор Тетяни Іллівнина утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження - в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду – 03 лютого 2009 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд