Ухвала суду № 33729639, 27.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.справа № 1170/2а-3785/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі №1170/2а-3785/11 за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» до про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплоенергетик» (далі по тексту - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати дії відповідача протиправними при винесенні податкового повідомлення-рішення від 26.09.2011 р. №0001332330 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 р. № 0001332330. (т.2, а.с.26-31)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-3785/11. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що господарські операції з контрагентами ТОВ «Київбуд-Інвест», ТОВ «Мірей», ТОВ «Міськбуд», ТОВ «Компанія «Тегра» мали реальний характер та на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, запису про припинення юридичних осіб до Єдиного державного реєстру не було внесено. Правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій із вказаними контрагентами підтверджується податковими накладними та іншими первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі №1170/2а-3785/11 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 26.09.2011р. №0001332330. В решті позовних вимог відмовлено. (суддя - Чубара Н.В.) (т.2, а.с.26-31)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не надано жодних доказів нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності Кіровоградською ОДПІ не досліджувались та в ході розгляду справи не спростовано.

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі №1170/2а-3785/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах. (т.2, а.с.32-36)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем порушено норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 5461,37 грн.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Податковим кодексом України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної. Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі №1170/2а-3785/11 - без змін.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції в період з 19 липня 2011 року по 15 серпня 2011 року було проведено планову виїзну перевірку комунального підприємства «Теплоенергетик» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, результати якої оформлено актом №94/23-30/24153576 від 08 вересня 2011 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем:

- п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на прибуток за 2010 рік у сумі 844993,0 грн. та за І кв.2011 р. 8543450,0 грн.;

- п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за період з, що перевірявся, у загальній сумі 214180,0 грн.;

- п.п.3.1.1 та п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.1 та п.п.4.2.4 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.1 та п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6 та 6.5.2 п.6.5 ст.6, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.а (а) ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за 2010 рік на загальну суму 5461,37 грн.;

- п.п.240.1.1 ст.240, ст..242 п.п.242 п. 242.1.1 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження екологічного податку за 1 квартал 2011 року на суму 2436,43 грн.

26 вересня 2011 року на підставі акту перевірки №94/23-30/24153576 від 08 вересня 2011 року у зв'язку з порушенням позивачем п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 214180 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 21981 грн.

Судом встановлено, що згідно договору на надання послуг з охорони господарського об'єкту від 22.09.2009 р. № 66/09 замовник (КП «Теплоенергетик») доручає, а охорона (підприємство «Центуріон-2000» Кіровоградського обласного відділу міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю «Кіровоград-Центр») приймає під охорону об'єкти замовника.

Також 02.12.2010 р. між позивачем та ПП «Фортеця ПіеР» укладено договір на надання послуг з охорони господарського об'єкту.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2010 р. ТОВ «Міксбуд» здійснило ремонт свердловини на Обознівському водозаборі для КП «Теплоенергетик». Даний факт підтверджується відомостями стосовно договірних цін, розрахунків, загальновиробничих витрат на будову та підсумкових відомостей ресурсів до локального кошторису на буріння свердловин, актами виконаних робіт.

14.01.2011р. між позивачем та ТОВ «Київбуд-Інвест» укладено договір на виконання робіт по проведенню випробування теплових мереж ВП «ТЕЦ» КП «Теплоенергетик»

10.02.2011 р. між позивачем та ТОВ «Мірей» укладено договір за №29-02 про заміну теплових мереж по вул. Калініна м. Кіровоград.

22.03.2011р. КП «Теплоенергетик» було отримано від ТОВ «Компанія «Тегра» рахунок фактура №сф-1000148, відповідно до якого КП «Теплоенергетик» перераховано до ТОВ «Компанія»Тегра» кошти в сумі 6933,85 грн. за продаж товарів та їх отримання.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У відповідності до даної норми, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що факт господарських взаємовідносин позивача з відповідними контрагентами по вищезазначеним правочинам підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Акт перевірки не містить будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочинів між позивачем та його контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необхідності скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001332330 від 26 вересня 2011 р., прийнятого Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією.

За даних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 23 лютого 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі №1170/2а-3785/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 07 травня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко